Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01 / Ю.Л. Чепка; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2003. — 17 с.: табл. — укp.

Аннотация: На основі комплексного статистичного аналізу багатьох факторів ризику розвитку фетоплацентарної недостатності (ФПН) у вагітних розроблено метод індивідуального прогнозування розвитку ФПН у різні терміни вагітності. Визначено найінформативніші методи діагностики ФПН у групах з різним ступенем ризику розвитку піддослідної патології та розроблено діагностичний алгоритм.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Т.О. Лоскутова; Донец. держ. мед. ун-т ім. М.Горького, НДІ мед. пробл. сім'ї. — Донецьк, 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: З використанням клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження вивчено особливості магній-кальцієвого обміну, визначено циркадні зміни артеріального тиску, особливості матково-плового кровообігу й периферичної мікроциркуляції у вагітних з високим ризиком розвитку гестаційної артеріальної гіпертензії (ГАГ) та прееклампсії. Базуючись на одержаних результатах визначено прогностичні критерії розвитку ГАГ та розроблено метод прогнозування, який дає змогу на доклінічному етапі діагностувати можливість цього розвитку. Обгрунтовано превентивну терапію, спрямовану на досягнення вегето-судинної стабільності (призначення препарату "Фітосед"), а також підвищення вмісту магнію в плазмі крові й зниження його екскреції з сечею (магнієвий стіл за Певзнером, застосування препарату "Магне В6"). За умов даної терапії виявлено нормалізацію вмісту магнію у крові вагітних, зниження лабільності серцево-судинної системи, а також стабілізацію показників гемодинаміки. Успішність запропонованого методу превентивної терапії підтверджено результатами спостережень за подальшим перебігом вагітності та розродження для матері й немовляти у вагітних з високим ризиком розвитку ГАГ і прееклампсії.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / І.П. Крохмаль; Ін-т педіатрії, акушерства і гінекології АМН України. — К., 1998. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена вивченню причин виникнення інтранатальної гіпоксії плода та клініко-лабораторним дослідженням гомеостаза та показників кардіо-респіраторної адаптації новонароджених після утробної гіпоксії та асфіксії. Визначені фактори ризику виникнення гіпоксії плода у жінок під час пологів та встановлено, що час та рівень ефективності метаболічної та кардіо-респіраторної адаптації новонароджених відіграють загальну роль в патогенезі післягіпоксичних порушень ЦНС у дітей, які перенесли інтранатальну гіпоксію. Розроблена та апробована у клініці схема терапії новонароджених з післягіпоксичним станом в першу добу життя з використанням комплексу препаратів інстенон, дімефосфон та розчину "Лактасол". Доведено, що дана схема є ефективним методом профілактики тяжких порушень ЦНС у дітей.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.В. Трінчук; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 2001. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: З використанням методу лазерної кореляційної спектроскопії (ЛКС) досліджено системи гомеостазу 111 жінок репродуктивного віку, з них 76 - хворих на гнійно-запальні захворювання придатків матки (ГЗЗПМ). Контрольну групу склали 35 здорових жінок. Встановлено, що метод ЛКС дозволяє визначити порушення в системі гомеостазу у разі ГЗЗПМ. У (25 %) хворих переважали порушення, пов'язані з інтоксикацією організму, у 24 % - виявлено алергізацію на фоні інтоксикаційного синдрому, у 13 % - порушення гомеостазу за типом аутоімунних. Внаслідок комплексної оцінки системи гомеостазу доведено, що в 34 (44,7 %) мав місце гіперкоагуляційний стан, тоді як нормокоагуляцію виявлено у 27 (35,5 %) випадках. Запропоновано метод корекції порушень з використанням цефуроксиму, вобензиму і піхвових зрошень пелодексом у комплексній терапії ГЗЗПМ.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Ю.О. Дубоссарська; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Визначено прогностичну значимість нейроендокринних порушень у разі синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), який супроводжується безпліддям, у виникненні остеопенії та остеопорозу, а також важливість діагностичних технологій, насамперед, периферичної денситометрії для доклінічного виявлення системного остеопорозу і мамографії для профілактики патології молочних залоз. На основі математичної моделі визначено клінічні предиктори ефективності гормонального та інших видів лікування у початкових проявах остеопорозу у хворих на ендокринне безпліддя, особливо з урахуванням преморбідного фону та раніше проведеної терапії. Розроблено диференційовані показання для своєчасної профілактики та фармакологічної корекції остеопорозу у хворих з СПКЯ надниркового генезу із функціональною гіперпролактинемією з використанням препаратів кальцію та вітаміна Д, системної ензимотерапії, фітоестрогенів, збалансованої дієти, режиму рухової активності.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Л.П. Дабіжа; Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М.І.Пирогова. — Вінниця, 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Визначено чинники ризику передчасних пологів (ПП) з застосуванням математичного алгоритму. Побудовано математичну модель прогнозу ПП. Досліджено вплив чинників ризику ПП на рівень гормонів фето-плацентарного комплексу та фетального фібронектину в цервікальних виділеннях. Встановлено кореляційну залежність ПП і рівня гормонів фето-плацентарного комплексу від рівня фетального фібронектину в цервікальних виділеннях. Розроблено комплекс прогнозування ПП, що дозволяє забезпечити точність діагнозу у 94, 12 % випадків.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / В.О. Бенюк; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2001. — 35 с.: рис. — укp.

Аннотация: Визначено соціальні та медичні фактори ризику розвитку перинатальної патології у разі недоношування вагітності. Встановлено їх окрему та поєднану значимість, завдяки чому розроблено систему індивідуального підходу до прогнозування, тактики ведення вагітності та пологів, проведення лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів щодо попередження перинатальних ускладнень. Встановлено прогностичну роль мікробіоценозу статевих шляхів - фактора ризику виникнення перинатальних ускладнень інфекційного генезу. Визначено ступінь впливу імунологічних плодово-материнських взаємовідносин в індукції загрози недоношування вагітності та розвитку перинатальності патології. Використано функціональні методи дослідження для вивчення впливу загрози недоношування на функціональний стан адаптаційно-гомеостатичних механізмів плода залежно від терміну гестації та продовжуваності перебігу патологічного процесу. Встановлено взаємообумовленість показників біофізичного профілю плода від ступеню важкості страждання плода та терміну гестації. Визначені фактори ризику перинатальної патології у випадку недоношування вагітності зумовлюють доцільність проведення пренатальної диспансеризації. Науково обгрунтовано та впроваджено у клінічну практику систему організаційних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів для антенатальної охорони плода та профілактику перинатальних ускладнень.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / А.В. Заболотна; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблему зниження частоти виникнення плацентарної недостатності у вагітних групи високого ризику її розвитку на підставі результатів вивчення функціонального стану фетоплацентарного комплексу, а також розробки та впровадження прогностичних і лікувально-профілактичних заходів. Виявлено та підтверджено даними досліджень чинники ризику розвитку плацентарної недостатності, якими є ускладнення вагітності анемією, пізнім гестозом та запальними захворюваннями нирок. Показано, що у вагітних з зазначеними ускладненнями мають місце порушення гемодинаміки й ендокринної функції фетоплацентарного комплексу, які зумовлюють формування плацентарної недостатності, гіпоксії та синдрому затримки розвитку плодів. Розроблено прогностичні критерії для прогнозування розвитку дослідженої патології і народження дітей у стані гіпоксії у вагітних групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності. Представлено наукове обгрунтування та доведено ефективність застосування удосконаленого лікувально-профілактичного комплексу для вагітних з запальними захворюваннями нирок, що належать до цієї групи.