Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.В. Мельник; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: На підставі клініко-статистичних, ехографічних, бактеріологічних, імунологічних і морфологічних методів клінічно і науково обгрунтована необхідність профілактики інтраамніальної і пуерперальної інфекції при передчасному розриві плодових оболонок на фоні недоношеної вагітності на підставі місцевого застосування мірамістину. Крім того, встановлені частота, терміни і фактори ризику розвитку передчасного розриву плодових оболонок при недоношеній вагітності. Все це в сукупності дозволяє покращити результати розродження цих жінок.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Шауш Бельгасем Бен Хассін; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше проведено порівняльне вивчення рутинної антропометрії та магнітно-резонансної-фетопельвіометрії. Доведено невідповідність зовнішніх і внутрішніх розмірів малого тазу у жінок з ожирінням. Одержано нові дані щодо можливостей методу ультразвукового дослідження у прогнозуванні маси плоду у жінок з крупним плодом, вузьким тазом та з ожирінням. Наведено результати МР дослідження тазу матері, голівки плоду, товщини персакрального та постсакрального жирового шару, визначення точності прогнозування маси плоду та відповідності розмірів малого тазу та голівки плода. Вперше визначено роль товщини м'яких тканин у розвитку клінічної невідповідності голівки плоду й тазу матері. Розроблено й апробовано новий об'єктивний підхід (МР-цефалопельвіометрію) щодо визначення методу розродження у вагітних групи ризику з перинатальною патологією (ожирінням, вузьким тазом, великим плодом). Науково обгрунтовано необхідність його проведення у даного контингенту жінок.

Источник: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01 / М.А. Михайлюта; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Виявлено, що внаслідок порушень обміну нейротрансмітерів виникають ендокринно-метаболічні розлади в організмі хворих, що зумовлюють порушення стероїдогенезу в яєчниках, внаслідок чого розвивається вторинна, "центральна" форма синдрому полікістозних яєчників - морфологічний субстрат гіперандрогенії та порушень менструальної функції у випадку нейрообмінно-ендокринного синдрому (НОЕС). Розроблено спосіб лікування порушень менструальної функції у жінок з НОЕС з використанням агоністів дофаміну (бромокриптину, каберголіну) на тлі удосконаленої редукованої дієти. Встановлено клінічну ефективність запропонованої терапії, що пояснюється її патогенетичним характером, що впливає на провідну ланку патогенезу НОЕС - нормалізацію порушеного обміну нейротрансмітерів у нейросекреторних структурах гіпоталамуса. Визначено індивідуальні дози агоністів дофаміну залежно від рівня пролактину, індексу маси тіла, артеріального тиску та проявів гіперкортицизму, що дозволить підвищити ефективність лікування порушень менструальної функції за НОЕС, знизити відсоток ускладнень цієї патології.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Л.М. Рак; Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М.І.Пирогова. — Вінниця, 2005. — 24 с. — укp.

Аннотация: На основі вивчення та порівняння стану порожнини матки, ендометрія та мікробіоценозу слизової оболонки матки у репродуктивно здорових жінок та у пацієнток з безплідністю, які лікуються за програмою допоміжних репродуктивних технологій, доведено важливість нормального функціонального стану вищезазначених структур для процесів фізіологічної імплантації заплідненої яйцеклітини в програмах допоміжної репродукції. Розглянуто структуру патології, що може порушувати фізіологічну імплантацію та потребує вчасної корекції, доведено доцільність застосування гістероскопії з додатковим (морфологічним та мікробіологічним) дослідженням біоптатів ендометрія. Запропоновано підходи щодо проведення лікувального етапу діагностованої патології.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Л.Є. Чернишова; Донец. держ. мед. ун-т ім. М.Горького, НДІ мед. пробл. сім'ї. — Донецьк, 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено частоту виявлення антиспермальних антитіл у пацієнток з безпліддям, яка складає 16,2 %. Вивчено показники Т- і В-ланки імунної системи у жінок з антиспермальними антитілами, що використовуються у програмі екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Застосування реакції пригнічення прилипання лімфоцитів дало змогу впровадити її як тест визначення настання вагітності й обгрунтувати необхідність проведення імунокорекції для пацієнток з імунними порушеннями. Розроблено та впроваджено схеми діагностики та лікування для даних пацієнток, і доведено їх ефективність.

Источник: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.01 / Е.В. Капустін; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 2006. — 18 с. — укp.

Аннотация: Уперше з використанням кількісно-якісних характеристик і за умов застосування математичного моделювання проведено ретроспективний аналіз результатів контрольованої оваріальної гіперстимуляції (КОГ) у разі слабкої відповіді яєчників. Визначено можливі патогенетичні варіанти причин формування слабкої оваріальної відповіді (СОВ). Показано, що наявність нозологічних факторів, які могли б призвести до формування оваріальної недостатності та зменшити ефективність екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), не може розглядатися як абсолют стосовно формування або виникнення СОВ під час проведення оваріальної індукції. Доповнено дані щодо можливих патогенетичних механізмів формування СОВ. Створено алгоритм КОГ, який полягає в можливості корекції введення екзогенних гонадотропінів залежно до значень естрадіолу. Визначено терміни проведення гормонального моніторингу під час КОГ і критерії щодо переспективного проведення коригуючих заходів. Розроблено та впроваджено до клінічного використання рекомендації щодо здійснення оцінки якості терапії.

Источник: Автореф. дис. д-ра мед. наук: 14.01.01 / Н.І. Сопко; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2003. — 34 с.: рис. — укp.

Аннотация: Науково обгрунтовано новий напрямок у допомозі вагітним жінкам групи високого ризику, який полягає в створенні комплексу ранньої діагностики патогенетично обгрунтованої плацентарної недостатності (ПН) шляхом удосконалення ультразвукового дослідження складових частин фето-плацентарної системи та визначення тактики ведення вагітності з метою зниження перинатальних ускладнень. Доведено, що ультразвукове дослідження всіх екстраембріональних структур у першому триместрі вагітності сприяє визначенню найхарактерніших доклінічних ознак первинної ПН у жінок групи високого ризику. Встановлено та систематизовано ехографічні критерії структурних аномалій плаценти в другому триместрі вагітності, що вказують на порушення її основних функцій і є ознаками хронічної ПН. Визначено основні ультразвукові критерії патології пуповини, доведено їх зв'язок з ускладненнями вагітності та аномаліями плода у жінок групи високого ризику. Встановлено, що вроджені вади розвитку плода і плаценти мають тісний багатофакторний взаємозв'язок, в патогенезі виникнення яких велику роль відіграють ранні морфологічні і біохімічні зміни в плаценті та порушення міжклітинної взаємодії. Запропоновано алгоритм ранньої діагностики ПН у першому та другому триместрах і тактики ведення вагітності, використання якого дозволить своєчасно розпочати лікування та знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / А.В. Жебровська; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено питанням ранньої діагностики і лікування післяопераційного акушерського перитоніту. Клінічно обстежено 104 жінки. Розвинуто новий напрямок у ранній діагностиці і лікуванні перитоніту після кесарева розтину, що базується на використанні клініко-біохімічних засобів дослідження і комп'ютерного моніторингу. Вперше вивчено клінічний перебіг післяопераційного періоду у випадку кесаревого розтину з отриманням математичним шляхом інформативності окремих симптомів та ознак. Визначено параметри біохімічних показників ендотоксикозу після кесарева розтину як у нормі, так і під час післяопераційного перитоніту. Розроблені методи лікування післяопераційного перитоніту є складним комплексом патогенетично обгрунтованих і доповнюючих один одного хірургічних і консервативних заходів. Високу ефективність запропонованих заходів за умов ранньої діагностики і лікування акушерського післяопераційного перитоніту доведено практично.