Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Б.І. Голобородько; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2003. — 24 с. — укp.

Аннотация: Вперше в Україні досліджено ефективність і безпеку лікування хворих на гострий інфаркт міокарда (ІМ) методом тромболітичної терапії (ТЛТ), що включає прискорений 60-хвилинний режим фібринолітичної терапії (ФЛТ) тканинним активатором плазміногену (ТАП) у комбінації з низькомолекулярним гепарином (НМГ) - дальтепарином натрію, а також методом ТЛТ, який включає прискорений 20 - 30-хвилинний режим ФЛТ стрептокіназою (СК) у комбінації з НМГ - дальтепарином натрію. Встановлено більш високу ефективність застосування методик прискореного введення ТАП і СК у комбінації з ад'ювантною антикоагулянтною терапією (АКТ) НМГ проти стандартних методик ФЛТ у комбінації з нефракціонованим гепарином на підставі показників запобігання гострій лівошлуночковій недостатності, рецидиву ІМ, постінфарктній стенокардії, а також даних летальності, одержаних за 30-денний період спостереження. Доведено однакову безпеку щодо застосування прискорених методик ФЛТ у комбінації з ад'ювантною АКТ НМГ - дальтепарином натрію та рекомендованих стандартних методів ТЛТ.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Н.І. Іманова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше зроблено порівняльну оцінку фіксованих комбінацій антигіпертензивних препаратів на підставі результатів комплексного клініко-інструментального обстеження. Встановлено більшу ефективність фіксованих комбінацій препаратів "Тенорик" та "Енафрил" стосовно ступеня зниження артеріального тиску, зменшення індексу маси міокарда та проявів ремоделювання лівого шлуночка. Вперше отримано дані щодо впливу фіксованими комбінаціями препаратів "Адельфан", "Тенорик", "Енафрил" на варіабельність серцевого ритму (ВСР) у хворих гіпертонічною хворобою І - ІІ стадії. За допомогою методу аналізу ВСР встановлено три типи відповіді на активну ортостатичну пробу залежно від базального стану симпато-парасимпатичного балансу у хворих артеріальною гіпертензією. Показано залежність підвищення загальної потужності спектра та витривалості фізичних навантажень внаслідок тривалої терапії фіксованими комбінаціями антигіпертензивних засобів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.Є. Зайченко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1998. — 19 с. — укp.

Аннотация: В роботі вивчена метаболічна та гемодинамічна ефективність інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) у хворих з дисфункцією лівого шлуночка та аритміями. Виявлені особливості нейрогуморальних порушень; визначені найбільш раціональні шляхи корекції за допомогою ІАПФ. Показано, що під впливом терапії ІАПФ у хворих з дисфункцією лівого шлуночка на тлі нормалізації нейрогуморального стану та поліпшення кардіогемодинамічних показників значно знижується частота шлуночкових екстрасистол та зменшується їх градація. Встановлено, що тривала терапія ІАПФ сприяє регресії гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, зменшенню кількості шлуночкових екстрасистол. Запропонована комбінована терапія ІАПФ ренітеком та блокатором рецепторів ангіотензину ІІ козааром.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / С.В. Коновалов; Крим. держ. мед. ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімф., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Доведено позитивний вплив триметазидіну, мілдронату та кардонату на якісні життєві показники хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з різним ступенем важкості. Встановлено взаємозв'язок негомогенності процесів реполяризації міокарда з порушеннями скоротливої функції серця та визначено позитивний вплив триметазидіну, мілдронату та кардонату на електричну нестабільність міокарда. Проаналізовано модулювальний вплив даних кардіоцитопротекторів на скоротливу функцію міокарда, охарактеризовано процеси ліпопероксидації та досліджено показники ліпідного спектру крові у хворих на ІХС. Описано механізми кардіоцитопротективного ефекту триметазидіну, мілдронату та кардонату, на підставі порівняльного аналізу їх терапевтичної ефективності розроблено показання до їх застосування.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / С.П. Кушнір; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: На підставі проведених досліджень встановлено, що у разі застосування ірбесартану у ранньому періоді гострого інфаркту міокарда (ГІМ) має місце покращення клінічного перебігу захворювання, що проявляється зменшенням частоти розвитку та уповільненням прогресування гострої лівошлуночкової недостатності, а також зменшення сукупності клінічно значущих ускладнень (постінфарктної стенокардії, рецидиву ІМ, гострої аневризми лівого шлуночка (ЛШ). Запропонований спосіб лікування сприяє покращанню сегментарної скоротливості міокарда, зменшенню частоти розвитку ранньої постінфарктної дилатації порожнини ЛШ, а також позитивно змінюються елекрофізіологічні параметри міокарда, зокрема, покращуються показники реполяризації міокарда, знижується рефлекторна активація симпатичної нервової системи.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.А. Скаржевський; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2002. — 23 с. — укp.

Аннотация: З метою вивчення клінічної ефективності різних схем використання низькомолекулярного гепарину надропарину кальцію (НМГ) і нефракціонованого гепарину (НФГ) як ад'ювантних засобів під час проведення фібринолітичної терапії (ФТ) стрептокіназою обстежено 200 хворих на гострий інфаркт міокарда (ГІМ). Вперше доведено, що раннє (до початку ФТ) застосування НМГ за оригінальною схемою у комплексній терапії ГІМ покращує клінічний перебіг захворювання, підвищує частоту відкриття інфаркт-обумовленої коронарної артерії за неінвазивними маркерами, запобігає розвитку ранньої дилятації порожнини лівого шлуночка і покращує насосну функцію серця, а також електрофізіологічні характеристики реполяризації та деполяризації міокарда, знижує вміст в крові фактора Віллєбранда (у разі його підвищення на фоні лікування НФГ). Доведено, що найбільш прийнятною схемою призначення НФГ (за співвідношенням ефективність/безпечність) є внутрішньовенна постійна інфузія через 4 години після ФТ до третьої доби із наступним підшкірним його введенням до 7 - 9 доби ГІМ.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / А.Є. Громова; Івано-Франк. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ, 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: Розроблено диферецнійований підхід щодо застосування інгібітора ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) еналаприлу та блокатора кальцієвих каналів (БКК) лацидипіну за результатами гострих фармакологічних проб до початку лікування у хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН) та діабетичну нефропатію (ДН) з артеріальною гіпертензією (АГ). На основі порівняльного аналізу змін рівнів протеїнурії, стану ниркової гемодинаміки, систем перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) - антиоксидантного захисту (АОЗ) і гемостазу у пацієнтів з ХГН та ДН з АГ у процесі річного спостереження за ефективністю антигіпертензивних засобів ІАПФ, БКК, антагоністів рецептора до ангіотензину II (АРА II) дістала подальший розвиток ідея про існування загальної універсальної ланки ушкодження нирок, пов'язана з впливом на цей орган ангіотензину II. Вперше виявлено неоднозначний ренопротекторний вплив пролонгованого застосування ІАПФ, БКК, АРАII залежно від стану ниркової гемодинаміки, змін ниркового функціонального резерву (НФР) і стадії захворювання. Доведено пряму залежність між величиною НФР, швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) та параметрами антиоксидантної системи (АОС). Вперше у пацієнтів з ХГН і ДН з АГ виявлено ренопротекторні властивості лацидипіну, зумовлені його антиоксидантним, гіпохолестеринемічним впливом. Доведено здатність периндоприлу гальмувати перебіг ХГН, особливо у пацієнтів з нефротичним синдромом.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.В. Дорошенко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Виявлено та проаналізовано головні фактори ризику гострого коронарного синдрому (ГКС), їх вплив на перебіг захворювання під час госпітального та амбулаторного періодів та прогностичне значення. Розроблено схеми медикаментозної терапії ГКС, вивчено їх клінічну ефективність на етапі стаціонарного та амбулаторного періодів. Доведено доцільність використання низькомолекулярного гепарину еноксапарину у комбінації з бета-адреноблокатором. Визначено клінічні особливості ГКС залежно від статі, віку, супутніх захворювань. Досліджено, що клінічно значима серцева недостатність несприятливо впливає на перебіг ГКС під час перебування хворих у стаціонарі. Проcтежено, що за наявності цукрового діабету частота несприятливих подій у хворих на ГКС зростає у період госпітального лікування.