Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Г.О. Мовчан; Крим. держ. мед. ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімф., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше на підставі результатів комплексного дослідження ритмологічних і кількісних параметрів добового профілю артеріального тиску (АТ) та варіабельності серцевого ритму вивчено фактори десинхронозу, що обумовлюють морфологічні та фізіологічні зміни в організмі у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Обгрунтовано доцільність використання косинор-аналізу 8-разових вимірювань АТ з інтервалом 3 год. протягом 2 - 3 діб для вибору індивідуального часу та дози призначення антигіпертензивних препаратів. Установлено хроночутливість до спіраприлу й амлодипіну у різні періоди доби, що дає змогу впливати на ступінь нічного зниження та на підвищення АТ у ранкові години, значно зменшувати швидкість його збільшення у цей час. Вивчено вплив спіраприлу, амлодипіну за умов монотерапії, а також за їх комбінації на добовий профіль АТ та його взаємозв'язок зі змінами внутрішньосерцевої гемодинаміки та структурно-функціонального стану міокарда. Розроблено показання до використання інгібітора ангітензинперетворюючого фермента спіраприлу й антагоніста кальцію амлодипіну у режимі хронотерапії, залежно від добового профілю АТ та варіабельності серцевого ритму.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / В.В. Вавринчук; Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2001.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Г.К. Берко; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Встановлено, що карведілол, на відміну від атенололу, сприяє досягненню більш рівномірного контролю за артеріальним тиском протягом доби, позитивніше впливає на деякі показники варіабельності ритму серця, систолічну функцію лівого шлуночка у разі її недостатності, структурно-функціональні показники міокарда, ліпідний спектр крові, показники ліпопероксидації та антиоксидантної системи, особливо у хворих з важким перебігом захворювання. Розроблено рекомендації для застосування карведілолу як гіпотензивного засобу залежно від стадії артеріальної гіпертензії.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / О.С. Полянська; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2000. — 38 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено проблемі підвищення ефективності лікувальної тактики у разі ішемічної хвороби серця (ІХС). Розроблено новий напрямок у побудові індивідуалізованої лікувальної тактики, який грунтується на об'єктивізації стану хворих і виявленні факторів дестабілізації ІХС за даними клініко-інструментального обстеження та біохімічних досліджень плазми крові. Розглянуто клініко-функціональні критерії підвищення функціонального класу та стабілізації стенокардії. Встановлено, що перебіг різних форм ІХС і результат застосування антиішемічної терапії залежать від показників вегетативного статусу, процесів, ліпопероксидації, протеолізу та фібринолізу, що потребує індивідуалізованої корекції виявлених порушень.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / В.М. Ванджура; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2001. — 21 с. — укp.

Аннотация: Встановлено, що фелодипін і амлодипін поліпшують толерантність до фізичного навантаження (за даними велоергометрії) після 3 тижнів лікування. За результатами холтерівського моніторування ЕКГ, проведеного протягом доби, виявлено, що фелодипін та амлодипін суттєво зменшують кількість і тривалість больових ішемічних епізодів. Встановлено, що амлодипін зменшує асимптомну ішемію міокарда, а фелодипін знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск (АТ); амлодипін також зменшує варіабельність АТ хворих.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Г.В. Гунькова; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена проблемі лікування хворих із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). В порівняльному плані виявлені та описані особливості впливу різних інгібіторів АПФ (раміприл, фозіноприл та еналаприл) на параметри гемодинаміки, толерантність до фізичного навантаження, характер її забезпечення, а також на показники активності симпатоадреналової системи і стани оксидантної та антиоксидантної систем хворих із ХСН.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / М.О. Клунник; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2005. — 21 с.: рис. — укp.

Аннотация: Уперше встановлено особливості змін систолічної та діастолічної функції правого шлуночка (ПШ) у хворих з посттромбоемболічною легеневою гіпертензією (ПТЕЛГ) та супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС). Показано, що незважаючи на значно більшу вираженість збільшення постнавантаження ПШ, ніж лівого шліночка (ЛШ), зниження скоротливості міокарда ПШ за даними скорочення фракції укорочення (ФУ) відносно невелике, що свідчить про суттєві компенсаторні можливості міокарда ПШ. Відзначено, що підтримання ним незмінного ударного викиду у стані спокою значною мірою забезпечується реалізацією механізма Франка - Старлінга внаслідок ремоделювання ПШ з перевагою дилатації над гіпертрофією завдяки збільшенню вен підпору, за цього виявлено суттєве зменшення спадіння нижньої порожнистої вени (НПВ) на вдосі. Комплексно проаналізовано зміни у морфофункціональному стані серця у хворих на ПТЕЛГ з супутньою ІХС з урахуванням систолічної функції ЛШ. Проведено проспективне дослідження ефективності тривалої (протягом 2-х років) безперервної терапії хворих на ПТЕЛГ з супутньою ІХС з використанням одночасно антагоністів кальцію з ряду дигідропіридинових похідних й інгібіторів АПФ. Показано, що використання цих вазодилататорів та модуляторів нейрогуморальної активації сприяє поліпшенню функціонального стану хворих, зменшенню вираженості серцевої недостатності, зниженню систолічного тиску в легеневій артерії, покращанню систолічної та діастолічної функцій ЛШ і ПШ.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / А.В. Ягенський; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2003. — 33 с. — укp.

Аннотация: На підставі результатів порівняльного клініко-інструментального обстеження 976-ти хворих з серцевою недостатністю (СН) різної етіології встановлено критерії, асоційовані з наявністю постійної форми миготливої аритмії. Визначено, що найважливішими з них є вік і розміри передсердь, насамперед, лівого. Вперше доведено, що незалежно від етіології СН, імовірність постійної форми миготливої аритмії (ПостМА) є практично однаковою за однакового розміру лівого передсердя. У ході проспективного спостереження встановлено, що наявність ПостМА асоціюється із зростанням ризику кардіальної смерті. Розроблено методику визначення діастолічної функції лівого шлуночка (ЛШ) за допомогою оцінки розподілу швидкостей трансмітрального потоку у передсерді та шлуночку у хворих з синусовим ритмом і МА. За допомогою даної методики встановлено, що важливу роль у діастолічному наповнені ЛШ відіграє активне розслаблення з формуванням присмоктувального ефекту. Шляхом тривалого запису потоку у виносному тракті ЛШ виявлено, що на формування серцевого викиду у разі ПостМА істотно впливають коливання переднавантаження та феномен "постекстрасистолічної" потенціації. Доведено, що механізми авторегуляції та тривалий діастолічний потік сприяють підтриманню кровотоку у внутрішній сонній артерії (ВСА) на достатньому рівні у більшості пацієнтів з СН, тоді як у хворих з IV функціональним класом спостерігається не лише зниження кровотоку, але і порушення авторегуляції.Розглянуто, що за ПостМА зниження кровотоку у ВСА протягом одного серцевого циклу компенсується збільшенням частоти серцевих скорочень (ЧСС) таким чином, що хвилинний кровоток істотно не знижується у більшості хворих, а механізми авторегуляції сприяють відносній стабільності кровотоку у ВСА, незважаючи на значні коливання ЧСС. Доведено необхідність комбінованого застосування дігоксину з бетаблокаторами у більшості пацієнтів з СН для адекватного контролю ЧСС у спокої та у разі фізичних навантажень і покращання толерантності до навантажень.