| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
 Содержание текущего раздела: |
| Безбольова ішемія міокарда та безбольова ішемічна хвороба серця: особливості клінічного перебігу 2005
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / В.В. Бугаєнко; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2005. — 48 с. — укp.
|
Аннотация: Наведено клінічну та функціональну порівняльну характеристику фізичного стану пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС), у яких переважали епізоди больової ішемії міокарда (БІМ), осіб з безбольовою формою ІХС та хворих на ІХС, у яких переважали епізоди безбольової ішемії міокарда (ББІМ). На підставі результатів обстеження встановлено розбіжності щодо перенесення фізичного навантаження, стану внутрішньосерцевої гемодинаміки, ураження вінцевих артерій (ВА), порушення регіонарної та сегментарної скоротливої функції міокарда лівого шлуночка (ЛШ) серця. Доведено суттєвий вплив на дані показники вікового чинника, кількості уражених ВА, факту перенесення інфаркту міокарда та наявності гіпертонічної хвороби. Встановлено взаємозв'язок між частотою виникнення епізодів ББІМ з кількістю уражених ВА, ступенем їх максимального стенозування, гіперхолестеринемією та функціональним фактором (вазоконстрикцією). З'ясовано особливості розподілу добових ритмів ББІМ та БІМ і відзначено, що у хворих однієї і тієї ж групи без перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) та з перенесеним ІМ вони також відрізняються. Здійснено порівняльну оцінку кумулятивного виживання хворих на ІХС з БІМ та з ББІМ за методом Kaplan - Meier протягом 10-ти років спостереження та встановлено особливості перебігу різних клінічних форм ІХС.
|
| Варіабельність ритму серця у хворих, які перенесли Q-інфаркт міокарда, з артеріальною гіпертензією 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Р.А. Бабченко; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2003. — 17 с. — укp.
|
Аннотация: Встановлено, що у хворих, які перенесли Q-інфаркт міокарда, з артеріальною гіпертензією виникає вегетативна дисфункція, яка характеризується вираженою стресорною напругою вегетативної регуляції з превалюванням тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи та значним зниженням парасимпатичної активності. Доведено, що ступінь вегетативної дисфункції вище у ранній період захворювання та тісно корелює з локалізацією Q-інфаркту міокарда та величиною фракції викиду лівого шлуночка. Встановлено, що незважаючи на те, що обробка 5-ти-хвилинних ділянок електрокардіограми (ЕКГ) виявляє тіж самі тенденції, що й аналіз 24-х-годинного запису, ці дані не можна поєднувати в межах однієї групи, а у разі порівняння результатів, одержаних під час обробки різних за тривалістю ділянок ЕКГ, необхідно враховувати їх залежність від часу доби, коли було проведено дослідження. Обгрунтовано доцільність використання аналізу варіабельності ритму серця у хворих, які перенесли Q-інфаркт міокарда з артеріальною гіпертензією з метою оцінки ефективності проведеної медикаментозної терапії та її можливої корекції.
|
| Варіабельність серцевого ритму у пацієнтів з персистуючою та постійною фібриляцією передсердь 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / Л.О. Мартим'янова; АМН України. Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2003. — 23 с. — укp.
|
Аннотация: Показано можливість використання та розроблено протокол аналізу, визначено стійкість, виділено класи та класифіковано за ними стійкість просторово-часових і спектральних показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) за умов фібриляції передсердь (ФП) та синусового ритму. Визначено особливості показників ВСР за умов ФП за базальних умов та функціональної проби з активним ортостазом без та за умов гострої фармакологічної проби з пропранололом, а також їх зв'язок з чинниками віку пацієнтів, форм ФП, ступеня тяжкості серцевої недостатності та насосної функції лівого шлуночка. Встановлено діагностичні та прогностичні критерії ефективності терапії персистуючої та постійної ФП за сукупністю клінічних ознак і параметрів ВСР, та побудовано дискримінантні функції, які дають змогу прогнозувати ефективність терапії ФП.
|
| Вегетативна регуляція серця при хронічній серцевій недостатності: клініко-патогенетичне значення та можливості корекції 2001
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.11 / Т.І. Чабан; Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеска. — К., 2001. — 36 с. — укp.
|
Аннотация: Висвітлено роль вегетативної та гуморальної регуляції у розвитку, прогресуванні та терапії хронічної серцевої недостатності. Описано, як через хронічну серцеву недостатність знижується варіабельність серцевого ритму, що відповідає підвищенню симпатичних і зменшенню парасимпатичних впливів, наростає активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, порушується барорецепторна функція, змінюються кореляційні взаємовідносини між вегетативними, гемодинамічними та гуморальними показниками. Встановлено залежність змін від функціонального класу, етіології серцевої недостатності та типу дисфункції лівого шлуночка і під впливом терапії.
|
| Вегетативна регуляція серця та ефективність лікування хворих на хронічну серцеву недостатність еналаприла малеатом і метопрололом у амбулаторних умовах 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / О.В. Ігнаткіна; Дніпропетр. держ. мед. акад., АМН України. Ін-т гастроентерології. — Д., 2005. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Обгрунтовано доцільність використання гострих фармакологічних тестів (ГФТ) з еналаприла малеату (ЕМ) та метопрололом (МТ) з метою прогнозування змін вегетативної регуляції (ВР) під впливом терапії, яка передбачає використання цих препаратів. Відзначено, що встановлені під час ГФТ реакції показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) на терапію з використанням ЕМ і МТ, що проявляються у їх підвищенні чи зниженні, зберігаються за умов тривалої терапії цими препаратами. Виявлено, що більш ранній і виражений позитивний клінічний ефект терапії хронічної серцевої недостатності (ХСН) за допомогою ЕМ і МТ спостерігається серед більш молодих пацієнтів, у першу чергу жіночої статі, що супроводжується більш швидким покращенням серед них стану ВР. Уперше показано, що результати терапії ХСН з використанням ЕМ і МТ є кращими у пацієнтів з більш високою початковою загальною потужністю спектру ВСР (TP ВСР) та позитивними змінами потужності показників ВСР у реакції на ГМТ з цими препаратами та можуть бути прогнозованими за їх результатами, за цього реакція TP ВСР є більш значущою у прогнозуванні ефективності лікування ХСН II - III функціональних класів (ФК), ніж початковий ФК ХСН. Уперше встановлено критерії, які до початку лікування дозволяють прогнозувати напрямок змін якості життя пацієнтів під впливом ЕМ і МТ за амбулаторних умов. Доведено існування взаємозв'язків між показниками ВСР та виживанням хворих з ХСН. Установлено, що статистично достовірно кращий прогноз виживання протягом трьох років спостереження виявляється серед пацієнтів з підвищенням TP ВСР у ГФТ з ЕМ та/або з МТ чи протягом терапії з застосуванням цих препаратів.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
