Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Ірина Анатоліївна Феськова; Харківський держ. медичний ун-т. — Х., 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / І.А. Феськова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено питанням діагностики і лікування ендокринної безплідності у жінок, поєднаної з субклінічними формами гіпотиреозу, для виявлення якого в сумнівних випадках доцільно проводити пробу з метоклопрамидом з визначенням рівня тиреотропного гормону і пролактину у сироватці крові до внутрішньовенного введення препарату, потім за 30, 90 і 120 хвилин після першої ін'єкції. Виявлено: субклінічний гіпотиреоз викликає порушення гіпоталамо-гіпофізарних взаємовідносин, а це призводить у більшості випадків до виникнення гіперпролактинемії, на фоні якої розвивається стійка ановуляція, що не піддається корекції навіть на фоні її індукції. Показано, що проведення стимуляції у жінок з ендокринною безплідністю, поєднаною з субклінічними формами гіпотиреозу, доцільно проводити після нормалізації лабораторних показників тиреотропного гормону і пролактину в сироватці крові шляхом призначення тиреоїдних та пролактинінгібуючих препаратів. Тривалість прийому і доза останніх безпосередньо зумовлені ступенем імунологічних порушень. Впровадження запропонованого підходу до стимуляції та овуляції у жінок з ендокринною безплідністю, поєднаною з субклінічними формами гіпотиреозу, дозволило підвищити ефективність запліднення з 16,7% до 46,7%.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Г.Ч. Таджієва; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Встановлено клінічні особливості перебігу фіброміоми матки на тлі різних форм патології щитовидної залози, які полягають в інтенсивному зростанні пухлини з розвитком симптомів здавлювання сусідніх органів у разі гіпотиреозу та наявності анемізуючих кровотеч і больового синдрому через гіпертиреоз. Вперше досліджено стан гормонального балансу із співставленням показників гіпофізарно-тиреоїдної та гіпофізарно-яєчникової системи у жінок після гістероваріектомії з патологією щитовидної залози в період перименопаузи. На основі вивчення гормонального статусу обгрунтовано доцільність раннього призначення замісної гормональної терапії у жінок із гіпотиреозом з метою профілактики розвитку вторинного гіпотиреозу.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.С. Рачкевич; Львів. держ. мед. ун-т ім. Д.Галицького. — Л., 2003. — 18 с.: рис. — укp.

Аннотация: Виявлено високу частоту хронічних запальних процесів в анамнезі, а також загрози переривання вагітності у другому триместрі у жінок з бактеріальним вагінозом (БВ). Доведено несприятливий вплив БВ у вагітної жінки на стан внутрішньоутробного плода на підставі даних ультразвукового обстеження, кардіотокографії, визначення біофізичного профілю плода та вивчення гормональної функції фето-плацентарного комплексу. Встановлено високий рівень захворюваності новонароджених від матері з БВ внаслідок більшої частоти затримки внутрішньоутробного розвитку плода та високого відсотку вроджених вад розвитку кістково-м'язової системи. Показано позитивний вплив лікування БВ під час вагітності на подальший перебіг вагітності, родів, післяродового періоду, стан внутрішньоутробного плода та новонародженого. Доведено необхідність скринінгового обстеження на наявність БВ усіх вагітних жінок, а також жінок, які планують вагітність.

Источник: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01 / Н.В. Авраменко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2003. — 21 с. — укp.

Аннотация: Виявлено головні патогенетичні чинники, що призводять до розитку безплідності в жінок з цитомегаловірусною інфекцією (ЦМВІ). Визначено вплив цитомегаловірусу (ЦМВ) на рівень неспецифічного імунологічного захисту організму, ендокринну функцію яєчників, гіпофіза у інфертильних жінок. Досліджено зміни фолікулогенезу, анатомічний стан і функціональну активність маткових труб, лапароскопічну картину маткових труб, особливості ураження матки і яєчників, ступінь вираження спайкового процесу у випадку ЦМВІ. Встановлено, що ступінь виразності патологічних змін зростає пропорційно тривалості безплідності. Зазначено, що традиційний метод лікування ЦМВІ левамізолом за схемою Фарбера недостатньо ефективний як у клінічному відношенні, так і за здатністю нормалізувати імунні й ендокринні порушення. Запропоновано комплексне етіопатогенетичне лікування ЦМВІ, що враховує клінічний перебіг захворювання, локалізацію ЦМВІ, ступінь активності процесу та включає специфічну і неспецифічну імунокоригувальну, антиоксидантну, мембраностабілізувальну й загальнозміцнювальну терапію та фізіотерапію. Зроблено висновок, що використання запропонованого комплексного алгоритму обстеження інфертильних жінок з ЦМВІ та комплексного етіопатогенетичного лікування ЦМВІ забезпечує досягнення стійкого терапевтичного ефекту і значного поліпшення показників відновлення репродуктивної функції.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / М.В. Шаповал; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 2006. — 37 с. — укp.

Аннотация: Вивчено стан системи центральної та регіональної гемодинаміки, гемостазу, гормонального, плодово-плацентарного гомеостазу у вагітних з наркоманіями, а також ролі бактеріологічних, імунологічних чинників в розвитку акушерських ускладнень, плацентарної недостатноcті, синдрому затримки розвитку плода (СЗРП) та розробки диференційованих способів їх лікування. Встановлено, що патомеханізми розвитку акушерських ускладнень плацентарної недостатності (ПН) та СЗРП включають порушення центрального, матково-плодово-плацентарного кровообігу, які виникають на фоні розвитку тромбофілічних станів, антифосфоліпідного синдрому, зниження рівня продукції плодово-плацентарних гормонів, високого рівня інфекційних захворювань та перинатального інфікування фетоплацентарного комплексу (ФПК), наслідком яких є розвиток гіпоплазії, склерозуючих та деструктивних змін в плаценті та спіральних артеріях. З'ясовано, що вживання наркотиків призводить до високого рівня ускладнень в неонатальному періоді у новонароджених та затримки психомоторного розвитку дітей протягом перших трьох років життя. Доведено, що застосування диференційованих лікувальних підходів до корекції стану гемостазу (фраксипарин) та стану матково-плацентарно-плодового кровоплину (мілдронат) сприяє підвищенню ефективності комплексної терапії плацентарної недостатності та хронічної гіпоксії плода, що покращує показники морфофункціонального стану фетоплацентарного комплексу зменшенням ускладнень вагітності, частоти передчасних пологів, СЗРП, захворюваності новонароджених.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / І.Ю. Кузьміна; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2004. — 35 с. — укp.

Аннотация: Розроблено нові підходи щодо діагностки, профілактики, лікування та прогнозування хронічної гіпоксії плода. Розроблено теоретичні засади та новий напрямок наукових досліджень щодо вивчення стану системи мати - плацента - плід за даної патології. Обгрунтовано механізми патогенезу розвитку хронічної гіпоксії плода, досліджено ускладнення у жінок групи високого ризику. Визначено морфологічні, морфометричні, ультразвукові, імунологічні та гормональні критерії патології, які змінюються у процесі її розвитку в фетоплацентарному комплексі. З'ясовано значення даних чинників для ранньої доклінічної діагностики розвитку хронічної гіпоксії плода. З метою зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень, поліпшення показників перинатальної патології та зменшення кількості випадків смерті новонароджених створено систему діагностики, профілактики та лікування хронічної гіпоксії плода.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Р.С. Теслюк; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2004. — 21 с. — укp.

Аннотация: У вагітних, хворих на нейроциркуляторну астенію (НЦА), визначено особливості функціональних респіраторних розладів та їх вплив на перебіг вагітності та пологів. З'ясовано особливості стану кислотно-лужного гомеостазу у динаміці вагітності у досліджених жінок залежно від типу та ступеня порушення функції зовнішнього дихання. Установлено взаємозалежність та взаємообумовленість порушень морфофункціонального стану еритроцитів з підсиленням процесів перекисного окиснення ліпідів, ендогенної інтоксикації та декомпенсацією систем антиоксидантного захисту (АОЗ) у вагітних, хворих на НЦА з синдромом респіраторних розладів. Установлено особливості депонування в еритроцитах та обміну катехоламінів у хворих на НЦА залежно від варіанту перебігу захворювання, типу респіраторних розладів, терміну вагітності та ускладнення - плацентарної недостатності (ПН). Виявлено клініко-патогенетичний взаємозв'язок вираженості гіпоксії в організмі вагітних, хворих на НЦА з функціональними порушеннями дихання зі станом утробного плода та новонароджених. Доведено позитивний вплив кралоніну та нервохеелю на усунення клінічних проявів системи АОЗ, покращення мікроциркуляції, гальмування активності моноаміноксидази, разом з актовегіном та інстеноном - лікування ПН, а також щодо профілактики ускладнень вагітності та пологів. Обгрунтовано доцільність диференційованого призначення актовегіну та інстенону залежно від перебігу НЦА, клінічних синдромів та типу респіраторних розладів.