Электронная библиотека
Меню
Размещение литературы
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Реклама на сайте
Цели библиотеки
Контактные данные
Я ищу:

Библиотечный каталог авторефератов Украины


Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Медицинские науки
Кардиология

Содержание текущего раздела:
Вплив системної ензімотерапії на показники ліпідного обміну, імунозапальні реакції та гемодинамічні параметри на етапі довготривалого спостереження хворих, що перенесли інфаркт міокарда 2001

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.М. Рябоконь; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2001. — 23 с. — укp.

Аннотация: Обстежено 118 осіб, з них 93 хворих - після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ). Визначено ефекти довготривалого впливу системної ензимотерапії (СЕТ) на етапі відновлювального лікування. Вперше доведено ефективність довготривалого використання СЕТ, як коректора змінених вихідних гемодинамічних, імунозапальних і ліпідемічних факторів. Запропоновано індивідуальні схеми корекції імунного статусу та ліпідного спектра крові, у хворих, що перенесли ІМ з урахуванням вихідного рівня клітинних факторів, ступеня імунозапальних реакцій та дилятацій лівого шлуночка на основі СЕТ.

Вплив структурно-функціональних та нейрогуморальних факторів на розвиток серцевої недостатності та частоту шлуночкових аритмій та профілактики 2004

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / Микола Павлович Копиця; Харківський держ. медичний ун-т. — Х., 2004.

Аннотация:

Вплив терапії аспірином та стрептокіназою на відновлення систолічної функції серця, динаміку порушень серцевого ритму та ішемії у хворих, що проходили прискорену програму реабілітації після перенесеного інфаркту міокарда 1999

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / І.І. Чубучна; Укр. НДІ кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проведені дослідження, присвячені вивченню внутрішньосерцевої гемодинаміки, рівню коронарного резерва та толерантності до фізичного навантаження у хворих з гострим інфарктом міокарда (ГІМ) після тромболітичної та антиагрегантної терапії. Встановлено, що стрептокіназа та аспірин незалежно один від одного прискорюють відновлення систолічної функції лівого шлуночка, а їх поєднане застосування сприяє зменшенню проявів ішемії як в ранньому періоді захворювання, так і впродовж 6 місяців спостереження. Дане лікування дозволяє безпечно проводити прискорену програму фізичної реабілітації хворих з ГІМ.

Вплив інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту на гемостаз у хворих на ішемічну хворобу серця 1999

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.Є. Запровальна; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1999 — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена вивченню стану гемостазу та функції ендотелію при різних клінічних формах ішемічної хвороби серця (ІХС) в динаміці лікування з використанням інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). Доведено, що ІХС супроводжується розвитком ендотеліальної дисфункції та підвищенням активності гемостазу. Ступінь порушення функції ендотелію та активації гемостазу залежить від важкості перебігу захворювання. Встановлено, що клінічні прояви ІХС корелюють з рівнями ендотеліальних факторів та показниками гемостазу. Застосування інгібіторів АПФ посилює ефективність базисної терапії, нормалізує співвідношення тромбоцитів з судинною стінкою, зменшує активність гемостазу та ендотеліальну дисфункцію.

Вплив інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту на активність цитокінів та ендотеліну-1 у хворих на гострий інфаркт міокарда 2005

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / В.В. Школьник; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: На підставі вивчення маркерів ендотеліальної дисфунції та динаміки прозапальних цитокінів (ПЦ) обгрунтовано доцільність раннього дозозалежного призначення інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) з метою покращення ефективності лікування гострого інфаркту міокарда (ГІМ). Відзначено достовірний кореляційний зв'язок між рівнем ПЦ та показниками ендотеліальної дисфункції у гострий період інфаркту міокрада. Встановлено, що дане порушення найбільш виражене на 28-му добу ГІМ. Обгрунтовано можливість проведення багатофакторного аналізу патогенетичних механізмів ГІМ. Доведено, що ступінь ендотеліальної дисфункції та активація ПЦ залежать від розміру та корелюють з рівнем МВ-фракції креатинфосфокінази, а також локалізації інфаркту міокарда (найбільш виражені за переднього ГІМ) та наявності супутньої артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності. На підставі результатів проведеного дослідження розроблено ефективну медикаментозну терапію на базі використання дозозалежних ефектів ІАПФ, призначення якої дозволяє об'єктивувати та контролювати динаміку ендотеліальної дисфункції та активність маркерів імунного запалення і сприяє запобіганню розвитку раннього післяінфарктного ремоделювання.

Вікові особливості переносності та ефективності бета-адреноблокаторів у хворих із застійною серцевою недостатністю 2005

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.Є. Кітура; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Виявлено, що покращання асоційованої зі станом здоров'я якості життя та дистанції 6-хвилинної ходьби відбувається повільніше у хворих похилого віку. Наявність фібриляції передсердь не перешкоджає досягненню цільових доз метопрололу, а динаміка клініко-функціональних показників у пацієнтів з фібриляцією передсердь достовірно не відрізнялася від такої у пацієнтів зі збереженим синусовим ритмом. Ефективність метопрололу і бісопрололу не залежить від етіології хронічної серцевої недостатності (ішемічної та неішемічної).

Гемодинамічні детермінанти електричної нестабільності серця у хворих на ІХС, які перенесли інфаркт міокарда 1999

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / С.М. Рухленко; НАН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Обстежено 258 хворих на ІХС (201 на гострий інфаркт міокарда, 57 на післяінфарктний кардіосклероз) з проведенням програмованої стимуляції шлуночків серця та двомірної ехокардіографії. Виявлені клінічні та гемодинамічні фактори, що сприяють виникненню електричної нестабільності серця у даної категорії хворих. Уточнені показання до проведення програмованої стимуляції шлуночків серця.

Гемодинамічні детермінанти оптимізації пролонгованої терапії в умовах формування "післяінфарктного серця" 1999

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Р.Б. Чаплінський; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено вивченню коронарного резерву та функціонального стану міокарда у хворих на етапі післягоспітального лікування інфаркту міокарда (ІМ) в умовах формування післяінфарктного кардіосклерозу із застосуванням комплексу обстежень - ехокардіографії (ЕхоКГ), гострих медикаментозних тестів, черезстравохідної електрокардіостимуляції (ЧСЕС), велоергометрії (ВЕМ), Холтерівського моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) в умовах поліклініки. Запропонована методика індивідуального підбору медикаментозних засобів для пролонгованого лікування за даними гострих медикаментозних тестів. Проаналізовані зміни коронарного резерву і функціонального стану міокарда в умовах тривалого застосування комбінованого медикаментозного лікування з подальшим визначенням порівняльного ефекту комбінації з внутрішньовенним лазерним опроміненням крові (ЛОК).


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38]

© Научная электронная библиотека, 2003-2008.
info@lib.ua-ru.net
Яндекс цитирования