Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Н.В. Шумова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вперше вивчено вміст натрійуретичного гормону у хворих на хронічну ішемічну хворобу серця з різними порушеннями серцевого ритму (миготливою аритмією, шлуночковою та надшлуночковою екстрасистолією). Встановлено наявність взаємозв'язку між рівнем натрійуретичного гормону, активністю Na - K - АТФази, концентрацією електролітів плазми й еритроцитів (калію, натрію, кальцію, магнію), гемодинамічними показниками та видом порушень серцевого ритму. Запропоновано метод комбінованої терапії з призначенням інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту - інворилу та мембранодепресанта - пропафенону з урахуванням виявлених порушень.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / О.М. Корж; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2002. — 38 с. — укp.

Аннотация: Вивчено роль нейрогуморальних механізмів регуляції судинного тонусу в розвитку хронічної серцевої недостатності (ХСН) та у механізмі дії медикаментозних засобів. За результатами досліджень визначено кількісний дисбаланс нейрогуморальних механізмів регуляції судинного тонусу у разі ХСН, який виявляється виснаженням та недостатньою активністю вазодилатуючих факторів на фоні гіперактивності вазоконстрикторів. За використанням методів математичного аналізу розроблено систему прогностичних алгоритмів, що дозволяє проводити індивідуально спрямовану фармакотерапію в хворих на ХСН.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Ю.А. Байбакова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вивчено патогенетичні механізми розвитку гіпертонічної хвороби (ГХ) у хворих з супутнім цукровим діабетом II типу. У таких хворих виявлено порушення нейрогуморальних механізмів, які беруть участь у регулюванні ГХ. Спостережено переважання вазоконстрикторних ефектів, про що свідчать підвищення рівня ендотеліну-1, тромбоксану, ангіотензину-II. З'ясовано, що дісліпідемія сприяє розвитку коронарної недостатності, більш тяжкому перебігу порушень серцевого ритму. Установлено, що лікування моксонідином супроводжується підвищенням рівня ендотеліальних медіаторів, які спричинюють розслаблення судин. За умов вживання даного препарату покращується кардіогемодинамічні показники, не спричинюються негативні порушення вуглеводного обміну. У разі лікування спіраприлом визначено позитивні зміни у простациклін-тромбоксанової системи, системи ренін-ангіотензин-альдостерон, покращення кардіогемодинамічних показників. Відзначено, що лікування лацидипіном супроводжується антигінальним ефектом, сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, а також знижує загальний периферичний судинний опір.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.Ю. Борзова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вивчено вплив інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ). Вивчено вплив ІАПФ на центральну та периферичну гемодинаміку, зміни ендотеліальних і тромбоцитарних вазоактивних факторів патогенезу захворювання та стан обміну ліпідів у хворих на нестабільну стенокардію (НС). Встановлено, що включення ІАПФ до схем лікування НС призводить до значного поліпшення скоротливості міокарда, зменшення явищ дилятації порожнини лівого шлуночка, прогресивного зменшення загального периферичного опору судин. Не виявлено значного впливу ІАПФ на ліпідний спектр крові хворих на НС, але за тривалого вживання зареєстровано тенденцію до зниження вмісту атерогенних ліпідів, що засвідчує доцільність їх використання як допоміжної антиатерогенної терапії.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / П.П. Звонар; Івано-Франків. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ, 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Уперше вивчено клініко-функціональні характеристики гострого інфаркта міокарда (ІМ) та відновного періоду після ІМ, що виник на фоні ренопаренхіматозної артеріальної гіпертензії (РПАГ). Досліджено стан ендотеліальної функції, ліпідного обміну, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та системи антиоксидантного захисту (АОЗ), а також їх динаміку внаслідок впливу лікування хворих на ІМ з РПАГ. Уперше показано, що наявність супутньої РПАГ збільшує ризик виникнення у відновному періоді після ІМ повторних гострих коронарних подій, застійної серцевої недостатності та порушень ритму. Доведено, що застосування у комплексі відновного лікування хворих на ІМ з РПАГ антиоксиданту кверцетину забезпечує підвищення ефективності лікування хворих. Установлено, що у хворих на ІМ з РПАГ рівень ендотеліну-I значно підвищений. Виявлено, що в процесі лікування його рівень знижується, особливо за поєднаного застосування кверцетину, бетаксололу та ірбесартану. Обгрунтовано новий патогенетичний підхід до медикаментозного забезпечення відновного лікування зазначених хворих з використанням даних препаратів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Д.Ю. Сидоров; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розроблено метод аналізу функціонального стану адреноцепторів тромбоцитів на підставі результатів тестування змін гідратного оточення клітини у разі ліганд-рецепторної взаємодії з використанням НВЧ-діелектрометрії. Вивчено активність симпатико-адреналової системи в хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) шляхом визначення плазменних концентрацій адреналіну на різних стадіях захворювання за базальних умов та після ВЕМ-проби. Встановлено особливості адренорецепції та функціональної активності тромбоцитів, характерних для різних стадій ГХ. Досліджено особивості динаміки тромбоцитарних відповідей на стимуляцію адреналіном за умов моделювання фізичного стресу в хворих на ГХ. Оцінено вплив терапії інгібітором ангіотензин-конвертуючого ферменту на стан адренорецепторів та функціональну активність тромбоцитів у даних хворих.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / В.Є. Кондратюк; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Встановлено, що у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) домінують ексцентричні типи гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ), під час якої у пацієнтів літнього віку зростає частота ексцентричної ГЛШ із дилятацією лівого шлуночка (ЛШ). Показано, що векторелектрокардіограма (ВКГ) є чутливим методом, на відміну від електрокардіограми (ЕКГ), який дозволяє адекватно оцінювати гіперфункцію та гіпертрофію лівого передсердя (ЛП) і ЛШ, а також їх динаміку на фоні терапії. З віком зростання розмірів ЛП і ЛШ поєднується зі зниженням електричної активності передсердь. Доведено, що зменшення електричної активності ЛП на фоні збільшення розміру ЛШ асоціювало з більшою частотою виявлення пізніх потенціалів шлуночків. Виявлені патологічні зміни показників ЕКГ високого розрішування (ВР) вказують на наявність передумов для розвитку електричної нестабільності серця у хворих на ГХ. Встановлено вікову різницю в частоті виявлення пізніх потенціалів передсердь і шлуночків залежно від типів ГЛШ. На основі комплексного аналізу впливу антигіпертензивної терапії фозиноприлом, лізиноприлом і карведілолом на параметри ехокардіографії, ВКГ і ЕКГ ВР розроблено рекомендації для диференційованого їх застосування у хворих залежно від тяжкості хвороби, типу ГЛШ і характеру порушень його біоелектричної активності.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Ю.М. Чеботарьова; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вивчено особливості біологічних ритмів серцево-судинної системи (ССС) у здорових осіб і хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) похилого віку, а також корекції порушень добових ритмів за допомогою мелатоніну. Показано, що у випадку фізіологічного старіння, і більшою мірою у хворих на ІХС похилого віку, відбуваються виражені зміни варіабельного ритму серця та добового ритму ССС,які можна трактувати як порушення вегетативної регуляції ССС і розвиток досинхронозу. Ці порушення у хворих на ІХС сприяють розвитку ішемії міокарда в нічні години доби та вимагають корекції. Доведено нормалізуючий вплив мелатоніну на вегетативну регуляцію та добовий ритм ССС у хворих на ІХС похилого віку. Зазначено зменшення частоти та тривалості епізодів ішемії міокарда в нічні години доби.