| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
Содержание текущего раздела: |
| Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки у осіб молодого віку: особливості перебігу та лікування 2000
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Г.А. Соловйова; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2000. — 19 с.: рис. — укp.
|
Аннотация: Вивчено питання вдосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки (ВХДПК) у осіб молодого віку. Встановлено, що клініко-ендоскопічні, морфологічні прояви ВХДПК у різних вікових групах хворих неоднакові. Досліджено клінічний перебіг ВХДПК, ендоскопічну та морфологічну характеристики слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, показники інфікованості Helicobacter pylori, що дозволило оцінити ефективність методів лікування ВХДПК у осіб молодого віку.
|
| Виразкова хвороба шлунка різної локалізації: особливості клінічного перебігу та лікування 2002
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / В.В. Москаленко; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2002. — 20 с.: рис. — укp.
|
Аннотация: Встановлено залежність клінічного перебігу виразкової хвороби шлунку (ВХШ) від локалізації виразки. Спостережено в хворих на ВХШ з локалізацією у верхній третині шлунку наявність гіпоацидності, в середній третині - нормоацидності, антральному відділі - гіперацидності. Виявлено значні відмінності антрального гастриту та гастриту тіла шлунка за ВХШ різної локалізації, проведено топічну діагностику H.pylori та вперше встановлено особливості розташування H.pylori в шлунку за виразок різної локалізації. Доведено, що схеми лікування з включенням цитопротективного препарату "Ербісол" є ефективніші, ніж схеми терапії без ербісолу в процесі лікування виразок верхньої та середньої третини шлунку та не мають достовірної ефективності за умов лікування виразок антрального відділу та цибулини дванадцятипалої кишки.
|
| Вміст нітритів та чутливість тромбоцитів до оксиду азоту у хворих на прогресуючі нефропатії в динаміці лікування 2004
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Н.Л. Шабалтас; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2004. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Досліджено зміни показників функції ендотелію у хворих на хронічний гломерулонефрит, діабетичну нефропатію та гіпертонічну хворобу. Показано особливості вираженості ендотеліальної дисфункції у хворих зі збереженою функцією нирок та у разі розвитку хронічної ниркової недостатності. Встановлено зв'язок між ступенем активації системи гемостазу, вираженістю ендотеліальної дисфункції та порушеннями в системі перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ). Визначено особливості змін показників гемостазу та ендотеліальної дисфункції в динаміці лікування з використанням донаторів NO, інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), антагоністів кальцію, дезагрегантів. Встановлено доцільність використання під час лікування хворих на прогресуючі нефропатії донаторів NO ("Інфезол", "Небілет").
|
| Вміст стабільних метаболітів оксиду азоту та ремоделювання лівого шлуночка серця при нефрогенній гіпертензії 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / О.Г. Захаров; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2005. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Вивчено особливості ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) серця, а також стану системи L-аргінін - оксид азоту у хворих на нефрогенну артеріальну гіпертензію (АГ), обумовлену хронічним пієлонефритом (ХП) і хронічним гломерулонефритом. Досліджено питання підвищення ефективності лікувальних заходів за прогресуючих нефропатій. Запропоновано підхід до оцінки метаболізму оксиду азоту, що передбачає визначення концентрації субстрату для синтезу NO - L-аргініну, стабільних окиснених форм NO - нітритів і нітратів та депонованої форми NO - нітрозотіолу. Установлено, що застосування інгібіторів ангітензинперетворювального ферменту (АПФ) й антагоністів кальцію впливає на покращення функціонального стану системи L-аргінін - оксид азоту та структурно-функціональні показники ЛШ у хворих на ренопаренхіматозну АГ. З'ясовано, що інгібітори АПФ мають найбільш ефективний вплив у хворих на ХП і асенціальну АГ, в яких виявлено зменшення індексу маси міокарда ЛШ та відносної частки концентричної гіпертрофії ЛШ через 3 місяці. Показано, що у системі L-аргінін - оксид азоту дисбаланс між її ланками зменшується у разі збільшення тривалості лікування.
|
| Вплив мінеральної води "Великобагачанська" на перебіг хронічного пієлонефриту 2002
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / М.Т. Гребельник; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Визначено, що застосування питного режиму лікування хворих на хронічний пієлонефрит (ХП) з використанням мінеральної води "Великобагачанська" супроводжується зменшенням клініко-лабораторних ознак запального процесу - дизуричних розладів, протеїнурії, гематурії, бактеріурії, але достовірного впливу на систему імуноглобулінів не виявлено. Встановлено, що поєднання питного лікування та бальнеотерапії призводить до нормалізації сечового осаду, вмісту IgA, IgM, IgG у сироватці крові, збільшення вмісту Т-хелперів, Т-супресорів, підвищення показників фагоцитозу. Доведено, що позитивні зрушення перебігу ХП зберігаються протягом півроку, але через рік після санаторно-курортного лікування з'являються зміни імунітету, які свідчать про можливість загострення пієлонефриту (зменшується вміст Т-лімфоцитів, Т-хелперів, IgG).
|
| Вплив різноманітних варіантів антигелікобактерної терапії на склад мікрофлори кишечнику у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки 2002
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / О.Є. Гріднєв; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 20 с.: рис. — укp.
|
Аннотация: Вивченно динаміку стану мікробіоценозу кишечнику залежно від схеми стандартної антигелікобактерної терапії та її альтернативних варіантів з наступною розробкою диференційованого піходу до призначення антигелікобактерної терапії з урахуванням її ефективності та впливу на мікрофлору товстого кишечнику. Встановлено, що легкі та помірно виражені порушення під впливом антигелікобактерної терапії, незалежно від використовуваних схем, відновлюються до еубіозу, а виразні - зберігаються. Диференційований підхід до призначення антигелікобакторної терапії, з урахуванням активності антибактеріальних препаратів схем стандартної антигелікобактерної терапії щодо H.pylori та виділеної умовно-патогенної флори товстого кишечнику сприяє відновленню до еубіозу виразних порушень.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
 |
|
|
|
|