Электронная библиотека
Меню
Размещение литературы
Доставка литературы
Доставка диссертаций
Реклама на сайте
Цели библиотеки
Контактные данные
Я ищу:

Библиотечный каталог авторефератов Украины


Вы находитесь:
Авторефераты диссертаций Украины
Медицинские науки
Внутренние болезни

Содержание текущего раздела:
Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на хронічний пієлонефрит 2000

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / С.Л. Подсевахіна; Запоріз. держ. мед. ун-т. — Запоріжжя, 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності терапії хворих на хронічний пієлонефрит в залежності від особливостей клінічного перебігу захворювання, зумовлених змінами імунного статусу, гемореології, а також центральної та периферичної гемодинаміки та водно-електролітного обміну у хворих із гіпертензивною формою хронічного пієлонефриту. Патогенетично обгрунтовано, що застосування тіотриазоліну в комплексному лікуванні хворих на хронічний пієлонефрит нормалізує порушення в системі імунітету і згортання крові, відновлює рівновагу між процесами гемокоагуляції і фібринолізу, покращує внутрішньониркову і внутрішньосерцеву гемодинаміку. Застосування тіотриазоліну дозволяє досягти швидкого регресу клініко-лабораторної симптоматики, скоротити строки перебування хворих у стаціонарі, подовжити період ремісії.

Клініко-патогенетичне обгрунтування консервативної терапії постхолецистектомічного синдрому 2001

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / О.Б. Акинде; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проведено клініко-лабораторне та інструментальне обстеження хворих на жовчокам'яну хворобу, що перенесли лапароскопічну холецистектомію. Виділено діагностичні критерії постхолецистектомічного синдрому, пов'язаного з втратою функціональної активності жовчного міхура. Відзначено, що відновлення порушеного морфо-функціонального стану органів біліодуоденальної системи та нормалізація біохімічного складу жовчі у хворих з постхолецистектомічним синдромом є головними проблемами післяопераційного лікування. Встановлено, що віддалені результати холецистектомії залежать не тільки від своєчасної та бездоганно виконаної операції, але й від адекватної патогенетично обгрунтованої програми медикаментозної терапії, що виконує коригувальну роль втраченого жовчного міхура. Зазначено, що до програми терапевтичних заходів хворих постхолецистектомічним синдромом доцільно включати препарати жовчних кислот, біофлавоноїди, нестероїдні протизапальні засоби.

Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень натрійуретичної функції нирок в терапії артеріальної гіпертензії у хворих на остеоартроз 2003

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / І.З. Зейдан; Луган. держ. мед. ун-т. — Луганськ, 2003. — 21 с.: табл. — укp.

Аннотация: Вивчено клініко-патогенетичні та терапевтичні аспекти особливостей перебігу есенціальної гіпертензії на тлі остеоартрозу та прийому нестероїдних протизапальних препаратів, що проявляються порушеннями добового ритму артеріального тиску та центральної гемодинаміки. Установлено, що у частини хворих на есенціальну гіпертензію функція нирок є простагландинзалежною. Показано, що призначення цим хворих неселективного інгібітора циклооксигенази диклофенаку натрію, на відміну від німесуліду, погіршує ниркову гемодинаміку, натрійуретичну функцію нирок, добовий ритм артеріального тиску та знижує антигіпертензивну ефективність еналаприлу. Виявлено, що різнорівнева блокада ренін-ангіотензинової системи еналаприлом і лозартаном попереджує ці зміни.

Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції порушень синтезу оксиду азоту при лікуванні хворих на стенокардію напруги на тлі хронічного обструктивного бронхіту 2003

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / С.М. Тюріна; Луган. держ. мед. ун-т. — Луганськ, 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Виявлено, що обструктивний синдром у хворих на стенокардію напруги на тлі хронічного обструктивного бронхіту зумовлений зростанням опору не тільки дрібних, але й крупних бронхів. Визначено, що обструкція крупних бронхів корелює зі ступенем зменшення синтезу оксиду азоту. L-аргінін коригує бронхіальну обструкцію, в тому числі - унаслідок зменшення опору крупних бронхів, зменшує ступінь ендотеліальної дисфункції та потребу в споживанні таблеток нітрогліцерину, а також підвищує толерантність до фізичного навантаження. Відзначено, що інгаляційне введення нірогліцерину є більш ефективним, ніж сублінгвальне, оскільки воно, на відміну від останнього, зменшує бронхіальну обструкцію та покращує функціональний стан хворих. Установлено, що комбінований (пероральний та інгаляційний) прийом ізосорбіду динітрату зменшує бронхіальну обструкцію, покращує клінічний перебіг захворювання, підвищує толерантність до фізичного навантаження та покращує якість життя пацієнтів. Показано, що небіволол не призводить до погіршення функції зовнішнього дихання, оптимізує функцію ендотелію, покращує клінічний перебіг стенокардії та толерантність до фізичного навантаження, покращує якість життя хворих.

Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування хворих з Helicobacter pylori-асоційованими дуоденальними виразками у поєднанні з гіпертонічною хворобою 2005

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Н.М. Железнякова; Луган. держ. мед. ун-т. — Луганськ, 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано шляхи підвищення якості діагностики та лікування хворих на Helicobacter pylori-асоційоані дуоденальні виразки у поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ), вивчено спільні риси патогенезу захворювань. Виявлено, що за поєднання пептичних дуоденальних виразок з ГХ спостерігається нашарування клінічних проявів захворювань, що є наслідком взаємодії патогенетичних ланок. У обстежених хворих виявлено зміни у фізико-хімічних властивостях крові та шлункового соку. Визначено кореляційні зв'язки між показниками міжфазної тензіометрії та реометрії крові, шлунковгоо соку, а також морфофункціональним станом слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, рівнем нітритемії, станом системи ПОЛ та антиоксидантного захисту (АОЗ), клітинною та цитокіновою ланкою імунітету, що дозволяє використовувати їх як критерії діагностики та оцінки якості терапії у хворих на пептичну дуоденальну виразку у поєднанні з ГХ. Встановлено ефективність комплексного лікування даного контингенту хворих з використанням глутаргіну. Показано позитивний вплив запропонованої терапії на показники фізико-хімічних властивостей крові та шлункового соку, комплексу ПОЛ - антиоксидантна система, а також системи оксиду азоту та імунного спектра крові.

Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування хворих з поєднаним перебігом хронічного холециститу та ішемічної хвороби серця 2004

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / І.В. Трефаненко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2004. — 20 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: На підставі аналізу змін системи гемостазу, порушення тонусу жовчовивідних шляхів, коронарного резерву, функціонального стану міокрада запропоновано шляхи удосконалення лікування поєднаного перебігу хронічного некалькульозного холециститу (ХНХ) та ішемічної хвороби серця (ІХС). Встановлено нові взаємозв'язки між показниками системи гемостазу, ліпопероксидації, показниками спектра ліпопротеїнів у хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС залежно від віку. Доведено ефективність корекції виявлених змін за допомогою диференційованого (залежно від виду дискінезії жовчовивідних шляхів) застосування медикаментозних препаратів групи інгібіторів 5-ліпопероксидази (кверцетину) та Магне-В6 в комплексі лікувально-профілактичних заходів у хворих з поєднаним перебігом ХНХ та ІХС.

Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування хворих на хронічні гепатити з супутньою патологією біліарної системи 2002

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Ф.В. Кузик; Луган. держ. мед. ун-т. — Луганськ, 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше визначено критерії клініко-біохімічних особливостей перебігу хронічного гепатиту (ХГ) невірусного генезу залежно від ступеня тяжкості та з урахуванням патології біліарної системи. Встановлено взаємозалежність між інтенсивністю процесів пероксидного окиснення ліпідів і ступенем тяжкості перебігу хвороби, у тому числі із супутньою патологією біліарної системи. Розглянуто механізми компенсації та декомпенсації деяких факторів антиоксидантної системи захисту у хворих на ХГ. Доведено позитивний вплив ербісолу на клініко-біохімічні, імунологічні показники, підсилення потужності антиоксидантної системи захисту (глутатіонової ланки). Обгрунтовано доцільність диференційованої корекції порушень клініко-біохімічних та імунологічних показників у хворих на ХГ залежно від ступеня тяжкості перебігу з урахуванням патології біліарної системи.

Клініко-патогенетичний взаємозв'язок і лікування хронічного бронхіту, поєднаного з ішемічною хворобою серця 2004

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Г.С. Рибалко; Луган. держ. мед. ун-т. — Луганськ, 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Визначено клініко-патогенетичні взаємовідносини ішемічної хвороби серця (ІХС) та хронічного бронхіту у разі їх сукупного розвитку. Досліджено питання підвищення якості діагностики, прогнозування перебігу й лікування респіраторної патології. На підставі результатів електро- та ехокардіографічного досліджень установлено, що хронічний обструктивний бронхіт відрізняється від хронічного необструктивного бронхіту частотою регургітації у клапанах і залученням до процесу правих відділів серця, більшою - на 9 % - товщею міжшлуночкової перегородки та задньої стінки лівого шлуночка, діаметром аорти - на 6 %, систолічним тиском у легеневій артерії - 29 %, загальним легеневим судинним опором (ЗЛСО) - 44 %, ЗЛСО/ЗПСО - на 37 %. Виявлено, що хронічний бронхіт з супутньою ІХС характеризується зменшенням концентрації холестерину, фосфоліпідів, аміаку, сечовини та сечової кислоти в респіраторній волозі, пригніченням легеневого кліренсу цих речовин. Відзначено, що на результат лікування хронічного бронхіту у хворих на ІХС має вплив характер захворювання, наявність артеріальної гіпертензії, систолічної та діастолічної дисфункції лівого шлуночка, а комбіноване застосування бронхолітиків, антибіотиків й інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту сприяє підвищенню ефективності терапевтичних заходів.


[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35]

© Научная электронная библиотека, 2003-2008.
info@lib.ua-ru.net
Яндекс цитирования