Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / В.Ю. Приходько; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2005. — 40 с. — укp.

Аннотация: Вивчено стан системної, інтракардіальної, церебральної гемодинаміки, функціональний стан серця у здорових людей, а також хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ), осіб з ізольованою систолічною гіпертензією (ІСГ) та хворих, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу різного віку. З'ясовано, що вікові зміни системної гемодинаміки та судинного русла, порушення добового ритму та варіабельності артеріального тиску (АТ) призводять у здорових людей похилого та старечого віку до формування ознак "гіпертензивного" серця, які можна віднести до категорії "старечого" серця. З віком у здорових людей збільшується кількість гіпертрофій лівого шлуночка (ГЛШ), притаманних "гіпертензивному" серцю явищ міокардінальної дисфункції та мають місце взаємозв'язки між мозковим кровопотоком і системною гемодинамікою, які стають більш тісними за умов АГ. Показано, що наявність ГЛШ у разі АГ асоціюється з уповільненням кровопотоку у середній мозковій артерії. Відзначено, що у хворих, які перенесли ішемічний інсульт, спостерігається ще більша залежність мозкового кровопотоку від пропульсивної діяльності серця та гемодинамічної структури АГ, підтримка мозкового кровообігу завдяки гіперкінетичній динаміці супроводжується зростанням кількості ексцентричних ГЛШ і зменшенням скоротливої здатності ЛШ. Запропоновано диференційований підхід до призначення антигіпертензивних препаратів залежно від типу ремоделювання та гіпертрофії ЛШ. Виявлено, що можливості зворотного розвитку ГЛШ з віком зменшуються.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / О.В. Боброва; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 1999. — 38 с. — укp.

Аннотация: Проведено комплексне дослідження патофізіології метаболізму магнію при есенціальній гіпертензії (ЕГ), для якої є характерне зниження дієтичного споживання, кишкової абсорбції магнію, магнійуретичної фукнції нирок і внутрішньоеритроцитарної концентрації, порушення кісткового транспорту магнію з переваженням резорбції, зниження толерантності до магнієвих навантажень, порушення гормональної регуляції з підвищенням продукції паратгормона, кальцитоніна і зниженням утворення 1,25-дігідроксіхолекальциферола, зниження чутливості органів-мішеней до впливу гормонів. Запропоновано метод адекватної оцінки стану метаболізму магнію, придатний для використання в клініці. Встановлено патогенетичне значення порушень метаболізму магнію в патогенезі ЕГ. Доведено доцільність дослідження метаболізму магнію для оптимізації вибору найбільш ефективних препаратів для лікування ЕГ. Запропоновано, обгрунтовано теоретично та апробовано метод зниження реактивності серцево-судинної системи до вазопресорних впливів і підвищення ефективності лікування хворих ЕГ антигіпертензивними фармакопрепаратами, заснований на корекції порушень метаболізму магнію шляхом його додаткового прийому. У роботі розвивається новий напрямок у профілактиці ЕГ, заснований на концепції патогенетичної ролі порушень метаболізму магнію в розвитку ЕГ.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / В.І. Смирнова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 17 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання удосконалення методів прогнозування розвитку та клінічного перебігу артеріальної гіпертензії (АГ) на основі комплексної оіцнки стану симпатоадреналової системи та рівня стрес-реалізуючих гормонів у взаємозв'язку із змінами показників імуноглобулінів основних класів та популяцій лімфоцитів за умов модельованого стресу. Встановлено зв'язок показників клітинного та гуморального імунітету з пресорною спрямованістю зрушень показників симпатоадреналової системи, концентрацією кортизолу та інсуліну, що свідчить про участь імунних механізмів в ініціації та розвитку АГ на ранніх стадіях захворювання. Обгрунтовано доцільність використання визначеного "індексу приросту" - відношення приросту рівня норадреналіну у ВЕМ-пробі до виконаної роботи і розкрито його прогностичне значення та інформативність для прогнозування розвитку АГ. Проаналізовано структуру та зміни кореляційних зв'язків рівня нейромедіаторів і гормонів та показників імунного стану у хворих на АГ.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / І.І. Єрмакович; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1999. — 33 с. — укp.

Аннотация: Подано результати дослідження показників ендотеліальної і тромбоцитарної дисфункції у 246 хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з "німою" ішемією міокарда і різним клінічним перебігом захворювання. Прогресування міокардіальної ішемії, поява і зростання клінічної симптоматики ІХС супроводжуються зростанням процесів гемокоагуляції, депресією фібріноліза, посилюванням атерогенності ліпідного спектру крові і дисбалансу в системі простаноїдів убік підвищення біологічної активності вазоконстрикторів і проагрегантів. На основі одержаних результатів розроблено додаткові діагностичні і прогностичні критерії безбольової ішемії міокарда, нові підходи до лікування і контролю за його ефективністю.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Інна Іванівна Андрушко; АМН України; Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2003.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / О.Г. Купчинська; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2004. — 39 с.: іл. — укp.

Аннотация: На підставі комплексного обстеження 478-ми хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) визначено зв'язок показників добового ритму артеріального тиску (АТ) і гуморальних систем регуляції з збільшенням індексу маси міокарда лівого шлуночка (ЛШ) і типами його гіпертрофії (ГЛШ), охарактеризовано стан систолічної та діастолічної функції (ДФ) ЛШ, добового профілю АТ, гемодинамічного забезпечення фізичного навантаження (ФН) за різних типів ремоделювання лівого шлуночка (РЛШ) і ступенів ГЛШ. Виявлено значну гетерогенність ексцентричної ГЛШ за функціональним станом ЛШ, характером гемодинамічного забезпечення ФН, частотою порушень добового ритму АТ. На підставі одержаних даних запропоновано нову класифікацію ГЛШ за типами, що враховує крім значень відносної товщини стінок ЛШ наявність значної дилатації його порожнини. Визначено найбільш несприятливі типи РЛШ - концентричну ГЛШ і ексцентричну ГЛШ зі значною дилатацією порожнини ЛШ. Встановлено, що збільшення ступеня ГЛШ супроводжується підвищенням реактивності гуморальних регуляторних систем, зменшенням індексів скоротливості ЛШ, погіршенням його ДФ і гемодинамічного забезпечення ФН, незважаючи на збереження показників насосної функції в стані спокою у межах нормальних значень. Виявлено, що тип РЛШ впливає на зв'язки між показниками структури, систолічної та діастолічної функції ЛШ, а також на толерантність хворих до ФН. Розроблено диференційовані підходи щодо довготривалого застосування антигіпертензивних препаратів різних груп з урахуванням вихідного типу ГЛШ хворих на ГХ.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / Р.Я. Абдуллаєв; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2003. — 36 с. — укp.

Аннотация: Вивчено патогенетичні механізми розвитку хронічної серцевої недостатності (ХСН) в хворих з різними формами ішемічної хвороби серця. Встановлено, що ексцентрична гіпертрофія міокарда (ГМ) лівого шлуночка (ЛШ) у разі стабільної стенокардії на фоні артеріальної гіпертензії (АГ) часто супроводжується псевдонормалізацією діастолічного наповнення, що вказує на гірший прогноз. У всіх хворих на постінфарктний кардіосклероз (ПІК) на фоні ГМЛШ зареєстровано діастолічну дисфункцію: найменша величина співвідношення E/A спостерігається за умов верхівкової гіпертрофії; найменший час ізоволюмічної релаксації та найбільший час уповільнення Є відначаються у разі переважної гіпертрофії ЗСЛШ. З'ясовано, що псевдонормалізація діастолічного наповнення ЛШ переважає серед хворих на ХСН на фоні ГМЛШ. У пацієнтів з ПІК без ХСН вірогідне збільшення кінцевого діастолічного об'єму спостерігається лише у разі незначної гіпертрофії ЛШ, а зниження фракції викиду - у разі вираженої гіпертрофії ЛШ. Визначено, що систолічна дисфункція серед хворих на ПІК переважає за відсутності ГМЛШ та наявності ХСН, дисфункція папілярних м'язів найчастіше відбувається за умов асинергії нижньої та задньобічної стінок ЛШ. Розширення мітрального кінця в більшості випадків відзначається за умов акінезії чи дискінезії базальних сегментів ЛШ і найчастіше є причиною мітральної регургітації у хворих на ішемічну кардіоміопатію та ХАЛШ. Доведено, що існує взаємозв'язок між локалізацією аневризми, індексом сегментарної скоротливості та глобальною систолічною та діастолічною функціями ЛШ. Визначено, що асиметричне стоншення сегментів стінок ЛШ, наявність демаркаційної лінії, потовщення проксимальних відділів стовбура лівої коронарної артерії - найінформативніші показники ішемічної кардіоміопатії.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / Д.В. Рябенко; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2002. — 46 с. — укp.

Аннотация: За результатами клінічних і експериментальних досліджень доведено вплив аутоімунних реакцій і, в першу чергу, проти основних скорочувальних білків міофібрил міокарда актину та міозину на клініко-функціональний стан хворих, ефективність у них синдромальної терапії хронічної серцевої недостатності (ХСН), їх виживання, формування міокардинального ушкодження та порушення скоротливості міокарда на молекулярномі рівні. Особливості вираженості та спрямованості аутоімунних реакцій у хворих на дилатаційну кардіоміопатію (ДКМП) порівняно з такими у пацієнтів з міокардитом і хворими на ХСН, яка виникла внаслідок ішемічної хвороби серця та/або гіпертонічної хвороби, а також особливості імунного статусу в хворих з різним варіантами ДКМП. Обгрунтовано необхідність розробки нових підходів до лікування хворих на ДКМП з використанням імунокорекції.