Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / М.М. Долженко; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2003. — 40 с. — укp.

Аннотация: Досліджено механізми формування та розвитку постіфарктної ішемії міокарда (ПІМ), вплив діагностики та відновлювального лікування на клінічний перебіг захворювання в клінічному та післяклінічному періоді гострого інфаркту міокарда (ГІМ). Встановлено клініко-функціональні характеристики різних варіантів ПІМ. Вивчено клінічний перебіг захворювання, особливості функціонального стану міокарда та коронарного резерву. Розроблено діагностичні та прогностичні критерії ПІМ. Обгрунтовано запропоновані заходи протиішемічного лікування - диференційованого застосування блокатора кальцієвих каналів - амлодипіну в комплексній базовій терапії ІМ через 3 - 4 тижні після розвитку ГІМ, що покращує прогноз стосовно виникнення летального випадку та реінфаркту міокарда.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / М.П. Бойчак; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2004. — 33 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Проведено комплексну оцінку структурно-функціонального стану обох шлуночків серця у хворих на коронарогенні та некоронарогенні захворювання серця, на підставі якої побудовано описові математичні моделі внутрішньо-серцевої гемодинаміки у разі серцевої недостатності I та II функціонального класів різного генезу. Уперше математично доведено, що стан внутрішньосерцевої гемодинаміки в таких хворих визначається різними чинниками: у випадку ішемічної хвороби - кінцево-діастолічним тиском у лівому шлуночку та функціональним станом лівого та правого передсердь, за умов кардіоміопатії на фоні гіпотиреозу - умовами випорожнення лівого шлуночка та загальним периферичним судинним опором, у разі кардіоміопатії на фоні хронічної алкогольної інтоксикації - ступенем вираження гіпертрофії міокарда лівого шлуночка та його дилатації. Уперше показано, що за серцевої недостатності I та II функціонального класів у разі збереження інотропного ефекту симпатичної активації виявляються його негативні ефекти: гіпертрофія міжшлуночкової перетинки, підвищення жорсткості камери та дилатації лівого шлуночка. Уточнено зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих, які перенесли інфаркт міокарда та гострий міокардит, виявлено предиктори характеру ремоделювання лівого шлуночка у перші два роки після цих захворювань. Доведено, що приховані порушення систолічної функції лівого та правого шлуночків серця мають місце за серцевої недостатності I функціонального класу та можуть бути визначені за зміною параметрів кровотоків у їх вихідних трактах.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Т.В. Богдан; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2003. — 24 с.: рис. — укp.

Аннотация: Вивчено діагностичні особливості жирнокислотного спектру ліпопротеідів високої та низької щільності сироватки крові та ліпідів секрету шкіри у хворих на стабільну та нестабільну стенокардію (НС). Показано, що у хворих у випадку нестабільного перебігу НС, на відміну від хворих зі сприятливим перебігом НС, у ліпопротеідах обох фракцій сироватки крові не спостерігається достовірного підвищення вмісту арахідонової кислоти, що може служити прогностичним критерієм інфаркту міокарда. Доведено, що зміни жирнокислотного спектру ліпідів секрету шкіри пов'язані зі збільшенням фактору анізотропії шкіри передкардіальної ділянки у хворих на ішемічну хворобу серця. Виявлено від'ємний корелятивний зв'язок між зменшенням вмісту ліноленової кислоти у ліпідах секрету шкіри та збільшенням фактору анізотропії шкіри у даних хворих.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.В. Лапшин; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2002. — 24 с. — укp.

Аннотация: На підставі встановлення кореляційних співвідношень проведено побудову прогностичних моделей різного перебігу гострого інфаркту міокарда за допомогою методу лінійної регресії. Проведено перевірку створених прогностичних моделей на підставі "ретроспективної" виборки та незалежних проспективних популяціях. Показано високу прогностичну точність запропонованих формул для встановлення високого, помірно та низького ризику щодо прогнозованих кінцевих точок. Визначено високу кореляцію між претестової ризиком кінцевих точок, пов'язаних з лівошлуночковою дисфункцією та параметрами внутрішньосерцевої гемодинаміки. Доведено прогностичне значення такого неінвазивного методу оцінки ступеню некрозу міокарда, як електрокардіографічний бал Сельвестра.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Л.Г. Максим'юк; АМН України. Івано-Франків. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ, 2005. — 21 с. — укp.

Аннотация: Вивчено новий етіопатогенетичний фактор розвитку та прогресування патології серцево-судинної системи - гомоцистеїну, рівень якого в сироватці крові був визначений за допомогою імуноферментного аналізу, в динаміці проведення стрес-тестів у зіставленні з показниками центральної та внутрішньосерцевої гемодинаміки і функціонального стану міокарда у пацієнтів з ізольованими та поєднаними формами ренопаренхіматозної артеріальної гіпертензії, гіпертонічної хвороби та ішемічної хвороби серця і практично здорових осіб. Оцінено стрес-ехокардіографічні показники у віковому та статевому розподілі, встановлено взаємозалежність гемодинамічних показників та стану коронарного кровообігу в даної категорії пацієнтів. Досліджено скоротливу здатність міокарда 4-х камер серця з оцінкою регіонарної фракції викиду в 12-ти сегментах у пацієнтів з ренопаренхіматозною артеріальною гіпертензією та стабільною стенокардією І - ІІІ функціональних класів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / У.П. Черняга-Ройко; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено прогностичне значення показників варіабельності ритму серця (ВРС) та добових коливань артеріального тиску у хворих, які перенесли інфаркт міокарда (ІМ). На підставі спостереження доведено доцільність оцінки показників ВРС та проведення добового моніторування артеріального тиску у хворих на ІМ на 7 - 10-ту добу через шість місяців після перенесеного захворювання з метою стратифікації післяінфарктного ризику. Виявлено найбільш інформативні показники ВРС для прогнозування несприятливого перебігу післяінфарктного періоду. Уточнено особливості впливу медикаментозної терапії на показники ВРС в динаміці та підтверджено доцільність сумісного тривалого призначення інгібіторів ангіотензин-перетворювального ферменту та бета-адреноблокаторів у хворих на ІМ. Встановлено, що підвищений ступінь добових коливань систолічного артеріального тиску через 6 місяців після початку захворювання понад 16 мм.рт.ст. асоціюється з більшою ймовірністю виникнення ускладнень під час подальшого спостереження.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / В.Г. Дзяк; Запоріз. держ. мед. ун-т МЗО України. — Запоріжжя, 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено функціональний стан серцево-судинної системи, зокрема, клінічне значення пролапсу мітрального клапану (ПМК) та додаткових хорд (ДХ) серця. Вивчено зв'язок даних феноменів з аритміями серця, оцінено прогностичне значення ПМК або ДХ у пацієнтов кардіологічного профілю. Визначено розповсюдженість ПМК і ДХ у даній популяції та проведено анатомо-ехокардіографічні співставлення частоти виявлення різних локалізацій ДХ. Пацієнти з нейро-циркуляторною дістонією й астеноневротичним синдромом було розділено на три групи: "ПМК", "ДХ", "Контроль". Порівняльний аналіз не виявив різниці між цими групами відносно характеру скарг, змін на ЕКГ, показників фізичної працездатності та характеру аритмій за даними холтеровського моніторування. Частота виявлення і структура аритмій, індукованих неінвазивною черезстравохідною стимуляцією передсердь або інвазивною стимуляцією правого шлуночка, були в даних групах однаковими. Фенотипові ознаки дисплазії сполучної тканини частіше виявлялись у пацієнтів з ПМК. На підставі 3,7-річного спостереження продемонстровано, що наявність мітральної регуртізації (МР) 2-3 ступеня у пацієнтів з ПМК асоціюється із 16-кратним підвищенням ризику розвитку кардіоваскулярних подій. Навпаки, ПМК з мінімальною регуртізацією чи без неї, як і ДХ не несе підвищеного ризику розвитку кардіоваскулярних подій. На підставі отриманих результатів запропоновано не залучати до диспансерного спостереження пацієнтів з ДХ або ПМК або з МР 1 ступеня, які не мають супутньої органічної патології серця.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Ю.І. Латогуз; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Патогенетично обгрунтована протиаритмічна ефективність медикаментозної (фіноптін, аллапінін, ренітек, козаар) і комбінованої (фіноптін + альфа-токоферол, аллапінін + аутотрансфузія ультрафіолетом опроміненої крові /АУФОК/) терапії у хворих хронічною ішемічною хворобою серця, ускладненої порушеннями ритму. При аритміях серця за допомогою сучасних, адекватних, високоінформативних методів дослідження (радіоіммунологічних, спектрофотометричних, біохімічних, електрофізіологічних) виявлені зміни в метаболізмі, нейрогуморальних системах регуляції гомеостазу (в симпато-адреналової системі /САС/, вільних жирних кислотах /ВЖК/, перекисному окисленні ліпідів /ПОЛ/, антиоксидантній системі /АОС/, ренін-ангіотензин-альдостероновій системі /РААС/, каллікреїн-кініновій системі /ККС/, функції наднирників, кислотно-лужному стані /КЛС/, обміні електролітів), в гемодинаміці і внутрішньосерцевій кінетиці, які корелюють з важкістю і формою порушень ритму серця, ступенем ефективності лікування і розглядаються як патогенетичні фактори розвитку захворювання. Розроблені і науково обгрунтовані критерії прогнозу і ефективності протиаритмічного лікування, принципи диференційованої, патогенетичної терапії аритмій з використанням мембранодепресантів, антагоністів кальцію, інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ), блокаторів рецепторів ангіотензина-ІІ, комбінованого застосування медикаментозних речовин і антиоксидантів, немедикаментозних засобів.