Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / С.В. Ярцева; Луган. держ. мед. ун-т. — Луганськ, 2005.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / О.Л. Сидоренко; Київ. мед. акад. післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Встановлено, що частота HBV-інфекції у пацієнтів з гломерулонефритом (ГН) значно перевищує таку в здорових і практично однакова серед пацієнтів з гострим та хронічним перебігом захворювання. Уточнено роль HBV-інфекції у патогенезі та симптоматиці ГН. Встановлено, що за супутньої HBV-інфекції у пацієнтів з ГН спостерігаються особливості клінічного перебігу недуги (частіший розвиток набрякового, інтоксикаційного та больового синдромів, більш глибокі зміни сечового осаду, порушення концентраційної та фільтраційної функцій нирок, ознаки ураження печінки), вища частота хронізації гострого гломерулонефриту (ГГН). Підтверджено особливості змін імунної реактивності у пацієнтів з ГН, розглянуто зміни імунітету у пацієнтів з супутньою HBV-інфекцією. Виявлено, що супутня HBV-інфекція поглиблює вторинний імунодефіцит та синдром ендогенної інтоксикації. Встановлено, що рівень ендогенної інтоксикації за ГН перебуває у прямому кореляційному зв'язку з показниками гуморальної та зворотному - з показниками клітинної ланок імунітету. Доведено, що супутня HBV-інфекція є фактором ризику розвитку остеопенії у пацієнтів з ГН. Рекомендовано усім хворим на гломерулонефрит проводити дослідження крові на наявність маркерів вірусу гепатиту B.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / О.В. Сиваш; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі результатів комплексного клініко-лабораторного обстеження хворих на хронічний гломерулонефрит з різним ступенем порушення функції нирок одержано дані стосовно впливу гіпергомоцистеїнемії та дисліпідемії на розвиток серцево-судинних ускладнень у даних пацієнтів. У більшості хворих виявлено гіпергомоцистеїнемію різного ступеня виразності, яка підвищується зі зниженням функції нирок. Уперше показано, що у хворих на хронічний гломерулонефрит з хронічною нирковою недостатністю (ХНН) II і III ступеня з нормальним рівнем гомоцистеїну має місце більш сприятливий перебіг захворювання, ніж у пацієнтів цих груп з гіпергомоцистеїнемією. Доведено, що порушенням ліпідного обміну в осіб з хронічним гломерулонефритом різного ступеня ХНН є збільшення концентрації у крові атерогенних фракцій ліпідів. З'ясовано асоційовану участь гіпергомоцистеїнемії та дисліпопротеїдемії у розвитку серцево-судинних ускладнень у цих хворих, виявлено позитивні кореляційні зв'язки між концентрацією гомоцистеїну й атерогенними фракціями ліпідів у всіх пацієнтів з вираженими серцево-судинними ускладненнями.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Ж.В. Загоруйко; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 1998. — 17 с. — укp.

Аннотация: В дисертації розглянуті питання поліпшення результатів лікування виразкової хвороби та якості загоювання виразкового дефекту, диференційованого призначення лікувальних комплексів в залежності від особливостей перебігу захворювання. Встановлена необхідність індивідуального підбору дози сучасних антисекреторних препаратів, виявлення хелікобактерної інфекції та її ерадикації, включення в лікувальні комплекси антиоксидантних препаратів, які сприяють нормалізації процесів перекисного окислення ліпідів, прискоренню загоювання виразкових дефектів та мінімальній деформації цибулини дванадцятипалої кишки в процесі рубцювання за даними морфологічного аналізу.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Г.В. Дунець; Івано-Франків. мед. акад.. — Івано-Франківськ, 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі результатів комплексного вивчення спонтанної екскреції 17-кетостероїдів (17-КС) і 17-кетогенних стероїдів (17-КГС), складових 17-КС та стану імунореактивності у хворих на нейроциркулярну дистонію (НЦД) і ревматизм у поєднанні з хронічним тонзилітом розроблено додаткові критерії диференціальної дігностики тонзилоодонтогенної НЦД та ревматизму з мінімальним ступенем активності. У хворих на ревматизм встановлено дискортицизм, який характеризується низьким рівнем андрогенів і підвищеною активністю глюкокортикоїдів, зростання дискримінантної функції Бальбрука (відношення показника екскреції 17-КГС до суми показників екскреції андростерону й етіохоланолону) та індексу андрогенності 17-КС (відношення показників екскреції метаболітів андростероїдогенезу до показників екскреції метаболітів глюкокортикоїдів у складі 17-КС). Результати дослідження функції кори наднирників у хворих на НЦД показали підвищення в них індексу андрогенності 17-КС та екскреції 17-КГС за близьких до нормальних значень спонтанної екскреції 17-КС, дискримінантної функції Бальбрука та відсутність дискортицизму. За допомогою багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу показників функціональної активності кори наднирників та імунної системи в хворих на НЦД і ревматизм у поєднанні з хронічним тонзилітом доведено детерінацію імунологічних змін у цих хворих розладами функції кори наднирників. Вперше використано інсулін, гіпертонічний розчин глюкози з аскорбіновою кислотою разом з імунооделювальним препаратом - настойкою ехінацеї в комплексному лікуванні хворих на ревматизм і тонзилоодонтогенну НЦД, доведено можливість усунення дискортизму та досягнення нормалізації імунних зрушень у разі даної патології.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / А.О. Боб; Івано-Франків. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ, 1999. — 23 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено розробці диференційованих програм лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в залежності від стану секреторної, моторної функції, регіонарного кровобігу і ступеня інфікування Helicobacter pylori слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки. Виявлені порушення вищевказаних функцій, швидкості регіонарного кровобігу, ступеня обсіменіння Helicobacter pylori слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки дозволили розробити алгоритм вибору консервативного лікування, виявити групи ризику захворювання, визначити межі консервативного і своєчасного обгрунтувати доцільність хірургічного лікування в кожному конкретному випадку захворювання. Такий диференційний підхід до вибору методів лікування та підбір адекватної медикаментозної терапії з врахуванням функціонального стану та ступеня обсіменіння Helicobacter pylori шлунка дванадцятипалої кишки дозволили суттєво покращити результати лікування хворих з пілородуоденальними виразками (95%), скоротити терміни госпіталізації з 24 до 18+_ дня та непрацездатності.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.02 / Т.В. Бездітко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 35 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання вивчення розвитку типів неспецифічних адаптаційних реакцій організму у хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН) з різними формами та ступенем ниркової недостатності. Досліджено клінічні і морфологічні форми ХГН, особливості типів адаптаційних реакцій організму у 414 хворих. Встановлено, що кожну форму ХГН характеризують різні типи неспецифічних адаптаційних реакцій організму. Висвітлено взаємозв'язок між перебігом ХГН та типами адаптаційних реакцій організму, станом гормонів: пресорних, депресорних, тиреотропних, кортикотропіну, імунологічних показників. Розвинуто новий напрямок диференційованого, залежно від типу адаптаційної реакції організму, лікування хворих на хронічний гломерулонефрит. Обгрунтовано теоретично й доведено практично доцільність використання мікрохвильової резонансної терапії, гемосорбції, ентеросорбції, рослинного препарату канафлазин.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / О.І. Муромцев; Луган. держ. мед. ун-т. — Луганськ, 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено систолічну та діастолічну функції у хворих з інфарктом міокарда і постінфарктним кардіосклерозом у залежності від локалізації, а також поширення ураження серцевого м'яза. Доведено, що залучення до процесу передньої стінки призводить до більш виражених функціональних порушень. Зіставлено ультразвукову картину змін у серці з показниками лівої вентрикулографії та розроблено найбільш інформативні ехокардіогарфічні параметри скоротності лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Оцінено значення доплерографічних швидкісних параметрів трансмітрального кровотоку і показників фазової структури діастоли у діагностиці доклінічної стадії лівошлуночкової недостатності у хворих ІХС з подагрою. На основі аналізу ультразвукового і рентгенологічного досліджень серця продемонстровано механізм формування венозної гіпертонії малого кола кровообігу.