Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Ж.М. Златогорська; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Встановлено закономірності змін показників добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ), досліджено особливості взаємозв'язку з перебудовою структур і функцій серця, оцінено їх клінічне значення та зміни під впливом лікування в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК) з гіпертонічною хворобою (ГХ). Обстежено 253 учасники ЛНК, з них 165 - з ГХ, 88 - здорових і 62 хворих на ГХ, що не зазнали впливу іонізуючого опромінення. Вперше визначено закономірності та фактори, що впливають на зміни показників ДМАТ, показано особливості взаємодії між встановленими змінами та ремоделюванням лівого шлуночка серця, толерантністю до фізичного навантаження в учасників ЛНК з ГХ, що зазнали впливу іонізуючого опромінення у діапазоні малих доз. Виділено показники ДМАТ, які можуть бути предикторами перебудови структур і функцій серця, порушення толерантності до фізичного навантаження, маркерами тяжкості перебігу ГХ. Одержано нові дані, які розкривають вплив негативних спогадів про події Чорнобильської катастрофи на порушення добового профілю артеріального тиску (АТ). Показано, що адекватне лікування сприяє досягненню цільового рівня середнього добового, денного та нічного АТ, нормалізації його варіабельності, величини ранкового підвищення та відновленню двофазного добового профілю АТ, зменшенню індексу маси міокарда.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.Г. Почепцова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2004. — 22 с. — укp.

Аннотация: Установлено, що у хворих на інфаркт міокарда (ІМ) у порівнянні з популяцією частіше зустрічається D алель гена ангіотензин-перетворювалого фермента (АПФ). Наявність D алеля в гені АПФ поєднується з більш тяжким перебігом гострого ІМ (більший обсяг ураження), більш частим розвитком ускладнень т більш значущими проявами ремодулювання серця. У хворих - носіїв D алеля відзначено більш високу активність АПФ. З підвищенням активності АПФ збільшується загроза розвитку ускладнень ІМ. Показано наявність залежності між обсягом ураження та раннім ремодулюванням серця, про що свідчить виявлена сильна кореляція між рівнем тропоніну I і зміною розмірів лівого передсердя та фракції викиду. Визначено більш високий рівень тропоніну I у хворих - носіїв D алелю. Доведено несприятливий вплив гіперактивації АПФ на перебіг та прогноз гострого ІМ. У групі з летальним кінцем було визначено значне підвищення активності АПФ. За даними кореляційного аналізу встановлено, що підвищення активності АПФ супроводжується збільшенням лівого передсердя, кінцево-систолічного та кінцево-діастолічного розміру, а також зменшнням фракції викиду. Виявлено, що у хворих, які в передінфарктний період не приймали аспірин і бета-блокатори, ІМ розвивався на фоні менш тяжких порушень ліпідного обміну. Установлено, що включення карведилолу до схеми лікування гострого ІМ у ранній термін позитивно впливає на клінічний перебіг і найближчий прогноз. Визначено предиктори несприятливого найближчого та віддаленого (через один рік) прогнозів перебігу ІМ. З'ясовано, що факторами, які погіршують найближчий прогноз у випадку ІМ є: чоловіча стать, локалізація в передній стінці лівого шлуночка та циркулярний ІМ; ускладнення - фібриляція шлуночків і рання постінфарктна стенокардія; підвищення ступеня аденозиндифосфат-індукованої агрегації тромбоцитів понад 60 %; наявність алеля D в гені АПФ, підвищення активності АПФ понад <$E130~ roman {мкмоль~ cdot ~хв sup -1 ~ cdot ~л sup -1 }>, збільшення кінцево-систолічного розміру ЛШ більше 4 см і зниження фракції викиду (ФВ) менша 40 %. На віддалений прогноз несприятливо впливають чинники: чоловіча стать, наявність зубца Q у випадку ІМ, ФШ у гострому періоді ІМ, постінфарктна стенокардія та хронічна серцева недостатність IIA стадії; зниження ФВ нижче 40 %, наявність D алеля в гені АПФ, підвищення активності АПФ понад <$E110~ roman {мкмоль~ cdot ~хв sup -1 ~ cdot ~л sup -1 }>.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / А.В. Ляшенко; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2003. — 23 с. — укp.

Аннотация: Установлено особливості клінічних проявів артеріальної гіпертензії (АГ) в пацієнтів з метаболічним синдромом X, в яких за даними добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) доведено вірогідне підвищення артеріального тиску (діастолічного артеріального тиску - ДАТ) у нічні години, а також підвищення варіабельності систолічного артеріального тиску (САТ) нічного та ДАТ у порівнянні з пацієнтами з АГ та ожирінням. Показано, що у хворих з метаболічним синдромом Х наявність D-алеля гена ангіотензиперетворювального ферменту супроводжується більш тяжким клінічним перебігом захворювання у порівнянні з пацієнтами з II-генотипом, про що свідчать результати ДМАТ (вірогідне збільшення ДАТ, індексу часу ДАТ, індексу площі ДАТ, частоти серцевих скорочень, варіабельності САТ і ДАТ, зниження добового індексу (ДІ) САТ і ДІ ДАТ), показники агрегації тромбоцитів (вірогідне збільшення ступеня аденозіндіфосфату (АДФ) - агрегації тромбоцитів і зниження ступеня адреналін-індукованої агрегації тромбоцитів) та показники ліпідного обміну (вірогідне збільшення рівня тригліцеридів). Установлено вірогідне зростання активності ангіотензинперетворювального ферменту в пацієнтів з метаболічним синдромом Х у порівнянні з особами з АГ та ожирінням. Доведено, що в пацієнтів з метаболічним синдромом Х є виражені зміни тромбоцитарної ланки гемостазу, що підтверджується вірогідним збільшенням ступеня АДФ - агрегації тромбоцитів та зниженням ступеня адреналін-індукованої агрегації тромбоцитів у групі з метаболічним синдромом Х у порівнянні зі здоровими особами. установлено вірогідне зниження більшості показників ДМАТ. На підставі аналізу динаміки показників агрегації тромбоцитів та активності ангіотензинперетворювального ферменту під впливом терапії встановлено вірогідне зниження активності цього ферменту за умов застосування бетаксололу й атенолу та вірогідне зниження ступеня АДФ - агрегації тромбоцитів у групі бетаксололу.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Ж.А. Хоменко; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі вивчення показників добового моніторування артеріального тиску, ехокардіографії, мікроциркуляції, обміну азоту оксиду, жирних кислот, ейкозаноїдів у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) із супутнім ожирінням виявлено особливості гемодинаміки, вмісту сироваткових ліпідів, спектру жирних кислот мембран еритроцитів і функції ендотелію. Установлено кореляційні зв'язки між гуморальними змінами та порушеннями гемодинаміки в цій групі хворих. Проаналізовано ефективність медикаментозного лікування еналаприлом або гуанфацином у комбінації з гіпокалорійною дієтотерапією у хворих на ГХ з супутнім ожирінням. Доведено ефективність застосування еналаприлу у комбінації з дієтотерапією стосовно впливу на функцію ендотелію, стан мікроциркуляції, метаболізм арахідонової кислоти та жирнокислотний спектр ліпідів еритроцитарних мембран, а також виявлено ефективність використання гуанфацину в комбінації з дієтотерапією у зазначених хворих для корекції гіпертригліцеридемії та покращання мікроциркуляції.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Л.А. Міщенко; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2002. — 23 с.: рис. — укp.

Аннотация: Досліджено характеристики циркадних ритмів артеріального тиску (АТ) та їх співвідношення з гуморальними вазоактивними факторами у хворих на есенціальну гіпертензію (ЕГ) з різними типами добового профілю АТ та оцінено їх зміни під впливом лікування. Вивчено параметри добового моніторування АТ і вміст катехоламінів, інсуліну, а також активність ангіотензин-перетворювального ферменту (АПФ) в ранкові години в хворих на ЕГ зі збереженим двофазним циркадним ритмом АТ та з порушеннями циркадного ритму АТ, а також можливості медикаментозної корекції за допомогою ірбезартану та індапаміду виявлених порушень. У 54 % обстежених хворих на ЕГ виявлено порушення добового ритму АТ, з них у 40 % - недостатнє зниження АТ вночі, у 9 % - надмірне зниження АТ вночі та у 5 % - більш високий рівень АТ вночі, ніж вдень. Встановлено, що у хворих з недостатнім зниженням АТ вночі (non-dipper) рівень адреналіну, норадреналіну й АПФ нижчий, ніж у хворих з нормальним циркадним ритмом АТ (dipper). Для хворих non-dipper характерна прихована гіперінсуліемія, що виявляється за умов навантаження глюкозою. Продемонстровано коригуючий вплив антигіпертензивної терапії на показники добового профілю АТ, симпатоадреналової та ренін-ангіотензинової систем, стан вуглеводного обміну. Показано, що ірбезартан активує процеси синтезу оксиду азоту.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / І.І. Вишнивецький; Крим. держ. мед. ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімф., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто проблему підвищення якості діагностики, прогнозування та лікування порушень ритму серця у вагітних. На підставі 24-годинного моніторування електрокардіограми встановлено якісні та кількісні характеристики порушень ритму серця у вагітних, що зверталися за кардіологічною допомогою. Встановлено основні фактори ризику виникнення порушень ритму серця у вагітних, а саме: наявність їх до вагітності, а також серцевої недостатності та синдрому вегетативної дисфункції, збільшення розміру лівого передсердя. На підставі результатів багатофакторного логістичного регресійного аналізу визначено фактори прогнозування розвитку серцево-судинних ускладень у вагітних з порушеннями ритму серця: наявність зміненої геометрії лівого шлуночка, його фракція викиду менше 50 %, існування пароксизмів реципрокних надшлуночкових тахікардій. Розроблено шкалу бальної оцінки ризику серцево-судинних ускладнень у вагітних з аритміями. Вперше визначено ефективність застосування різних режимів корекції порушень ритму серця у разі гестації, зокрема досліджено вплив немедикаментозних заходів, протиаритмічних препаратів ІС класу - етацизіну та II класу - <$Ebeta>-адреноблокатора метопрололу. На підставі одержаних результатів розроблено критерії вибору оптимальної лікувальної тактики порушень ритму серця у вагітних.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.Ю. Литовченко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено питання оптимізації діагностики структурної та функціональної перебудови міокарда у хворих на нефрогенну артеріальну гіпертензію. Вивчено частоту та особливості ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця у хворих на нефрогенну артеріальну гіпертензію на різних стадіях розвитку хронічної ниркової недостатності. Простежено розвиток порушень скорочувальної здатності міокарда ЛШ у хворих на нефрогенну артеріальну гіпертонію. Досліджено залежність зміни систолічної та діастолічної функції ЛШ серця від характеру ремоделювання міокарда. Розглянуто динаміку змін структурно-функціональних характеристик серця та маркерів ендотеліальної дисфункції під впливом терапії інгібітором ангіотензин перетворювального ферменту та антагоністом кальцію.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Іяд Салах Юсеф Абу Шаіра; Кримський держ. медичний ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімф., 2003.

Аннотация: