Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Г.Ю. Палагусинець; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — 21 с. — укp.

Аннотация: Вивчено порівняльні аспекти перебігу пубертатного періоду у дівчаток з різною вагою тіла під час народження. Визначено роль ваги тіла в генезі порушень репродуктивної системи та соматичної захворюваності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та біохімічними змінами. Обгрунтовано необхідність використання диференційованого підходу для корекції порушень, що виникають. Розроблено методи контролю за клінічним перебігом пубертатного періоду та ефективністю проведених лікувально-профілактичних заходів. Наведено рекомендації щодо зниження частоти та ступеня вираженості порушень репродуктивної системи у дівчаток за умов використання комплексних гомеопатичних препаратів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / В.Г. Дубініна; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Висвітлено збільшення ефективності лікування беплідності у жінок з кломіфенрезистентною формою синдрому полікістозних яєчників. За результатами порівняльного аналізу на ретроспективному етапі дослідження визначено критерії диференційованого добору хворих для ендохірургічного та консервативного методів індукції овуляції. Розроблено методику диференційованого застосування ендохірургічного та консервативного методів з використанням вищезазначених критеріїв лікування кломіфенрезистентних хворих з полікістозом яєчників, яка сприяє підвищенню частоти відновлення овуляторних циклів і заплідненню після оперативного лікування на 10,9 % та 11,4 %. Встановлено, що після консервативної індукції овуляції вагітність настає на 8,6 % частіше на відміну від рандомізованого підходу до дослідженого методу лікування.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / А.І. Рибін; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше здійснено порівняльний аналіз загальної (у сироватці крові та сечі) та місцевої (у слизовій оболонці тіла матки) активності оксиду азоту у жінок з гіперпластичними процесами ендометрія (ГПЕ) і практично здорових пацієнток тієї ж вікової групи. Визначено взаємозв'язок між деяким основними етапами патогенезу ГПЕ. Вперше визначено критерії диференційованого підходу щодо вибору методу лікування (консервативного гормональними препаратами групи гестагенів або органозберігаючого ендохірургічного) ГПЕ у жінок пізнього репродуктивного віку. Здійснено оцінку ефективності використання диференційованого підходу з застосуваннням гормонального й органозберігаючого ендохірургічного методів лікування ГПЕ. Обгрунтовано діагностичні та лікувальні методики та одержано три Деклараційні патенти на корисну модель від Державного департаменту інтелектуальної власності України: "Спосіб диференційної діагностики гіперпластичного процесу ендометрія" (N 3541 від 15.11.2004 р.), "Спосіб вибору тактики лікування за гіперпластичних процесів ендометрія" (N 3540 від 15.11.2004 р.) та "Спосіб лікування гіперпластичного процесу ендометрія" (N 3539 від 15.11.2004 р.).

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Н.Г. Прядко; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено актуальній проблемі сучасної гінекології - діагностиці та лікуванню ерозій шийки матки у жінок репродуктивного періоду. З метою вирішення даної проблеми розглянуто гістологічні та гістохімічні особливості епітелію та підлягаючих ерозії тканин шийки матки до і після запропонованих методів лікування. Подано порівняльну характеристику клініко-лабораторних, морфологічних, гормональних та імунологічних показників результатів лікування. Внаслідок дослідження даних анамнезу і клінічного обстеження виділено групи ризику за розвитком диспластичних процесів шийки матки у підлітків та молодих жінок. На підставі проведених досліджень розроблено і науково обгрунтовано індивідуальний підхід щодо вибору методу комплексного лікування ерозії шийки матки у молодих жінок. Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів дозволив скоротити термін лікування ерозії шийки матки та знизити кількість ускладнень.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / К.Л. Шатилович; Львів. нац. мед. ун-т ім. Д.Галицького. — Л., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Удосконалено технологію надання допомоги за гіпоксичних станів у перинатальній медицині шляхом розробки нових підходів щодо комплексної оцінки та диференційованої терапії розладів гомеостазу функціональної системи мати - плацента - плід (ФСМПП). Виявлено, що одніє з причин високих показників перинатальної смертності у разі розладів стану ФСМПП є похибки у проведенні оцінки умов життєдіяльності плода, несвоєчасна діагностика прогресування фетального дистресу або необгрунтована активізація акушерської тактики. Встановлено особливу діагностичну прогностичну цінність за розладів стану ФСМПП таких біопараметрів, як варіабельність частоти серцевих скорочень, кількість генералізованих і дихальних рухів плода, індекс амніотичної рідини, індекси судинного опору в матковій та спіральній артеріях, артерії пуповини та середній мозковій артерії плода. Доведено, що доплерометричне дослідження матково-плацентарного кровообігу та плодово-плацентарного кровообігу має суттєве значення під час вибору тактики ведення вагітних з розладами стану ФСМПП. У разі наявності компенсованого дистресу плода, зниженні тільки МПК та терміні гестації до 34-х тижнів виправдано консервативно-вичікувальне ведення вагітності з проведенням моніторингу стану ФСМПП. Ізольоване порушення ППК незалежно від гестаційного терміну, а також поєднання зміни МПК та ППК після 34-х тижнів вагітності виявлено у разі загрози гіпоксичного ураження плода. Показано роль порушення МПК у розладах підготовки материнського організму до пологів і виникненні аномалій родової діяльності. На підставі результатів комплексного вивчення доплерометричних, ехографічних і кардіотахографічних параметрів розроблено шкалу для визначення стану ФСМПП, в якій виключається імовірність домінуючого впливу одного показника на загальну оцінку. Теоретично обгрунтовано та практично підтверджено доцільність диференційованого підходу щодо надання допомоги у разі розладів стану ФСМПП. Показано, що дотримання основних принципів алгоритму пренатального моніторингу за розладів стану ФСМПП дозволяє знизити перинатальну захворюваність в 2,6 і смертність в 3 рази.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Захаріудакі Клеанті; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі дослідження особливостей гормонального статусу та синтезу плацентарних білків, функціонального стану фетоплацентарного комплексу та мікробіоценозу статевих шляхів обгрунтовано ефективні засоби зниження частоти невиношування та недоношування у жінок з неплідністю в анамнезі, а також розроблено й апробовано комплекс відповідних лікувально-профілактичних засобів. Вперше вивчено порівняльні аспекти частоти та причин розвитку невиношування та недоношування у пацієнток з різними формами неплідності в анамнезі. Показано роль дисгормональних, дисметаболічних і мікробіологічних порушень у різні терміни вагітності невиношування та недоношування у даної групи жінок. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом вагітності та функціональним станом фетоплацентарного комплексу. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти невиношування та недоношування у жінок з неплідністю в анамнезі на базі впровадження диференційованого підходу щодо використання лікувально-профілактичних засобів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Н.П. Пуга; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: З використанням клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження вивчено клінічний перебіг вагітності та виходи пологів у жінок з артеріальною гіпертензією різного генезу: нейроциркуляторною астенією та гіпертонічним типом, а також гіпертонічною хворобою. Показано основні особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу в жінок з вихідною артеріальною гіпертензією указаного генезу. Вивчено зміни вмісту утворювальних та есенціальних макро- та мікроелементів у тканині плаценти у разі фетоплацентарної недостатності (ФПН) на тлі артеріальної гіпертензії з використанням фотактиваційного методу дослідження. З урахуванням отриманих нових даних щодо патогенезу ФПН науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти пізніх гестозів та фетоплацентарної недостатності на підставі диференційованого підходу до використання медикаментозної корекції із застосуванням актовегіну, аспірину та інстенону, що дозволило поліпшити результати розродження жінок груп високого акушерського та перинатального ризику.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.В. Прядко; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2005. — 21 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання лікування та профілактики залізодефіцитної анемії (ЗДА) на основі вивчення патогенетичної ролі системи імунітету, цитокінового профілю та їх зв'язку з ферокінетичними показниками крові. З'ясовано роль порушень обміну заліза, морфометричних параметрів клітин крові, системи імунітету у патогенезі ускладнень вагітності, патології плода та новонародженого за наявності ЗДА та встановлено їх залежність від перебігу вагітності та тяжкості анемії. Запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів, диференційований за складом дефіциту заліза та зрушень системи імунітету. Показано ефективність нових методів лікування щодо запобігання розвитку акушерських і перинатальних ускладнень.