Электронная библиотека
Меню
Размещение литературы
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Реклама на сайте
Цели библиотеки
Контактные данные
Я ищу:

Библиотечный каталог авторефератов Украины


Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Медицинские науки
Кардиология

Содержание текущего раздела:
Особливості варіабельності серцевого ритму у процесі формування антрациклінової кардіоміопатії 2006

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / В.В. Ріджок; Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска АМН України. — К., 2006. — 22 с. — укp.

Аннотация: Розроблено способи ранньої діагностики та профілактики ушкоджень серця протипухлинними антибіотиками антрациклінового ряду на підставі вивчення особливостей варіабельності серцевого ритму (ВСР) під впливом їх різних кумулятивних доз, а також її взаємозв'язку з параметрами функціонального стану лівого шлуночка (ЛШ) і біоелектричною активністю міокарда. З'ясовано, що у пацієнтів, які приймають антрациклінові антибіотики, спостерігається зниження ВСР, збільшення симпатичного та зниження парасимпатичного тонусу вегетативної нервової системи. Встановлено взаємозв'язок між змінами параметрів ВСР та одержано кумулятивною дозою антрациклінів. Показано, що прояви безбольової депресії сегмента ST, що розвивається під впливом антрациклінів, корелюють зі ступенем зниження ВСР. На підставі вивчення взаємозв'язку параметрів ВСР і функціонального стану ЛШ розроблено спосіб ранньої діагностики ушкодження сердця цими цитостатиками, а також спосіб профілактики дисфункції міокарду за використання триметазидіну.

Особливості застосування капотену, карділу та тіотриазоліну у хворих із хронічною серцевою недостатністю, що перебігає на фоні гіпертонічної хвороби і симптоматичної ниркової артеріальної гіпертензії 2000

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / С.Г. Пузік; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено розробці методів диференційного лікування хронічної серцевої недостатності, яка перебігає на фоні гіпертонічної хвороби та симптоматичної ниркової артеріальної гіпертензії, за допомогою капотену, карділу та тіотриазоліну. Проаналізовано особливості застосування капотену, карділу та тіотриазоліну залежно від етіології хронічної серцевої недостатності, гемодинамічних та біохімічних зрушень, які є факторами розвитку та прогресування серцевої недостатності. Вивчено системну динаміку, стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантних факторів, які дозволили виявити характерні гемодинамічні риси хронічної серцевої недостатності, що перебігає на фоні гіпертонічної хвороби та симптоматичної ниркової артеріальної гіпертензії.

Особливості застосування периндоприлу і небівололу в комплексній терапії хворих на хронічну серцеву недостатність 2002

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / І.П. Врабіє; Крим. держ. мед. ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімф., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розкрито наукову концепцію нейрогуморальної моделі прогресування хронічної серцевої недостатності (ХСН), яка базується на використанні розшифровки особливостей взаємозв'язку активності ренін-ангіотензивної системи й об'ємних показників лівого шлуночка та лівого передсердя. Вперше надано оцінку залежності змін швидкісних показників скорочення та розслаблення міокарда задньої стінки лівого шлуночка та міжшлуночкової перегородки, порушення системної гемодинаміки від ступеня вираженості ХСН і наявності структурної перебудови серця під впливом курсового лікування периндоприлом і невілолом. Встановлено, що в хворих на ХСН периндоприл переважно впливає на систолічну функцію лівого шлуночка, а небіволол - на діастолічну.

Особливості змін системної гемодинаміки та нейрогуморальних факторів в процесі лікування хворих на гіпертонічну хворобу з застосуванням лозартану та карведілолу 2004

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Ю.М. Конівець; Крим. держ. мед. ун-т ім. С.І.Георгієвського. — Сімферополь, 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано застосування лозартану та карведілолу у комплексній терапії хворих гіпертонічною хворобою. Виявлено особливості показників системного кровообігу, характеру змін геометрії міокарда та діастолічної функції лівого шлуночка серця, динаміки артеріального тиску та стану добової екскреції катехоламінів, рівня реніну та альдострону за першого та другого ступенів гіпертонічної хвороби. На підставі аналізу даних добового моніторингу артеріального тиску, показників системної гемодинаміки та структурно-функціонального стану лівого шлуночка, змін ренін-ангітензин-альдостеронової та симпатико-адреналової систем встановлено ефективність та розроблено рекомендації щодо диференційного призначення лозартану та карведілолу у комплексному лікуванні гіпертонічної хвороби.

Особливості клінічних, гемодинамічних, структурно-функціональних змін у хворих на нижній інфаркт міокарда з ураженням правого шлуночка 2004

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / І.В. Бессарабова; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вивчено особливості клінічного перебігу інфаркту міокарда (ІМ) залежно від локалізації зони некрозу. Установлено, що для нижнього ІМ з ураженням правого шлуночка (ПШ) типова велика частота розвитку гіповолемічного типу гемодинаміки (48,3 %), шлуночкових (71,6 %) та суправентикулярних (48,3 %) аритмій, порушення антріовентрикулярної провідності (21,6 %), висока летальність (18,3 %). У разі ІМ передньої стінки лівого шлуночка (ЛШ) виявлено високу частоту розвитку епізодів гострої серцевої недостатності II і III класів (відповідно 27,9 % і 19,6 %). Визначено закономірності раннього ремоделювання серця у хворих на ІМ залежно від локалізації зони некрозу. З'ясовано, що у разі нижнього ІМ з ураженням ПШ протягом першої доби захворювання відбувається дилатація ПШ, зниження його інотропної функції з діастолічною дисфункцією II типу, спостерігається низький рівень викиду ЛШ та порушення профілю його діастолічного наповнення внаслідок зниження переднавантаження. Відзначено, що у випадку ІМ нижнього відділу відбувається помірна дилатація порожнини ЛШ на тлі зменшення його систолічної функції та діастолічної дисфункції I типу, формується помірне порушення розслаблення ПШ. Установлено, що для ІМ передньої стінки ЛШ властиві: дилатація порожнин лівих відділів серця, порушення систолічної та формування діастолічної дисфункції ЛШ II типу, порушення систолічної та діастолічної функцій ПШ, спричинених механізмами діастолічної взаємодії шлуночків. Уперше за допомогою покрокового дискримінантного аналізу побудовано клініко-діагностичні моделі ІМ різної локалізації. Вивчено роль традиційної терапії (без тромболітичного агента) у динаміці морфофункціонального стану серця у разі ІМ різної локалізації. Виявлено, що у разі нижнього ІМ з ураженням ПШ у динаміці спостереження відбувається збільшення розмірів ЛШ (на 7,2 %) та ПШ (на 12,5 %), прогресування порушення функції їх розслаблення на тлі зростання кінцево-діастолічного тиску (на 33,3 %), тиску наповнення ЛШ (на 24,3 %), розмірів лівого передсердя (на 9,8 %). за умов ізольованого інфаркту задньої стінки ЛШ відзначено подальше посилення вираженості діастолічної дисфункції міокарда лівого серця на тлі компенсаторного ремоделювання лівого передсердя. У хворих на ІМ передньої стінки ЛШ у динаміці спостереження виявлено тенденцію до збільшення об'єму ЛШ, зменшення його інотропної функції, до підвищення кінцево-діастолічного тиску та до порушення профілю заповнення ЛШ у разі дилатації лівого передсердя. Вивчено ефективність тромболітичної терапії у хворих з різною локалізацією зони ІМ. Виявлено, що застосування стрептокінази запобігає патологічному ремоделюванню серця та поліпшує клінічний перебіг захворювання. За умов поєднаного некрозу ПШ та ЛШ виявлено позитивну динаміку параметрів систолічної та діастолічної функції міокарда правого та лівого відділів серця, достовірне зменшення летальності. У випадку ІМ задньої стінки ЛШ виявлено позитивний вплив тромболітичної терапії щодо параметрів діастолічної функції міокарда, у разі інфаркту передньої стінки ЛШ визначено достовірне поліпшення інотропної та діастолічної функцій міокарда, а також зменшення частоти розвитку епізодів гострої серцевої недостатності III класу за T.Kilip, тенденцію до зниження летальності.

Особливості коронарного резерву і стану гемодинаміки у жінок різних вікових груп з функціональними та органічними розладами серця 2001

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / С.І. Гречко; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати клініко-функціональних досліджень (велоергометрії, черезстравохідної електрокардіостимуляції, стрес-ехокардіографії) 183 пацієнтів. Визначено особливості клінічного перебігу функціональних розладів та органічних уражень міокарда. Проведено дослідження коронарного резерву та стану гемодинаміки хворих із захворюванням серцево-судинної системи різного походження за статевим розподілом. Проаналізовано залежність змін реполяризації у жінок від наявності органічних пошкоджень серця в спокої та за умов проведення навантажувальних тестів. Висвітлено особливості реалізації кардіопротекторної антиішемічної, антиангінальної та антигіпертензивної дії кардіологічних засобів у процесі моделювання ішемії міокарда та використання парних стрес-тестів.

Особливості патогенезу та перебігу ішемічної хвороби серця у хворих на ревматизм 2003

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / С.А. Трипілка; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2003. — 20 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Розроблено принципи індивідуального підходу до проведення профілактики та терапії ішемічної хвороби серця (ІХС) за умов ревматизму за результатами обстеження 120-ти хворих віком 21 - 65-ти років. Показано патогенетичну роль у розвитку ІХС у хворих на ревматизм хронічного імунозапального процесу та його тривалості, що призводять до порушення ліпідно-білкового обміну атерогенного характеру - збільшення вмісту ліпопротеїду (а) (ЛП (а)), загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів низької щільності, тригліцеридів, холестерину дуже низької щільності та зниження холестерину високої щільності), розвитку аутоімунних процесів (збільшення вмісту антифосфоліпідних антитіл, оксидантного стресу (збільшення вмісту активних форм кисню та зниження активності антиоксидантного захисту). Показано, що в активній фазі ревматизму відбувається вірогідне посилення порушень ліпідного обміну атерогенного характеру, збільшення синтезу антифосфоліпідних антитіл, ЛП (а), активація вільнорадикального окиснення ліпідів, сприяючи прискореному розвиткові атеросклерозу та ІХС. Визначено прогностичну інформативність клініко-біохімічних показників та розроблено алгоритм прогнозу виникнення ІХС у хворих на ревматизм. На базі прогностичного підходу запропоновано метод визначення в конкретного хворого ведучих патогенетичних механізмів ІХС, що дає змогу клініцисту проводити індивідуально спрямовану профілактику або патогенетичну терапію ІХС.

Особливості патогенезу і лікування гіпертонічної хвороби в умовах жаркого клімату 2004

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / М.М. Беркелієва; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати комплексного порівняльного дослідження активності нейрогуморальних факторів регуляції кровообігу та гемодинамічних параметрів у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) за умов жаркого клімату. Установлено, що у здорових та хворих на ГХ осіб, що мешкають в арідній зоні, є наявною виражена диспропорція у співвідношеннях нейрогуморальних факторів. Виявлено, що виснаження активності калікреїн-кінінової системи, яке обумовлене участю її в терморегуляції організму та компенсаторне посилення активності ренін-ангіотензинової системи, є однією з головних причин затяжного перебігу гіпертонічних кризів у літній період року, а також розвитку гіпертрофії міокарда лівого шлуночка. На підставі одержаних даних розроблено та патогенетично обгрунтовано методичний підхід до лікування ГХ за умов жаркого клімату, визначено оптимальні комбінації антигіпертензивних препаратів.


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38]

© Научная электронная библиотека, 2003-2008.
info@lib.ua-ru.net
Яндекс цитирования