Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / А.В. Заіка; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2005. — 27 с. — укp.

Аннотация: Встановлено особливості змін геометрії підшлункової залози та жовчного міхура, ступінь їх функціональних змін залежно від стадії хронічної серцевої недостатності. Надано комплексну оцінку динаміки рівня амілази, ліпази та трипсину в дуоденальному вмісті та сироватці крові. Досліджено вплив ренін-ангіотензинової системи, альдостерону та фактора Віллебранда на функціональну активність жовчного міхура та підшлункової залози у хворих з хронічною серцевою недостатністю та розроблено методи їх корекції. Розглянуто особливості впливу різних варіантів лікування хронічної серцевої недостатності на підшлункову залозу та жовчний міхур. Розроблено диференційований підхід до лікування структурно-функціональних розладів жовчного міхура та підшлункової залози, обумовлених гемодинамічними розладами у хворих з хронічною серцевою недостатністю.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Л.Д. Борейко; Івано-Франків. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ, 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості стану щитовидної залози та про- і антиокисдантної, а також імунної систем у хворих на остеоартроз (ОА). Встановлено несприятливий вплив уражень щитовидної залози на перебіг ОА та певний нівелюючий їх вплив на ефективність лікування. В крові виявлено зростання порушень рівноваги про- й антиоксидантної систем, імунної реактивності організму. На експериментальній моделі ОА висвітлено взаємозв'язок метаболічних змін у крові, тканині печінки та морфологічних змін суглобового хряща, периартикулярних тканин і порівняльні особливості їх корекції за допомогою ербісолу, рибоксину, їх поєднання, а також диклофенаку натрію. Обгрунтовано доцільність диференційованого застосування у хворих на ОА комплексного лікування із включенням ербісолу та рибоксину. Доведено хондропротекторну дію ербісолу та загальнометаболічну дію рибоксину у хворих на ОА, розглянуто особливості їх впливу на супутні та вікові ураження систем травлення, серцево-судинної та щитовидної залози.

Источник: Автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.01.02 / З.М. Митник; Івано-Франків. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ, 2003. — 40 с. — укp.

Аннотация: Представлено результати дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини, мінерального обміну, кісткового метаболізму і кальцій-регулюючих гормонів у хворих на хронічні захворювання печінки (хронічний алкогольний гепатит, цирози печінки різної етіології). Мінеральну щільність кісткової тканини досліджено методом двофотонної рентгенівської абсорбціометрії. Сформульовано концепцію виникнення структурно-функціональних порушень кісткової тканини під час хронічного алкогольного гепатиту і цирозів печінки алкогольної, HCV- і HBV-етіології, що проявляється у розвитку гепатогенного остеопорозу і остеопенічного синдрому. Доведено, що формування гепатогенної остеопатії патогенетично пов'язане з перебігом хронічних захворювань печінки і постає важливим симптомокомплексом хронічних алкогольних гепатитів і цирозів печінки. Визначено основні фактори прогресуючих втрат кісткової маси за цих недуг. Досліджено порушення кальцій-фосфорного обміну, метаболізму кісткової тканини, дисбалансу кальцій-регулюючих гормонів, тестостерону, їх участь у формуванні остеопенічного синдрому й остеопорозу під час хронічних захворювань печінки. Встановлено роль цитокінопосередкованих механізмів у патогенезі гепатогенних остеопеній і остеопорозу, встановлено зв'язок між ступенем запалення і мінеральною щільністю кісткової тканини. Обгрунтовано доцільність застосування препаратів кальцію і вітаміну <$Eroman D sub 3> під час комплексного лікування гепатогенних остеопатій.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / О.В. Швець; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2003. — 21 с.: рис. — укp.

Аннотация: Досліджено питання удосконалення діагностики інфекції Hp у хворих на хронічний антральний гастрит та виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХДПК). Проведено порівняльну оцінку чутливості, специфічності та економічної прийнятності інвазивних методів визначення Hp в біоптах слизової оболонки шлунку: швидкого уреазного тесту (ШУТ), а також гістологічного (ГДБ), бактеріологічного та цитологічного дослідження біоптатів, а також неінвазивних методів - сечовинного дихального тесту (СДТ), визначення фекального антигену та серологічного дослідження. Встановлено, що серед вивчених методів стовідсоткову чутливість та специфічність мають ГДБ та СДТ. Зазначено, що під час контролю ерадикації бактерій Hp слід використовувати неінвазивний метод СДТ. Зауважено, що у ході проведення аналізу СДТ слід звертати увагу на їх кількісні показники, які мають прогностичне значення щодо результату подальшого лікування. За результатами порівняння діагностичної ефективності та вартості вивчених тестів зроблено висновок, що найкращим, з урахуванням цих двох параметрів, інвазивним тестом є ШУТ, а найкращим неінвазивним - СДТ.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / І.М. Дьяков; Луган. держ. мед. ун-т. — Луганськ, 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання підвищення ефективності лікувальних заходів хворих на хронічний гломерулонефрит (ХГН). Описано клініко-лабораторний перебіг захворювання і визначено фактори, які мають позитивний або негативний вплив на ефективність патогенетичного лікування хворих. Досліджено стан обміну NO (рівень нітритів/нітратів, амінокислоти аргініну та циклічних нуклеотидів) у разі ХГН у тварин з експериментальною моделлю гломерулонефриту. Доведено, що у них відбуваються порушення в системі NO, крові та сечі, які зумовлені клінічним перебігом захворювання. Застосування стимулятора синтезу NO небівололу у тварин з експериментальною моделлю захворювання відновлює метаболізм NO. Обгрунтовано доцільність лікування хворих на ХГН комбінованим призначенням небівололу в дозі 5 мг за добу та інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту у середньодобових дозах. Включення до комплексу лікувальних заходів небівололу потенціює дію глюкокортикоїдних гормонів і цитостатиків. Визначено, що рівень калію в сечі більше 77 ммоль за добу та оксипуринолу в крові менше 117 мкмоль на літр є прогнознегативними ознаками щодо подальшого ефекту небівололу.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / І.К. Палій; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Визначено термін придатності противірусного препарату за умов тривалого зберігання. Доведено, що комплексне лікування хворих ХВГ В із застосуванням віаферону сприяє нормалізації клінічних, біохімічних і електролітних показників в організмі пацієнтів, елімінації HBeAg, HBsAg з крові.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Л.В. Станкевич; Івано-Франків. держ. мед. акад. — Івано-Франківськ, 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено оптимізації лікування хворих на гломерулонефрит з нефротичним синдромом шляхом включення у комплексну терапію еферентних методів детоксикації. Досліджено вплив масивної безперервної плазмосорбції, гемосорбції, гемодіалізу та ультрафільтрації на перебіг хронічного гломерулонефриту з нефротичним синдромом в II - IV ст. хронічної ниркової недостатності та гострий гломерулонефрит з гострою нирковою недостатністю. Встановлено, що застосування еферентних методів детоксикації у комплексному лікуванні хворих на гломерулонефрит з нефротичним синдромом підвищує ефективність патогенетичної терапії та стимулює діурез, сприяє зниженню концентрації азотистих шлаків у плазмі крові, зменшує інтоксикацію. Запропоновано застосування еферентних методів у комплексній терапії гломерулонефриту відповідно до стадії хронічної ниркової недостатності.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Р.О. Валецька; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2002. — 24 с.: рис. — укp.

Аннотация: Проаналізовано 744-и випадки госпіталізації з приводу гломерулонефриту (ГН). Запропоновано систему заходів щодо підвищення ефективності надання медичної допомоги. Виявлено дію організаційних, клінічних, соціальних факторів на якість допомоги хворим ГН та термін їх госпіталізації. Розроблено математичну модель впливу на тривалість госпіталізації хворих. Визначено оптимально-мінімальні терміни стаціонарного лікування з можливістю подальшого лікування за умов домашнього та денного стаціонарів. Наведено блок-схеми вибору патогенетичного лікування з урахуванням форм та варіантів ГН.