Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / В.М. Рековець; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2005. — 21 с.: табл. — укp.

Аннотация: З використанням різних методів, а також на підставі аналізу даних стосовно ефективності антигіпертензивної терапії (АГТ) за рівнем артегріального тиску (АТ) удосконалено технологію оцінки результатів лікування хворих на артеріальну гіпертензію (АГ), базуючись на на використанні нових критеріїв. За результатами проведеного дослідження показано, що амбулаторне добове моніторування артеріального тиску (АДМАТ) є більш об'єктивним методом оцінки ефективності АГТ у порівнянні з офісним вимірюванням, незалежно від цільового рівня офісного АТ, і єдиним з методів, що застосовується в клінічній практиці на сучасному етапі, яким можна підтвердити адекватність АГТ за рівнем АТ протягом доби. Визначено чутливість і специфічність даного вимірювання АТ у разі контролю ефективності АГТ з використанням бази даних багатоцентрового дослідження. Показано доцільність використання більш "жорсткого" критерію ефективності АГТ за рівнем офісного АТ - 130/85 мм рт. ст. у хворих на м'яку та помірну АГ. Обгрунтовано доцільність використання стандартизованої проби з динамічним фізичними навантаженням як додаткового і важливого критерію ефективності АГТ. Висвітлено значення кожного з цих методів контролю (офісного вимірювання АТ, АДМАТ, рівня АТ за умов велоергометрії) для оцінки якості АГТ.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / І.М. Смолкін; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано шляхи оптимізації лікування ішемічної хвороби серця у жінок у постменопаузі на підставі порівняльного аналізу впливу статинів (симвастатину), замісної гормональної терапії (фемостону) та їх поєднаного застосування на гемостаз, функцію ендотелію та показники ліпідного обміну. Доведено, що гіполіпідемічний ефект фемостону поступається дії симвастатину. Встановлено позитивний вплив застосування симвастатину на поліпшення функціонального стану ендотелію, зниження протромботичної активності гемостазу, зменшення агрегації тромбоцитів і рівня фібриногезу та підвищення фібринолітичного потенціалу. Відзначено, що застосування фемостону благодійно впливає на ендотеліальну дисфунцію, але недостатньо діє на тромботичну готовність. Встановлено, що спільне застосування симвастатину та фемостону не має синергійної дії, але знижує протромботичний ризик використання фемостону.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Л.В. Бурдейна; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено аналізу порушень гемодинаміки, структурно-функціонального стану серця, добового ритму артеріального тиску, процесів ліпопероксидації та рівня пептидів середньої молекулярної маси у хворих на гіпертонічну хворобу із різною стадією захворювання, ступенем та типом гіпертрофії лівого шлуночка. Встановлено, що прогресування гіпертонічної хвороби супроводжується ремоделюванням серця, змінами добового профілю артеріального тиску, накопиченням у плазмі продуктів перекисного окислення ліпідів та пептидів середньої молекулярної маси. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприл та еналаприл) і антагоніст рецепторів ангіотензину II (лозартан) мають нормалізуючий вплив на гемодинаміку, скорочувальну здатність міокарда, добовий ритм артеріального тиску, ліпідний склад крові, знижують активність ліпопероксидації та рівень пептидів середньої молекулярної маси, мають антиоксидантний ефект.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Н.І. Питецька; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1998. — 17 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена вивченню кардіоваскулярної реактивності, стану симпатико-адреналової системи, перекисного окислення ліпідів у здорових осіб та у хворих з м'якою артеріальною гіпертензією в процесі моделювання психо-емоційного напруження. Встановлено вплив фенотипу батьків по гіпертонічній хворобі на гемодинаміку та гормональну відповідь, рівень адаптивних реакцій організму. Визначено зв'язок між частотою інтровертованості з емоційною нестабільністю, реактивністю серцево-судинної системи та обтяженою спадковістю. Створена математична модель для оцінки генетичної детермінації гіпертензивної реакції артеріального тиску при стресі. На підставі вивчених показників розроблено спосіб прогнозування гіпертонічної хвороби.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Г.Д. Кіржнер; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання оптимізації лікування пацієнтів з гострим інфарктом міокарда на доклінічному етапі через догоспітальний початок системної тромболітичної терапії, доповненої інфузією негемоглобінового носія кисню (Перфторану). Доведено, що даний метод лікування хворих полегшує їх больові відчуття, знижує кількість ускладнень, зменшує час перебування на реанімаційному ліжку, прискорює реабілітацію.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / І.Я. Ханюкова; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2005. — 23 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання оптимізації медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів внаслідок гіпертонічної хвороби, визначено основні фактори та об'єктивні показники, що обумовлюють первинну інвалідність. Доведено, що під час гіпертонічної хвороби спостерігаються порушення здатності до самостійного пересування, трудової діяльності та навчання. Розроблено основні принципи медико-соціальної експертизи і прийняття експертного рішення під час гіпертонічної хвороби, визначено категорії та ступінь обмеження життєдіяльності хворих. Відзначено, що під час складання базових програм реабілітації інвалідів внаслідок гіпертонічної хвороби пріоритетні заходи з стабілізації хвороби та її контролю, які спрямовані на відновлення категорій життєдіяльності. Висвітлено принципи медико-соціальної експертизи та формування базових програм реабілітації інвалідів, які допомагають використовувати в практичній діяльності закладів охорони здоров'я алгоритм прийняття експертних рішень та формування варіантів індивідуальних програм реабілітації з урахуванням перебігу захворювання, функціональних порушень, професійного, соціально-середовищного статусу інваліда внаслідок гіпертонічної хвороби.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / О.В. Курята; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2000. — 36 с. — укp.

Аннотация: Визначено роль мембранних та гуморальних порушень у розвитку гіпертонічної хвороби на тлі вікових змін. Розроблено принципово нові підходи до підвищення якості вибору антигіпертензивних засобів. Встановлено тотожність механізмів розвитку гіпертонічної хвороби та старіння на мембранному та гуморальному рівнях. Виділено зміни показників на етапі формування та стабілізації гіпертонічної хвороби в молодому віці. У літніх хворих на гіпертонічну хворобу виявлено розвиток дисбалансу мембранно-гуморальних взаємовідношень. Доведено неоднорідність стану мембран еритроцитів у разі гіпертонічної хвороби. Визначено та обгрунтовано два варіанти патології мембранного комплексу і гормонального профілю. Встановлено мембранопротекторний ефект еналаприлу малеату, каптоприлу та позитивний вплив пропранололу на фосфоліпідний спектр мембран. Розроблено рекомендації щодо диференційованого вибору антигіпертензивної терапії. Під час лікування каптоприлом хворих на гіпертонічну хворобу похилого віку доведено позитивний вплив на стан мембран інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту. Запропоновано ефективну методику ендоназального даларгін-електрофорезу для лікування хворих на гіпертонічну хворобу І стадії та у сполученні з каптоприлом - ІІ стадії захворювання.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / С.О. Шаповалова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1999. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності діагностики дисфункції гіпертензивного серця та терапії хворих на гіпертонічну хворобу інгібітором ангіотензинперетворюючим ферментом (АПФ) еналаприлом малєату шляхом оцінки його комплексного впливу на структурно-функціональні особливості міокарда та активність метаболічних і нейрогуморальних процесів у пацієнтів із різним клінічним перебігом захворювання. Проаналізовано паралелі між метаболічними змінами та процесами гіпертензивного ремоделювання міокарда, а також виявлено біохімічні маркери дисфункції та структурної перебудови міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу. Визначено метаболічні ефекти еналаприлу на підставі його впливу на перекисне окислення ліпідів та досліджено активність біоенергетичних процесів, внаслідок чого обгрунтовано доцільність використання інгібіторів АПФ як препаратів патогенетичної терапії з метаболічно спрямованою дією. Наведено клінічні, гемодинамічні та біохімічні критерії прогнозування та оцінки ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу.