Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Н.С. Михайловська; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Методом доплер-ехокардіографії встановлено, що у хворих на Q-інфаркт міокарда у гострому періоді виникають порушення систолічної функції лівого шлуночка та формується діастолічна дисфункція лівого та правого шлуночків серця. Доведено, що раннє включення еналаприлу до комплексного лікування хворих на Q-інфаркт міокарда попереджує процес патологічного ремоделювання серця. У разі застосування симвастатину у комплексній терапії хворих на Q-інфаркт міокарда спостерігається гіполіпідемічний та антиоксидантний ефекти, відзначається сприятлива дія на показники систолічної функції лівого шлуночка.

Источник: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.11 / П.Р. Іванчук; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: На основі клініко-діагностичного комплексу (визначення регіонарної скоротливості всіх камер серця, стрес-ехокардіографії (ЕхоКГ)) у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) об'єктизовано зміни функціонального стану міокарда, коронарного резерву, прояви ремоделювання та визначено детермінанти перебігу захворювання залежно від ступеня ураження міокарда з оцінкою центральної гемодинаміки та регіонарної скоротливості всіх камер серця. На основі проведеного антиортостатичного навантаження на фоні ЕхоКГ виявлено характерні зміни регіонарної скоротливості всіх камер серця та визначено, зважаючи на прояви ремоделювання, адекватність медикаментозної терапії. Під час проведення порівняльного аналізу ефективності застосування різних груп антиішемічних препаратів використано визначення регіонарної скоротливості всіх камер серця з оцінкою їх впливу на гемодинаміку. Досліджено вплив еналаприлу малеату та ніфедипінуретарду на показники регіонарної скоротливості міокарда всіх камер серця.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / С.М. Кисельов; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2005. — 22 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання оптимізації лікування гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST (нестабільної стенокардії та не-Q-інфаркту міокарда) у осіб з артеріальною гіпертензією з урахуванням особливостей порушень добового профілю артеріального тиску, кардіогемодинаміки та функціонального стану судинного ендотелію шляхом диференційованого застосування бета-адреноблокаторів з вазодилатуючими властивостями. Вперше визначено наявність взаємозв'язку між показниками добового профілю артеріального тиску, функціонального стану судинного ендотелію та кардіогемодинаміки. Встановлено, що карведілол і небіводол перевищують метопролол за здатністю покращувати показники діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ), добового профілю артеріального тиску, функціонального стану судинного ендотелію, а метопрололу притаманна більш виразна негативна хронотропна дія. Доведено здатність карведілолу покращувати насосну та скоротливу функцію ЛШ у хворих на не-Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Л.О. Медведик; Івано-Франків. держ. мед. ун-т. — Івано-Франківськ, 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано етіологічну роль впливу ксенобіотиків у виникненні токсичної кардіоміопатії (ТКМП), потенціюючу дію факторів ризику у розвитку ТКМП та її поєднання з ішемічною хворобою серця (ІХС). Вивчено особливості перебігу ТКМП та її поєднання з гострим інфарктом міокарда (ГІМ). Відзначено, що домінуючими в клінічній картині ТКМП є аритмії та ознаки серцевої недостатності, під час поєднання ТКМП з ГІМ перебіг характеризується атиповим больовим синдромом і великою частотою ускладнень. Досліджено особливості структурних змін серця та ремоделювання міокарда в процесі ТКМП та її поєднанні з ІХС. Показано дилатацію камер серця, помірність гіпертрофії стінок, процеси клітинного ремоделювання. Доведено, що в розвитку дисфункції лівого шлуночка на ранніх стадіях у хворих на ТКМП значна роль належить розладам поздовжньої кінетики міокарда. Відзначено, що порушення, які виникають в імунній системі під час ТКМП та її поєднанні з ГІМ, характеризуються пригніченням клітинного імунітету, активацією гуморальної та кілерної ланок. Виявлено активацію моноцитів з трансформацією в секретуючі моноцити/макрофаги. Визначено показники ліпідного спектра під час ТКМП та її поєднання з ІХС, їх нормальні та гранично допустимі значення. Доведено, що у хворих на ТКМП в поєднанні її з ГІМ значно підвищений рівень важких металів (Cd, Pb, Mn) у крові.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.В. Ломакіна; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1999. — 17 с. — укp.

Аннотация: Проведені дослідження присвячені впливу терапії еналаприлом і лозартаном на функцію ендотелія, електро- та ехокардіографічні показники у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ), а також клінічній ефективності і безпечності терапії, яка проводилась. При зпівставній клінічній ефективності, безпечність терапії лозартаном була вищою. На ранніх стадіях АГ відношення вазоконстриктори/вазодилататори (ЕТ-1/цГМФ) за рахунок компенсаторного підвищення рівня цГМФ знаходиться в рамках нормальних значень, тоді як прогресування АГ супроводжується підвищенням даного співвідношення. Терапія еналаприла малеатом і лозартаном приводить до вірогідного зменшення відношення ЕТ-1/цГМФ, як за рахунок зниження рівня ЕТ-1, так і за рахунок підвищення вмісту цГМФ. Зниження ризику несприятливого виходу за даними електрокардіографічного прогностичного індекса вірогідно вище на фоні терапії лозартаном. Терапія блокаторами ренін-ангіотензинової системи позитивно впливає на гемодинамічні показники вже в перші тижні лікування і приводить до зменшення перед- і післянавантаження, причому терапія еналаприлом супроводжується більш вираженим зниженням загального периферичного опору в порівнянні з терапією лозартаном.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Н.В. Лушпай; Крим. держ. мед. ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімф., 2001. — 21 с. — укp.

Аннотация: Обстежено 271 хворих зі збільшенням лівого шлуночка (176 з гіпертрофією його міокарда, 58 - із дилатацією порожнини в поєднанні з високими показниками маси міокарда лівого шлуночка та 37 - з ізольованою дилатацією порожнини лівого шлуночка) і 169 пацієнтів зі збільшенням правого шлуночка (24 з гіпертрофією його міокарда та 145 з дилатацією порожнини правого шлуночка). У процесі порівняльного аналізу даних електро- й ехокардіографії встановлено, що диференційних підхід до діагностики гіпертрофії міокарда та дилатації порожнини шлуночка є можливий. У пацієнтів з гіпертрофією міокарда лівого шлуночка найбільш чутливими є критерії: сума R у 12 відведеннях за його значення 184 мм і більше, добутки Commell і Sokolow - Lyon на бальний критерій Romhilt - Estes. За наявності ізольованої дилатації порожнини лівого шлуночка критерії суми, добутку Comell і бальний критерій Romhilt - Estes достатньо інформативні у разі значень критерію суми R у 12 відведених, менших за 123 мм. Найбільш значний регрес процесів ремоделювання серця та спектрографічних показників виявлено у разі лікування інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту.електрокардіографічні критерії тривалості <$Eroman {P sub II }~ symbol У ~0,12> с і негативна фаза <$Eroman {P sub V1 }~ symbol У ~0,04> с за <$Eroman {P sub V1 }~ symbol У ~1> мм. Позитивний електрокардіографічний критерій <$Eroman {P sub VI }~ symbol У ~1,5> найбільш відповідає збільшенню правого передсердя.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / М.Ю. Пенькова; Харків. держ. мед. ун-т. — Х., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу з різними клініко-патогенетичними формами захворювання та характером добового профілю артеріального тиску (АТ). Вивчено зміни основних параметрів добового моніторингу АТ у взаємозв'язку з показниками системної гемодинаміки, структурно-функціональними параметрами лівого шлуночка та гуморальними факторами під впливом терапії кардіоселективними бета-блокаторами, інгібіторами АПФ і антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ. Доведено необхідність широкого впровадження в клінічну практику добового моніторингу АТ для виявлення особливостей добового профілю АТ, діагностики безсимптомних епізодів підвищення АТ і адекватного вибору препаратів. Установлено особливості впливу антигіпертензивної терапії на показники добового моніторингу АТ залежно від типу добового профілю АТ. Опрацьовано оптимальні схеми антигіпертензивної терапії хворих на гіпертонічну хворобу.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / М.А. Тучинська; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: Установлено, що позитивний вплив інгібітору АПФ лізиноприлу на функцію ендотелію посилюється практично пропорційно збільшенню дози препарату. Виявлено, що вплив на систолічну функцію ЛШ також залежить від дози препарату, але суттєвих розбіжностей в ефектах середніх доз та доз, наближених до цільових, немає. З'ясовано, що на масу міокарда ЛШ найбільший вплив здійснюють цільові дози, а малі та середні дози однаково впливають на цей показник. Виявлено, що антиоксидантна активність карведилолу та його вплив стосовно ендотелійзалежних вазодилаторів у разі підвищення дози не посилюється.