Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Л.П. Сидорчук; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Встановлено особливості функціональних та органічних порушень гемодинамічного забезпечення діяльності серцево-судинної, дихальної, вегетативної нервової систем, вертебробазилярного басейну в 107 хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Обгрунтовано доцільність призначення дозованих гіперкапнічно-гіпоксичних (ГГТ) і ВЕМ-тренувань у комплексному лікуванні та реабілітації хворих на АГ. Проаналізовано клінічні ефекти їх терапевтичного впливу на функціональний стан досліджуваних систем. Доведено доцільність вибору бета-адреноблокаторів атенололу та небівололу для лікування АГ на підставі гострих фармакологічних тестів, зважаючи на їх вплив на систему зовнішнього дихання та мозковий кровообіг. Результати клініко-лабораторних і функціональних досліджень свідчать, що ГГТ і ВЕМ-тренування сприяли нормалізації вегетативного забезпечення функціональних порушень досліджуваних систем, підвищили порогове навантаження, толерантність до нього та фізичну працездатність.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.С. Ковальов; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено систематизації й узагальненню даних про стан фізичної працездатності (ФП) у 280 учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК) з гіпертонічною хворобою (ГХ) та 174 без захворювань системи кровообігу. Зміни ФП і її забезпечення в учасників ЛНК з ГХ із зростаючою дозою опромінення від 0,05 до 0,5 Зв характеризуються нелінійною залежністю, відмінності порогової потужності складають 2 - 9 ВТ. Виділено варіанти адаптації до фізичного навантаження, зокрема, несприятливі, що характеризуються відхиленням лінійного збільшення споживання кисню від виходу на "плато" на рівні 100 - 125 і 50 Вт. Встановлено зниження ФП у 60% учасників ЛНК з ГХ, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання у діапазоні 0,05 - 0,5 Зв з відновленням у середньому за 2 - 6 місяців після виконання робіт з ЛНК. Доведено, що до кінця десятиріччя порогова потужність зменшилася на 27,5 Вт. За результатами досліджень розроблено спосіб визначення порогової потужності у хворих на ГХ без проведення навантажувального тесту та запропоновано програму велотренувань, яка сприяє збільшенню порогової потужності, економізації забезпечення фізичного навантаження.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.О. Приколота; Крим. держ. мед. ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімф., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано, що у хворих які перенесли інфаркт міокарду (ІМ) існує зв'язок розвитку життєнебезпечних шлуночкових порушень ритму (ШПР) з рівнями ангіотензину II, альдостерону, передсердного натрійуретичного гормону та норадреналіну в плазмі крові. Вперше встановлено, що підвищення вмісту в плазмі крові ангіотензину II і норадреналіну, а також альдостерону та передсердного натрійуретичного гормону є фактором ризику розвитку епізодів шлуночкової тахікардії та фібриляції шлуночків у строки відповідно до 15 - 18-ти днів і до 6 - 8-ми місяців від початку ІМ. На підставі даних проспективного спостереженння розроблено й обгрунтовано критерії вибору ефективних підходів до корекції та запобігання розвитку життєнебезпечних ШПР. Встановлено більш високу ефективність і достатню безпеку використання в купірованні епізодів стійкої мономорфної ШТ у хворих, які перенесли ІМ, доз аміодарону більш 1 200 мг/добу порівнянні з його більш низькими дозуваннями.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Т.В. Ащеулова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Виявлено чотири типи геометрії лівого шлуночка: нормальну геометрію, концентричне ремоделювання, концентричну гіпертрофію та ексцентричну гіпертрофію.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Н.В. Береза; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2003. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано доцільність застосування координаційних сполук на основі аденозинтрифосфату у лікуванні хворих на нейроциркуляторну дистонію та ішемічну хворобу серця (ІХС). Досліджено вплив комплексної терапії з включенням даних сполук на частоту кардіалгій, вираженість вегетативних розладів, ознак гіпервентиляційного синдрому у хворих на нейроциркуляторну дистонію та показано достовірне зменшення вказаних розладів у цієї категорії хворих внаслідок лікування. Досліджено зміни систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на ІХС під час лікування з використанням координаційних сполук на основі аденозинтрифосфату, що полягають у відновленні інотропного резерву міокарда за умов ізометричного навантаження та нормалізації початково змінених показників діастолічної функції ЛШ. Виявлено зростання толерантності до фізичного навантаження у хворих на нейроциркуляторну дистонію та ІХС з включенням даних сполук до базового лікування.

Источник: Автореф. дис... кадн. мед. наук: 14.01.11 / О.Г. Даценко; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2004. — 23 с.: рис. — укp.

Аннотация: За результатами комплексних досліджень установлено більш високий ступінь кореляції середньодобової частоти серцевих скорочень (ЧСС) з "офісним" і середнім добовим артеріальним тиском (АТ) у порівнянні з "офісною" ЧСС. Доведено, що середня добова ЧСС асоційована з факторами ризику АГ: віком більше 40-ка років; чоловічою статтю; рівнем АТ більше 140/90 мм.рт.ст.; гіпертрофією лівого шлуночка (ЛШ); симпатикотонією (LF/HF більше 1,9). Визначено вплив ЧСС на клініко-гемодинамічні характеристики АГ, що дало підставу для його використання як критерія у комплексній оцінці захворювання. Установлено, що зниження АТ у разі стандартної двокомпонентної антигіпертензивної терапії еналаприла малеатом (10 мг/добу) і гідрохлортіазидом (25 мг/добу) пов'язано з діапазоном середньої добової ЧСС та співвідноситься з наступними факторами, зазначеними в порядку зменшення їх значимості: рівнем АТ (ступенем артеріальної гіпертензії, типом симпато-вагального балансу та типом геометрії ЛШ. Науково обгрунтовано можливість прогнозування вірогідності (завдяки розробленій математичній моделі) нормалізації АТ у разі стандартної двокомпонентної антигіпертензивної терапії з урахуванням факторів ризику та середньої добової ЧСС. Виявлено більше зниження АТ за умов трикомпонентної антигіпертензивної терапії еналаприла малеатом (10 мг/добу), гідрохлортіазидом (25 мг/добу) та верапамілом (240 мг/добу) у порівнянні з двокомпонентною терапією еналаприла малеатом (20 мг/добу) і гідрохлортіазидом (50 мг/добу) у хворих, в яких імовірність нормалізації АТ за стандартної терапії менша, ніж 70 %.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Ольга Олександрівна Нижегородцева; Харківський держ. медичний ун-т. — Х., 2004.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / С.О. Дмитренко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2001. — 35 с. — укp.

Аннотация: Вперше вивчено динаміку розповсюдженості артеріальної гіпертензії (АГ) та основних чинників ризику в неорганізованій сільській популяції протягом 10-річного періоду. Досліджено розповсюдженість АГ у селі, її чинників ризику серед чоловіків та жінок залежно від соціальної та професійної орієнтації обстежених. Встановлено розповсюдженість поведінкових чинників ризику АГ у селі не лише окремо, але і у різних комбінаціях серед сільських чоловіків та жінок. Визначено рівень фізичної активності сільської популяції України залежно від віку, рівня освіти, сімейного стану та наявності АГ. Використано під час вивчення звички вживання алкоголю серед сільських жителів частотно-кількісний критерій, що характеризує інтенсивність вживання алкогольних напоїв та регіональні особливості звички поведінки. Висвітлено обтяжену спадковість серцево-судинних захворювань за батьківською та материнською лініями й особливості взаємозв'язку АГ з основними чинниками ризику в сільських пробандів з обтяженою спадковістю. Наведено порівняльну характеристику серед сільських жителів електрокардіографічних змін в осіб з нормальним та підвищеним артеріальним тиском. Виявлено кореляційну залежність між ішемічними змінами на електрокардіографію та чинниками ризику. Досліджено рівень ліпідів у сироватці крові серед сільських чоловіків та жінок залежно від наявності АГ у різних статево-вікових групах. Встановлено відносний ризик розвитку АГ в осіб з надлишковою масою тіла, гіперхолестеринемією та гіпертригліцеридемією. Визначено рівень смертності у сільській популяції України за 3-річний період у розрахунку на 1000 людино/років з урахуванням АГ та чинників ризику. Проведено порівняльну характеристику смертності сільського населення залежно від здійснених заходів щодо первинної та вторинної профілактики АГ.