Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / І.А. Сусак; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2004. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Наведено дані, які характеризують стан системи зсідання крові та функціональної активності тромбоцитів і еритроцитів за умов первинної легеневої гіпертензії та вроджених вад серця у фазі синдрому Ейзенменгера. Установлено, що для цих захворювань характерними є зміни коагуляційного потенціалу, що відповідають різним стадіям ДВЗ-синдрому, переважно його III, гіпокоагуляційній стадії. Оцінено інформативність гемостазіологічних параметрів щодо прогнозу виживання хворих з первинною легеневою гіпертензією протягом одного року. Установлено односпрямованість змін плазмового, тромбоцитарного та еритроцитарного гемостазу за обох форм судинної легеневої гіпертензії. Проаналізовано зміни артеріо-венозної різниці показників зсідальної активності крові у хворих з первинною легеневою гіпертензією та синдромом Ейзенменгера у порівнянні з донорами. Наведено результати досліджень динаміки показників тромбоцитарного та плазмового гемостазу у хворих за умов лікування з використанням антиагрегатної терапії (аспірину) протягом одного року. Вивчено вплив еритроцитаферезу на показники зсідальної активності крові у пацієнтів з вторинною поліцитемією.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / С.В. Поташев; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2005. — 28 с. — укp.

Аннотация: На підставі даних поглибленого дослідження постінфарктного періоду вперше встановлено частоту виявлення й механізми формування, а також додаткові критерії діагностики порушень діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) у хворих після гострого інфаркту міокарда (ГІМ). Уперше встановлено чітку кореляцію індексів діастолічного наповнення ЛШ за даними доплероехокардіографії та індексів варіабельності серцевого ритму за даними добового Холтерівського моніторування ЕКГ та їх кореляцію з наявністю постінфарктної ішемії міокарда ПІМ. Уперше досліджено прогностичну цінність порушень діастолічної функції ЛШ у хворих після гострого Q-інфаркту міокарда з ПІМ та без неї. Обгрунтовано диференційоване застосування блокатора кальцієвих каналів - амлодипіну у комплексній базовій терапії ІМ через 3 - 4 тижні після розвитку ГІМ, що покращує показники ремоделювання ЛШ після ГІМ і прогноз щодо настання летального випадку та реінфаркту міокарда.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / А.В. Хмельова; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2002. — 21 с. — укp.

Аннотация: Встановлено, що для хворих у разі транзиторної стадії легеневої гіпертензії характерна діастолічна дисфункція правого шлуночка I типу, за умов стабільної стадії - порушення діастолічного наповнення правового шлуночка II типу. Визначено генез та вид порушення діастолічного наповнення лівого шлуночка у разі вторинної легеневої гіпертензії (ВЛГ). У разі транзиторної стадії легеневої гіпертензії було виявлено порушення профілю діастолічного наповнення лівого шлуночка за рахунок зменшення переднавантаження лівого передсердя. Для хворих зі стабільною стадією легеневої гіпертензії характерна діастолічна дисфункція лівого шлуноча I типу. Дані зміни обумовлені діастолічною взаємодією шлуночків. Простежено, що зі збільшенням вираженості вентиляційної дисфункції легень відбуваються прогресуюче порушення діастолічного наповнення правового та лівого шлуночків та патологічне ремоделювання присерцевих судин. Проведено комплексне дослідження впливу лозартана калію (в дозі 50 мг один раз на добу) на зміну параметрів внутрішньосерцевої гемодинаміки та судин великого та малого кола кровообігу в хворих на ВЛГ. Встановлено, що застосування препарату призводить до позитивних змін у діастолічній функції міокарда правого та лівого шлуночків до 12-го тижня від початку терапії, подальшим закріплюючим ефектом за умов її доброї переносності.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.В. Заїкін; Крим. держ. мед. ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімф., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Містяться результати дослідження метаболізму ліпідів, в тому числі, на рівні клітинних мембран, у 132 хворих на гіпертонічну хворобу різних стадій і вікових груп та 80 хворих з артеріальними гіпертензіями при хронічному пієлонефриті, а також атеросклерозі. При цьому було виявлено ряд невідомих раніше патогенетичних факторів. Одержані результати і відмінності в показниках рівня перекисного окислення ліпідів і стану окремих фракцій ліпідів клітинних мембран і плазми крові можуть бути використані для діагностики і диференціації артеріальних гіпертензій. Обгрунтовано також принципи диференціальної корекції ліпідних порушень при артеріальних гіпертензіях різної етіології.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Л.Л. Кочарян; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження змін ехокардіографії показників після кардіоверсії (КВ), а також впливу черезстравохідної електрокардіостимуляції (ЧСЕКС) на гемодинаміку та гемогенність збудження різних відділів серця. Встановлено зв'язок систолічної та діастолічної функції передсердь, шлуночків із характером їх збудження. Виявлено високу діагностичну цінність оригінальних магнітокардіографій показників збудження міокарда. Показано значимість провокації пароксизму фібриляції передсердь (ФП) внаслідок ЧСЕКС щодо погіршення гомогенності збудження міокарда та внутрішньосерцевої гемодинаміки. Виділено критерії з метою прогнозування перебігу ФП за даними дослідженнями за умов ЧСЕКС. Уточнено залежність гемодинамічних змін після КВ від тривалості попереднього пароксизму ФП.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / А.А. Трохимович; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Виявлено залежність перекисного окиснення ліпідів, активності антиоксидантної системи та вмісту нуклепротеїдів від нозологічної форми та характеру протікання захворювання, розповсюдженості ішемічного процесу та від віку, статі та строку захворювання; простежено їх динаміку в процесі лікування. Запропоновано додаткові лабораторно-діагностичні критерії захворювання з урахуванням вмісту мікроелемента селену. Показано доцільність використання селеновмісних препаратів як доповнення до традиційної терапії стенокардії та інфаркту міокарда, а також засобів вторинної профілактики ішемічної хвороби серця.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.М. Доля; Крим. держ. мед. ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімф., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Виявлено особливості стану серцево-судинної системи у хворих на бронхіальну астму (БА) з артеріальною гіпертензією (АГ), а також порушень серцевого ритму. Доведено необхідність здійснення комплексної діагностики даних порушень з використанням сучасних неінвазивних інструментальних методів, а саме: доплерехокардіографії, холтерівського моніторування ЕКГ, добового моніторування АТ (ДМАТ) з метою динамічної оцінки стану серцево-судинної системи та корекції проведеної терапії інгібітором - ангіотензинперетворювальним ферментом (АПФ) (еналаприлом). Установлено, що у обстежених хворих на БА з АГ та без АГ було виявлено особливості ремоделювання міокарда, зокрема, розширення порожнини лівого передсердя; збільшення товщини стінок лівого шлуночка (ЛШ); ознаки діастолічної дисфункції ЛШ, що супроводжувалася порушеннями ритму, ступінь виразності яких залежав від ступеня важкості БА; наявності ознак хронічного легеневого серця, легеневої гіпертензії (ЛГ) і ступеня АГ. За даними ДМАТ виявлено зміну середньодобових показників АТ і показників добового індексу АТ залежно від наявності АГ та ступеня АГ у хворих на БА. Установлено позитивний вплив інгібіторів - АПФ на рівень ЛГ, показники діастолічної функції ЛШ, частоту порушень серцевого ритму, середньодобові показники систолічного артеріального тиску і діастолічного артеріального тиску та добові профілі АТ.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Г.В. Мясников; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 1999. — 17 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена питанням розробки критеріїв прогнозування розвитку застійної серцевої недостатності за даними змін показників систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка у початковому періоді інфаркта міокарда. Наведені дані аналізу стану внутрішньосерцевої гемодинаміки, вегетативної регуляції серцевого ритму у перші 10 діб інфаркта міокарда із зубцем Q та через 1 рік після перенесеного захворювання, який дозволив виділити прогностично значимі рівні зниження насосної функції лівого шлуночка, визначити місце рестриктивного типу його діастолічного наповнення та синдрому прогресуючої ділатації у формуванні застійної серцевої недостатності у постінфарктному періоді. На підставі отриманих результатів розроблені рекомендації щодо лікування хворих у залежності від стану систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка.