| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
 Содержание текущего раздела: |
| Стан, профілактика та лікування порушень периферичного кровообігу у хворих на ішемічну хворобу серця з стенокардією напруги II - III функціональних класів амлодіпіна бесілатом 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Б.Ю. Кисельов; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2003. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: На підставі комплексного клініко-експериментального дослідження встановлено наявність доклінічної стадії атеросклеротичного ушкодження артерій нижніх кінцівок у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) із стенокардією напруги ІІ - ІІІ функціональних класів, навіть за відсутності скарг, що вказують на порушення мікроциркуляції у нижніх кінцівках, у разі чого ступінь вираження цих змін більш значна у пацієнтів, що мали в анамнезі інфаркт міокарда. Доведено, що призначення амлодіпіна бесілату пацієнтам з ІХС, стабільною стенокардією напруги ІІ - ІІІ функціональних класів у дозі 5 мг на добу призводило до задовільного поліпшення біохімічних властивостей крові (спостерігалися зміни коагулограми у бік гіпокоагуляції та незначні антиатерогенні зсуви ліпідограми), її фізичних особливостей (зменшення в'язкості крові, більш виражене за великих швидкостей зсуву), властивостей судинної стінки (показників доплерограми, зменшення підвищеного артеріального тиску у судинах нижніх кінцівок) та мікроциркуляції (поліпшення показників плетизмограми та термометрії нижніх кінцівок). Визначено категорії хворих на ІХС, котрі потребують негайної корекції доклінічної стадії атеросклеротичного ураження судин нижніх кінцівок: хворі, котрі перенесли інфаркт міокарда, але ще не мають скарг, що вказують на порушення периферичного кровообігу. Показано, що адекватна корекція доклінічної стадії атеросклеротичного ураження периферичних судин досягається шляхом застосування антагоніста повільних кальцієвих каналів амлодіпіна бесілату - у дозі 5 мг щодня ранком.
|
| Стрес-індукована ішемія міокарда та порушення ритму серця у пацієнтів з гострим одонтогенним болем 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.В. Авдоніна; Дніпропетр. держ. мед. акад, АМН України. Ін-т гастроентерології. — Д., 2005. — 21 с. — укp.
|
Аннотация: Уперше визначено, що гострий одонтогенний біль є фактором ризику розвитку стрес-індукованої ішемії міокарда та порушень ритму серця, артеріальної гіпертензії. За умов гострої психоемоційної напруги проведено комплексний поглиблений аналіз результатів моніторування ЕКГ й артеріального тиску, параметрів варіабельності серцевого ритму, визначення рівнів катехоламінів у плазмі крові, показників вегетативної регуляції, гематологічного гомеостазу, що дало змогу оцінити функціональний стан серцево-судинної системи обстежених осіб. Показано можливість використання аналізу показників варіабельності серцевого ритму за гострої психоемоційної напруги для стратифікації груп ризику пацієнтів з надлишковою реакцією серцево-судинної системи на гострий одонтогенний біль. Розроблено новий діагностично значущий критерій варіабельності серцевого ритму - індекс адаптації. Науково обгрунтовано тактику щодо вибору індивідуального призначення терапевтичних заходів у разі стрес-індукованої ішемії міокарда. Доведено, що визначення функціонального стану серцево-судинної системи за умов гострої психоемоційної напруги у пацієнтів групи ризику сприяє своєчасному проведенню корекції порушених процесів адаптації та запобігає розвитку серцево-судинних патологій.
|
| Структурно-функціональне ремоделювання міокарда лівого шлуночка серця і дисперсія інтервалу QT у хворих постінфарктним кардіосклерозом та їх корекція 2006
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.М. Годлевська; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2006. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено особливості функціонування лівого шлуночка (ЛШ) серця на структурно-функціональному (систолічній та діастолічній функціях) і електрофізіологічному (дисперсії інтервалу QT та його частин) рівнях, розглянуто їх взаємозв'язок у хворих на постінфарктний кардіосклероз з різними типами ремоделювання ЛШ. Встановлено, що для хворих на постінфарктний кардіосклероз найбільш характерним типом ремоделювання є концентрична гіпертрофія. У всіх хворих осіб діагностовано діастолічну дисфункцію. Виявлено, що у процесі наростання серцевої недостатності у більшості хворих спостерігається змішаний варіант хронічної серцевої недостатності (ХСН). Встановлено, що у хворих з концентричною гіпертрофією ЛШ превалював тип діастолічної дисфункції (порушення релаксації), з ексцентричною - псевдонормальний тип, а у хворих з нормальною геометрією не виявлено переваги одного з двох типів. На підставі вивчення електрофізіологічних якостей встановлено, що у всіх хворих на постінфарктий кардіосклероз наявні електрофізіологічні порушення у вигляді збільшення показників дисперсії інтервалу QT та його частин, які є складовою процесів ремоделювання ЛШ і корелюють з показниками його систолічної функції.
|
| Структурно-функціональний стан правого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу за даними магнітно-резонансної томографії 2000
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.О. Черепок; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2000. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Під час обстеження хворих на гіпертонічну хворобу за допомогою магнітно-резонансної томографії у разі прогресування ступеня артеріальної гіпертензії виявлено прогресуючу дилатацію порожнини правого шлуночка і гіпертрофію його міокарда, що значно підвищує ризик розвитку ускладнень. Встановлено, що наявність легеневої гіпертензії у даних хворих якісно змінює переднавантаження правого шлуночка і призводить до зниження підвищеного венозного тонусу. Виявлено динаміку змін внутрішньоміокардіального напруження правого шлуночка у всіх категорій хворих на гіпертонічну хворобу поряд з відсутністю змін інотропізму його міокарда, оціненого за допомогою кінцево-систолічних кривих "об'єм - тиск". За допомогою факторного аналізу виявлено найбільш суттєві детермінанти розвитку змін структурно-функціонального стану правого шлуночка у зазначених хворих.
|
| Терапевтична ефективність антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ у хворих на хронічну серцеву недостатність 2001
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Т.І. Бондаренко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2001. — 23 с. — укp.
|
Аннотация: Наведено результати вивчення впливу антагоністів рецепторів ангіотензину II на клінічні показники, параметри центральної гемодинаміки, показники толерантності до фізичного навантаження та нейрогуморальні показники вазорегуляції у хворих на хронічну серцеву недостатність. Комплексно оцінено динаміку нейрогуморальних механізмів регуляції судинного тонусу з позицій балансу активності вазоконстрикторів і вазодитилятаторів. Проведено порівняння антагоністів рецепторів ангіотензину II, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту та їх рекомбінації. Визначено різницю у нейрогуморальних механізмах реалізації клініко-гемодинамічних ефектів терапевтичних режимів. На цій підставі висунуто тезу про те, що інтегральний нейрогуморальний ефект терапії хронічної серцевої недостатності залежить не тільки від ступеня динаміки рівня нейрогуморальних показників, але й збалансованості зв'язків між ними. Обгрунтовано принципи вибору схеми терапії хронічної серцевої недостатності з використанням антагоністів рецепторів ангіотензину II, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту та їх комбінації, визначено критерії індивідуального прогнозу їх ефективності.
|
| Фактори, що впливають на перебіг та прогноз нестабільної стенокардії та їх медикаментозна корекція 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Т.В. Мотилевська; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2003. — 22 с.: рис. — укp.
|
Аннотация: Наведено підходи щодо оптимізації лікування нестабільної стенокардії та вивчено критерії, що впливають на найближчий та віддалений прогноз. Обстежено 119 хворих. Показано доцільність раннього призначення симвастатину та комбінації антитропічних препаратів ("Аспірин" і "Тієнопіридини"), що сприяє покращанню клінічного перебігу захворювання, агрегаційних властивостей тромбоцитів і найближчого прогнозу хворих. Доведено, що дані ефекти симвастатину не залежать від початкового рівня загального холестерину сироватки крові. Обгрунтовано доцільність проведення добового моніторування електрокардіограми та артеріального тиску на початку госпіталізації з метою визначення критеріїв несприятливого найближчого та віддаленого прогнозу. Результати роботи впроваджено у практику кардіологічних відділень лікарень Харкова та Харківщини.
|
| Фармакотерапевтична корекція ендотеліальної дисфункції при гострому коронарному синдромі 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / І.М. Добровольська; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2003. — 17 с. — укp.
|
Аннотация: Вивчено вплив терапії інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) ізольовано та у комбінації з препаратами з групи статинів на центральну і периферичну гемодинаміку, функціональний стан ендотелію, активізацію процесів внутрішньосудинного тромбоутворення та перекисного окиснення ліпідів у хворих на гострий коронарний синдром. Виявлено, що включення ІАПФ до схем лікування хворих на нестабільну стенокардію та мілковогнищевий інфаркт міокарда призводить до значного поліпшення скоротливості міокарда, зменшення явищ дилятації порожнин лівого шлуночка, прогресивного зниження загального периферичного опору судин. Показано, що інгібітори АПФ і статини зменшують дисфункцію ендотелію шляхом нормалізації співвідношення ендотеліальних вазоконстрикторних і вазоділатуючих чинників, сприяють відновленню порушеної рівноваги активності антиоксидантних і оксидантних систем та усуненню ушкоджуючих ефектів вільнорадикального окислювання на ендотелій судинної стінки. Установлено, що комбіноване застосування інгібіторів АПФ і статинів у разі загострення коронарної хвороби серця сприяє стабілізації процесу та зменшенню вірогідності реінфарктів і випадків раптової коронарної смерті внаслідок позитивного впливу на гемодинамічні параметри та функціональний стан ендотелію.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
