| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
 Содержание текущего раздела: |
| Вплив бета-адреноблокаторів на добовий профіль артеріального тиску, варіабельність серцевого ритму та функціональний стан артеріальних судин у хворих на гіпертонічну хворобу 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.О. Солов'юк; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2005. — 21 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено зміни варіабельності серцевого ритму та плазмового вмісту катехоламінів у хворих на гіпертонічну хворобу. Розглянуто характер змін функціонального стану артерій м'язового типу та артеріол у хворих на гіпертонічну хворобу. Встановлено наявність та характер кореляційних зв'язків між показниками, які характеризують добовий профіль артеріального тиску, стан вегетативної регуляції серцевої діяльності та функціональний стан ендотелію артеріальних судин хворих на дану хворобу. Визначено динаміку змін варіабельності серцевого ритму та плазмового вмісту катехоламінів під впливом терапії бета-адреноблокаторами у хворих на гіпертонічну хворобу. Досліджено характер відновлення функціонального стану судинного ендотелію артеріальних судин.
|
| Вплив блокаторів кальцієвих каналів на клінічний перебіг різних варіантів судинної легеневої гіпертензії, стан NO-системи та вільнорадикальні процеси ліпопереокислення 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Є.М. Задорін; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2005. — 25 с. — укp.
|
Аннотация: Вивчено клінічну ефективність і переносимість блокаторів кальцієвих каналів дилтіазему та ніфедипіну у комплексній терапії хворих на ідіопатичну легеневу гіпертензію (ІЛГ) та вроджені вади серця (ВВС) у фазі синдрому Ейзенменгера (СЕ) з різним ступенем тяжкості серцевої недостатності (СН) за умов довготривалого спостереження. Обгрунтовано доцільність використання у лікуванні цих хворих дилтіазему та ніфедипіну на підставі оцінки їх впливу на патогенетичні ланки легеневої гіпертензії (ЛГ) та серцевої недостатності (СН) - зміни стану NO-системи, процесів пероксидації ліпідів, жирнокислотного (ЖК) складу ліпідів, стану антиоксидантної системи крові. Установлено, що в еритроцитах і тромбоцитах крові хворих на ІЛГ з вираженою СН відбуваються зміни стану NO-системи, що можуть свідчити про гальмування синтезу NO з вазодилататорними властивостями. Виявлено, що за умов довготривалого, протягом 6-ти місяців, лікування цих хворих з включенням блокаторів кальцієвих каналів у еритроцитах та тромбоцитах підвищується початкова знижена активність конститутивної NO-синтетази та пул нітрит-аніону в еритроцитах, що може свідчити про нормалізацію синтезу NO з вазодилататорними властивостями. З'ясовано, що у хворих на судинну ЛГ з різним ступенем СН активуються процеси ліпідної пероксидації, знижується активність антиоксидантної системи, відбуваються суттєві зміни у ЖК складі ліпідів еритроцитів та плазми крові, які проявляються збільшенням умісту насичених і зменшенням ненасичених жирних кислот. Відзначено, що вираженість цих змін у хворих на ІЛГ та СЕ є однаковою і збільшується зі зростанням важкості СН за критеріями NYHA. Зазначено, що на тлі лікування блокаторами кальцієвих каналів у хворих на ІЛГ та ВВС у фазі СЕ відбувається однаково виражена позитивна динаміка показників пероксидації ліпідів, антиоксидантної системи та ЖК складу ліпідів плазми й еритроцитів.
|
| Вплив ксенобіотиків на розвиток гострих форм ішемічної хвороби серця у осіб молодого і зрілого віку 2004
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Я.З. Жуковський; Івано-франків. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ, 2004. — 22 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено вплив умов професійно-шкідливої праці та асоційованих з нею ксенобіотиків (КС) на розвиток гострих форм ішемічної хвороби серця (ІХС). Встановлено, що гострий інфаркт міокарда (ГІМ) і нестабільна стенокардія (НС) у осіб молодого та зрілого віку виникають переважно внаслідок поєднання чинників професійної шкідливості з іншими загальновідомими факторами ризику ІХС: тютюнопалінням, побутовим і соціальним стресом, гіпертонічною хворобою, спадковою схильністю та цукровим діабетом, зловживанням алкоголю. Виявлено, що ГІМ у осіб, які працюють за професійно-шкідливих умов, частіше протікає з атиповим, помірно вираженим больовим синдромом, супроводжується більш вираженою та тривалою гіперкоагуляцією та пригніченням системи фібринолізу. Встановлено, що чинники професійної шкідливості зумовлюють дисбаланс в імунній системі, який полягає в активації гуморальної ланки імунітету та надмірній продукції циркулюючих імунних комплексів, а також пригнічення Т-клітинного імунітету й активацію кілерного механізму. Експериментально доведено вплив нітрату свинцю на зміни імунокомпетентних клітин крові кісткового мозку, внаслідок яких виникає лізис значної кількості лімфоцитів, частина В-лімфоцитів трансформується у плазматичні клітини, Т-лімфоцити - у цитотоксичні, з'являються моноцити-макрофаги та незрілі форми тромбоцитів. З'ясовано, що під впливом нітрату свинцю у мікроциркуляторному руслі серця виникають реологічні розлади, відбувається порушення мікрогемодинаміки та ураження судинного ендотелію і кардіоміоцитів.
|
| Вплив поліморфізму гену ангіотензинперетворюючого ферменту на клінічний перебіг та ефективність лікування у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / І.О. Літвінова; Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска АМН України. — К., 2005. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Розглянуто проблему визначення клініко-гемодинамічних особливостей гіпертрофічної кардіоміопатії (ГКМП) залежно від поліморфізму гену ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) та впливу цього фактора на ефективність лікування захворювання. Наведено результати обстеження 70-ти хворих на ГКМП, яке свідчить, що поєднання тяжких проявів цієї патології асоціюється з найбільш "небезпечним" DD-генотипом, підтверджених клініко-анамнестичними даними, вираженими змінами у стані трансмітрального потоку, показниками ехо-кардіографії та рівнем плазмової активності АПФ. Виявлено, що застосування комбінованої терапії сартанами та бета-блокаторами у хворих на ГКМП обумовлює покращення клініко-гемодинамічних показників і суб'єктивне поліпшення стану. Найбільш значущі позитивні зміни відзначено у хворих з DD-генотипом, переважно з обструктивною формою.
|
| Вплив ремоделювання міокарду, ендотеліальної дисфункції, оксидативного стресу та запальних процесів на тяжкість і перебіг хронічної серцевої недостатності 2006
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / О.С. Шевченко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2006. — 36 с. — укp.
|
Аннотация: Вивчено патогенетичні механізми прогресування хронічної серцевої недостатності (ХСН) на виділення маркерів сприятливого та несприятливого прогнозу. Доведено, що незалежно від тяжкості ХСН виникає принципово подібна структурна перебудова гомеостазу організму, яка полягає в домінуванні порушень регуляції судинного тонусу та змінах в окислювально-антиоксидантній системі. З'ясовано, що роль запальних механізмів займає проміжне місце, а порушення функції печінки та ліпідного обміну займають у цій ієрархії останнє місце. Показано, що порушення гомеостазу організму хворих на ХСН знаходяться під сильним впливом як первинних, так і вторинних механізмів патогенезу ХСН. Знання про домінування цих механізмів дає можливість проводити профілактику як розвитку (блокуючи первинні механізми патогенезу), так і тяжкості ХСН (блокуючи вторинні механізми).
|
| Вплив різноманітних варіантів терапії гострого інфаркту міокарда на короткочасний та довгочасний прогноз захворювання 1999
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.В. Лещенко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1999. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Роботу присвячено вирішенню конкретної проблеми сучасної кардіології - підвищенню ефективності надання терапевтичної допомоги хворим на гострий інфаркт міокарда (ГІМ) завдяки подальшій індивідуалізації лікувальних засобів та поширенню клінічного використання результатів математичного прогнозування. Запропоновано новий підхід до розробки схем медикаментозної терапії ГІМ, що базується на використанні моделей прогнозу коротко- та довгострокового виходу захворювання і дає змогу максимально врахувати особливості перебігу ГІМ у конкретного пацієнта. Було виявлено та проаналізовано зміни у перебігу гострого інфаркту міокарда, які сталися протягом останнього десятиріччя, вивчена прогностична цінність ряду клінічних, інструментальних та демографічних показників, які широко визначаються. Запропоновано прогностичні коефіцієнти, які допомагають лікареві оцінити стан хворого, швидко призначити та своєчасно корегувати медикаментозну терапію. Розроблено схеми медикаментозної терапії гострого інфаркту міокарда, які враховують особливості перебігу захворювання у конкретного хворого. Вивчено їх клінічну ефективність.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
