Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Л.І. Бутіна; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Обгрунтовано метод профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину у вагітних групи інфекційного ризику з використанням комбінації ліпіну та антибіотику. Досліджено стан перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної системи, показники імунітету у вагітних групи інфекційного ризику. Встановлено підвищення у них інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження функціональної активності антиоксидантної системи, підвищення концентрації IgG, M та кількості B лімфоцитів у разі одночасного зниження концентрації IgA, активності комплементу, фагоцитарної активності лейкоцитів та кількості T-лімфоцитів. Розроблено метод комплексної профілактики та лікування гнійно-септичних ускладнень у вагітних групи інфекційного ризику з використанням комбінації ліпіну та антибіотику, за допомогою якого знижено частоту виникнення гнійно-септичних ускладнень після кесарева розтину і підвищено ефективність їх лікування за рахунок прискорення інволюції матки, покращання регенерації ендометрію, зниження інтенсивності процесів перекисного окиснення ліпідів, підвищення активності антиоксидантної системи, та покращання показників імунної системи, а саме, підвищення активності комплементу, фагоцитарної активності лейкоцитів, збільшення кількості Т-лімфоцитів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / І.О. Євтерєва; Донец. держ. мед. ун-т ім. М.Горького. Н.-д. ін-т мед. пробл. сім'ї. — Донецьк, 2004. — 20 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: Уперше вивчено роль факторів ендотеліальної дисфункції (ендотеліну-1, фактора Віллєбрандта та оксиду азоту) у розвитку прееклампсії та плацентарної недостатності (ПН) у вагітних з цукровим діабетом типу I. Розроблено критерії доклінічної діагностики прееклампсії у досліджених вагітних за даними вмісту у крові факторів дисфункції ендотелію. Показано роль дефіциту С-пептиду та деяких мікроелементів (марганцю, цинку, хрому) у прогресуванні судинних ускладнень у вагітних з ЦД типу I та розвитку у них прееклампсії та ПН. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зменшення частоти цих ускладнень, який передбачає застосування ангіопротектора, низькомолекулярного гепарину та гепатопротектора з властивостями ендогенного донатора оксиду азоту. За результатами дослідження установлено, що використання розробленого комплексу лікувально-профілактичних заходів від час вагітності у хворих на ЦД типу I призводить до зменшення частоти розвитку ускладнень вагітності й сприяє зменшенню перинатальної смертності та захворюваності серед новонароджених.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Н.П. Павлюченко; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше визначено, що перебіг пологів, стан здоров'я новонароджених найбільш оптимальні, якщо перші пологи тривають не більше 9 годин, повторні - 6 годин, а тривалість безводного періоду - 3 години. Зроблено висновок, що анемія вагітних зумовлює захворюваність новонароджених, особливо перинатальні ускладнення нервової системи. Встановлено, що частота ускладнень вагітності, пологів, неонатального періоду перебуває в пропорційній залежності від ступеня тяжкості анемії вагітних. Доведено роль активації симпато-адреналової системи, мембранних та імунних змін, які полягають у підвищенні активності перекисного окиснення ліпідів, пригніченні АОС, порушенні проникності та сорбційної спроможності мембран еритроцитів, зменшенні інсуліндепонуючої функції еритроцитів, дисфункції імунної системи в розвитку патогенетичних порушень у разі анемії вагітних. Засобами профілактики ускладнень за даної патології є оптимізоване ведення пологів і підвищення адаптаційно-пристосувальних реакцій організму, а також застосування вітамінів з мікроелементами та мембраностабілізаторів (есенціале, тіотриазолін).

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / І.Т. Кишакевич; Львів. нац. мед. ун-т ім. Д.Галицького. — Л., 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості перебігу фонових захворювань шийки матки у разі інфікування збудниками, які передаються статевим шляхом і запропоновано шляхи підвищення ефективності їх лікування. Встановлено точність неінвазивних та інвазивних діагностичних методів. Вивчено зміни в імунній відповіді та захисному бар'єрі слизових оболонок репродуктивного тракту залежно від характеру інфікування. З урахуванням етіологічного чинника та у процесі лікування висвітлено динаміку морфологічних змін слизової оболонки шийки матки. Обгрунтовано показання та диференційоване призначення терапії з застосуванням протефлазіду та циклоферону. Розроблено діагностично-лікувальний алгоритм, використання якого сприяє нормалізації показників загального імунітету та слизових оболонок статевих органів, зменшенню частоти рецидивів фонових захворювань шийки матки, скороченню термінів лікування та його вартості.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / А.І. Чубатий; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто новий метод ультразвукової діагностики внутрішнього генітального ендометріозу, під час якого контрастною речовиною є газ. Досліджено підвищення ефективності ранньої діагностики різних форм внутрішнього ендометріозу, наведено порівняльну оцінку ефективності традиційних методів лікування даної патології з використанням гестагенів та нестероїдних протизапальних препаратів. Відзначено, що оргаметрил призначався в різних дозах залежно від фази циклу в поєднанні з денеболом. Проаналізовано вплив різних методів лікування внутрішнього ендометріозу на стан ендометрію і ефективний метод лікування зазначеної патології у хворих з гіперпластичними процесами ендометрію.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.В. Беседін; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вивчено участь нейтрофільнозалежних механізмів у розвитку генітального ендометріозу, вплив на дані процеси імунотропного препарату - плацентарного полібіоліну. Обстежено 68 хворих на різні форми генітального ендометріозу та 20 здорових жінок, у яких визначено нейтрофільний статус. Обстеження проводилось до та після лікування та через 6 місяців. Встановлено, що нейтрофільний статус у хворих на генітальний ендометріоз характеризується послабленням міграційної, захоплюючої та ферментативної функцій з активацією лектинчутливих рецепторів на тлі хронічної гіперімунокомплексемії, зниження мембрано-месенжерних процесів з послабленням киснево-залежного шляху обміну L-аргініну в нейтрофілах хворих на генітальний ендометріоз, що зумовило розбалансування відповідних нейтрофіло-сироваткових індексів у хворих. Запропоновано використання для терапії хворих на різні форми генітального ендометріозу ретроплацентарного полібіоліну, що значною мірою знизило хронічну гіперімунокомплексемію, послабило аутоімунний компонент у розвитку генітального ендометріозу, виявило позитивний вплив на клінічний перебіг захворювання.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.Д. Щуревська; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання вирішення важливого завдання сучасного акушерства - терапії пізніх гестозів. На основі гормональних, біохімічних, морфологічних та інструментальних методів дослідження вивчено основні аспекти функціонування фетоплацентарного комплексу (ФПК) у разі патології. Патогенетично обгрунтовано та доповнено схему комлексного лікування порушень ФПК у випадку пізніх гестозах препаратом гідроксиетильованого крохмалю - рефортаном 6 % , що запобігає прогресуванню плацентарної недостатності та поліпшує стан плода і новонароджених.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Л.М. Ященко; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: На підставі результатів клініко-статистичного аналізу обстеження 207 жінок, що грунтується на патоморфологічних, лектиногістохімічних, електронномікроскопічних методах дослідження децидуальної оболонки та плаценти, встановлено патогенетичні фактори ризику виникнення післяродових гнійно-септичних захворювань у породіль з ускладненим перебігом вагітності- випадки пізніх гестозів, залізодефіцитної анемії. На фоні плацентарної недостатності діагностовано базальний та парієтальний децидуїт, інтервільозит, хоріоамніоніт. Запропоновано метод профілактики (операція видалення децидуальної оболонки у ранньому післяродовому періоді) та ранньої діагностики післяродових гнійно-септичних ускладнень у породілей з ускладненим перебігом вагітності. Відзначено, що внаслідок застосування зазначеного методу профілактики післяродовий період у обстежених породіль тривав без ускладнень, швидше зникали симптоми прееклампсії, скорочувався термін перебування породіль у стаціонарі.