Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / О.Г. Несукай; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2005. — 42 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблему кардіології - удосконалення діагностики серцевої недостатності (СН) у хворих з набутими вадами серця з використанням трансторакального ультразвукового дослідження серця. Представлено дані комплексної оцінки структурно-функціональної перебудови лівого та правого шлуночків і передсердь серця за різних стадій гемодинамічного перевантаження тиском та об'ємом і формування СН у хворих набутими вадами серця (аортальним стенозом, аортальною недстатністю, мітральним стенозом, мітральною недостатністю), після мітральної комісуротомії та протезування мітрального клапана у хворих мітральними вадами, а також після курсового, дво- та шестимісячного лікування інгібіторами АПФ у хворих мітральним стенозом і мітральною недостатністю, після двомісячного використання блокаторів бета-рецепторів у хворих мітральною недостатністю. Установлено механізми виникнення СН у хворих з різними набутими вадами серця. На підставі одержаних результатів обгрунтовано рекомендації щодо лікування СН у хворих з набутими вадами серця.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Н.Л. Глушко; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено дослідженню морфофункціонального стану венозної системи у підлітків, хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Встановлено, що у формуванні гіперкінетичного типу гемодинаміки важливе значення має підвищення венозного тиску та пришвидшення течії крові у венах, що забезпечується цілодобовим переважанням тонусу симпатичної нервової системи. Показано, що у підлітків з ГХ відбуваються ультраструктурні зміни венозного відділу мікроциркуляції, що супроводжуються функціональними змінами вен очного дна, виявлення яких має важливе значення для діагностики ГХ на ранніх стадіях її розвитку.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Н.М. Трищук; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: що свідчить про активацію вазопресорних ендотелій залежних та вазодилататорних механізмів, зумовлених збільшенням синтезу простацикліну. Встановлено, що структурно-функціональні зміни міокрада лівого шлуночка серця у хворих на АГ проявляються розвитком концентричної гіпертрофії міокарда зі зниженням раннього діастолічного розслаблення; поява ІХС зумовлює виникнення ексцентричної гіпертрофії міокрада, зменшення систолічної функції та фракції викиду, що досягає максимального рівня у хворих на ізольовану ІХС. Зазначено, що терапія модуляторами РАС, лозартаном та еналаприлом сприяє поліпшенню діастолічної функції міокарда лівого шлуночка серця, зменшенню кінцево-діастолічних розмірів лівого шлуночка серця та вмісту в крові ендотеліну-1, а також нормалізації показників цГМФ та 6-кето-<$Eroman ПГФ sub {1~-~ alpha }>.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.О. Крахмалова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено питанням удосконалення неінвазивної діагностики функціонального стану міокарда лівого шлуночка (ЛШ) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) до та після операції аорто-коронарного шунтування (АКШ) та установлення діагностичних можливостей ультразвукових методів дослідження серця щодо визначення тяжкості захворювання, прогнозування ризику та оцінки ефективності хірургічної реваскуляризації міокарда. Встановлено основні ехокардіографічні (ЕхоКГ) і допплер-ехокардіографічні (допплер-ЕхоКГ) критерії важкості патологічного процесу у хворих на ІХС, що повинно сприяти виділенню груп пацієнтів, які потребують хірургічного лікування. Обгрунтовано доцільність використання запропонованої модифікації методу стрес-ЕхоКГ з добутаміном та атропіном для оцінки ступеня тяжкості й локалізації ішемічного ураження міокарда ЛШ у хворих на ІХС перед АКШ. З'ясовано діагностичні можливості стрес-ЕхоКГ з низькими дозами добутаміну як одного з методів відбору хворих для хірургічної реваскуляризації міокарда та прогнозування її результатів. Визначено основні ЕхоКГ та допплер-ЕхоКГ показники, які відображають динаміку систолічної та діастолічної функції ЛШ і можуть бути використані під час динамічного догляду за пацієнтами після АКШ.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.О. Ханюков; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Вивчено функціональний стан ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), ускладнену та неускладнену хронічною серцевою недостатністю (ХСН), на тлі різних схем терапії; розроблено показання для призначення агнтагоністів альдостерону під час лікування цієї категорії хворих. На підставі комплексного клініко-експериментального дослідження встановлено наявність гіперактивації РААС в хворих на АГ II - III ступеня. Встановлено, що вираженість цих змін більш значна в пацієнтів з АГ III ступеня, а також в осіб з супутньою ХСН. Проведене дослідження дозволило показати зміну активності РААС на тлі різних схем антигіпертензивної терапії. Доведено, що призначення інгібітора ангіотензинперетворювального фермента (АПФ) або бета-адреноблокатора пацієнтам з АГ II ступеня призводить до задовільного пригнічення активності РААС (активність реніну плазми достовірно зменшувалась на тлі застосування інгібітора АПФ, рівні ангіотензину II та альдостерону плазми крові значно знижувались та практично досягали нормальних величин). Зазначено, що прийом діуретика призводить до підвищення активності альдостеронової системи в хворих на АГ. Визначено категорії хворих на АГ, які потребують корекції стану альдостеронової системи: пацієнти з АГ III ступеня (особливо на тлі застосування діуретиків), хворі на супутню ХСН. Показано, що адекватна корекція стану альдостеронової системи досягається шляхом застосування антагоніста альдостерону спіронолактону - по 25 мг щодня вранці.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / С.В. Чебанюк; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено дослідженню функціонального стану системи кровообігу при пролабуванні мітрального клапана (ПМК) у 340 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вперше проведено вивчення, систематизацію та узагальнення даних про частоту і вираженість клінічних проявів, змін структур і функцій серця, фізичної працездатності при ПМК в осіб, які зазнали радіаційного впливу. Оцінено відмінності виявлених змін у діапазоні доз опромінення, які зростають, і тривалості контакту з іонізуючим випромінюванням, генетично зумовленої схильності, зі ступенем пролабування, наявністю мітральної регургітації та міксоматозної дегенерації, а також з особливістю перебігу ПМК. Показано, що найбільш ранньою зміною в функціональному стані серця є діастолічна дисфункція. За результатами досліджень обгрунтовано алгоритм діагностики пролапсу і тактики ведення постраждалих з ПМК, необхідність його використання при здійсненні професійного відбору.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.С. Гончарова; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2005. — 24 с. — укp.

Аннотация: На підставі комплексного клініко-експериментального дослідження встановлено наявність гіперактивації системи про- та антизапальних цитокінів у хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) II функціонального класу (ФК), а у пацієнтів з ХСН III ФК - її пригнічення за умов гіперактивації прозапальної ланки. Продемонстровано зміни активності системи цитокінів у разі використання різних схем терапії ХСН. Показано, що у хворих з ХСН II ФК достовірно знижується гіперактивація системи цитокінів, а у пацієнтів з ХСН III ФК - активність прозапальних цитокінів, але рівень антизапального цитокіна інтерлейкіну-10 залишається незмінним. Встановлено, що застосування лише інгібітора АПФ не дозволяє достатньо пригнічувати гіперактивацію системи цитокінів у хворих з ХСН II ФК, а у пацієнтів з ХСН III ФК призводить до прогресування її дисбалансу. Виявлено, що пацієнти з ХСН III ФК потребують корекції стану системи цитокінів. Доведено, що застосування пентоксифіліну дозволяє адекватно коригувати дисбаланс у системі цитокінів, який виникає у більшості хворих з ХСН III ФК.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Н.М. Сидорова; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вивчено функціональний стан шлуночків серця та мікроциркуляцію хворих на нестабільну стенокардію у динаміці лікування та підвищення його ефективності шляхом розробки диференційованих рекомендацій стосовно призначення трансдермальних нітратів. Проведено комплексну оцінку функціонального стану шлуночків серця та мікроциркуляторного русла в хворих на нестабільну стенокардію у порівнянні з цими показниками у хворих на стабільну стенокардію напруги та дифузний кардіосклероз внаслідок ішемічної хвороби серця, показано їх зміни під час проведення терапії з використанням трансдермального нітрогліцерину за різних режимів. За результатами дослідження виявлено критерії прогнозування характеру реакції параметрів систолічної та діастолічної функції шлуночка на дану терапію та виявлено предиктори розвитку толерантності до нітрогліцерину.