Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / Н.О. Данкович; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2005. — 32 с. — укp.

Аннотация: Вперше проведено порівняльний аналіз патології пубертатного періоду у дівчат, народжених з затримкою внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) і досліджено нові патогенетичні аспекти даної патології на підставі встановлення взаємозв'язку між клінічним перебігом, ехографічними особливостями, ендокринологічним та імунологічним статусом, а також станом мікробіоценозу статевих шляхів. На базі одержаних даних науково обгрунтовано необхідність розробки нового алгоритму прогностичних, діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Вперше проведено порівняльний аналіз клінічного пербігу пубертатного періоду у дівчат, що народилися без та зі ЗВУР і встановлено частоту, структуру та терміни розвитку основних патологічних змін: порушень менструального циклу, запальних захворювань, патології грудних залоз і гіпоталамічного синдрому. Проведено порівняльний аналіз клінічного перебігу вагітності та пологів у матерів з фетоплацентарною недостатністю (ФПН), досліджено їх вплив на фізичний і розумовий розвиток дівчат протягом першого року життя та в пубертатному періоді. На підставі вивчення взаємозв'язку між функціональним станом органів репродуктивної системи, грудних і щитовидних залоз, ендокринологічним статусом, станом системного імунітету, мікробіологічними та вірусологічними особливостями вперше вивчено нові аспекти патогенезу різної патології пубертатного періоду у дівчат, що народилися від матерів з ФПН. Показано роль ФПН у матерів в генезі розвитку патології пубертатного періоду. Вперше встановлено особливості психологічного та неврологічного статусу, а також соматичної захворюваності дівчат, що народилися без та зі ЗВУР. Досліджено взаємозв'язок зазначених змін з розвитком основних варіантів патології пубертатного періоду. На базі використання нейросіткової комп'ютерної програми розроблено та впроваджено нову методику індивідуального прогнозування патології пубертатного періоду у дівчат, що народилися від матерів з ФПН. Науково обгрунтовано доцільність використання диференційованого підходу щодо застосування антигомотоксичної терапії з метою зниження частоти патології пубертатного періоду у дівчат, що народилися зі ЗВУР.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / Д.Р. Шадлун; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — 36 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблему перинатальної охорони плода та новонародженого у вагітних з груп високого ризику. Уточнено та конкретизовано основні методичні та соціальні фактори ризику перинатальних втрат на сучасному етапі. Вперше встановлено особливості генезу перинатальних втрат, що полягають у переважанні гіпоксичного пошкодження плода та новонародженого, особливо в інтранатальному періоді. Уточнено основні наукові аспекти впливу супутньої акушерської та екстрагенітальної патології на частоту, структуру та причини перинатальних втрат на сучасному етапі. Показано необгрунтованість значного росту застосування кесарева розтину з метою зниження перинатальної смертності. Розроблено та впроваджено нову методику прогнозування втрат плоду на підставі бальної оцінки основних клінічних і лабораторно-функціональних показників. Показано можливість зміни тактики розродження з урахуванням одержаних прогностичних даних. Запропоновано диференційований підхід з метою профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності на підставі використання сучасних лікарських засобів (хофітолу, актовегіну, мілдронату) як базисної терапії у поєднанні з ситуаційною (антибактеріальною, противірусною, гормональною, спазмолітичною, седативною терапією, а також комплексом мікроелементів і вітамінів). Запропоновано модель зниження перинатальних втрат, що дозволяє суттєво поліпшити безпосередні результати розродження жінок з високим перинатальним ризиком.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.Ю. Тихолаз; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження розкрито основні причини перинатальних втрат у разі абдомінального розродження. Науково обгрунтовано та розроблено нову методику прогнозування перинатальних втрат у жінок, розроджених шляхом операції кесарева розтину. Наведено практичні рекомендації щодо зниження перинатальних втрат у жінок, прооперованих з приводу рубця на матці та гострої гіпоксії плода на підставі використання нового антигіпоксанта - мілдроната, знижено частоту плодових втрат у жінок груп високого ризику.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / М.В. Медведєв; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання підвищення ефективності методів прогнозування та профілактики плацентарної недостатності (ПН) у вагітних з антифосфоліпідним синдромом (АФС) та урогенітальною інфекцією з метою зниження перинатальної патології. Проведено проспективний аналіз соматичного та акушерсько-гінекологічного статусу у 89-ти вагітних з АФС та урогенітальною інфекцією. Визначено роль генітальної інфекції у розвитку АФС. Вивчено клінічні, гемостазіологічні, імунологічні та мікробіологічні особливості перебігу вагітності й пологів, функціональний стан плода та новонароджених. Розроблено програму прогнозування затримки внутрішньоутробного розвитку у вагітних з АФС та урогенітальною інфекцією. Вперше встановлено частоту та форму ПН за АФС, пов'язаному з генітальною інфекцією. Створено експериментальну біологічну модель АФС з застосуванням у якості антигену компонентів клітинної стінки St. aureus. Розроблено схему профілактичного лікування ПН у жінок з АФС з використанням дальтепарину натрію, мікродозованого аспірину та есенційних фосфоліпідів. Створено та впроваджено комплекс профілактичних і лікувальних заходів, що дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Н.К. Деменіна; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: На підставі ретроспективного аналізу визначено фактори ризику виникнення деяких ускладнень та гнійно-запальних захворювань пуерперію у хворих на хронічний пієлонефрит (ХП). Розроблено алгоритми прогнозування лихоманки, субінволюції матки, метроендометриту, встановлено їх прогностичну точність. Комплексно досліджено у вагітних з ХП напередодні пологів протективні властивості цервікального слизу, фагоцитарну активність нейтрофілів та імуноглобуліновий склад крові. Визначено протективні властивості грудного молока у породіль з ХП на 5 - 7-му добу пуерперію. Вивчено особливості живих штамів Lactobacillus plantarum ВКПМ В-5002 і Streptococcus salivarius subsp. thermophilus ВКПМ В-3813; встановлено рівень адгезії до епітелію піхви напередодні пологів у здорових вагітних та вагітних, хворих на ХП, виявлено здатність забезпечувати сінергізм антагоністичної дії щодо E.coli, Pr.vulgaris, St.aureus, Pseud.aeroginosa, Candida albicans; визначено роль адгезивних властивостей штамів L.plantarum ВКПМ В-5002 і Str. salivarius subsp.thermophilus ВКПМ В-3813. Показано їх адгезію до трансферину, J-глобуліну, конкаваліну-А, муцину та фібронектину, які входять до складу епітеліальних клітин піхви.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Т.І. Кваша; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2002. — 21 с.: рис. — укp.

Аннотация: Висвітлено особливості перебігу вегето-судинних, психопатологічних та сексуальних порушень у жінок після гістеректомії залежно від обсягу операції, віку жінки та терміну, що минув після операції. У ході обстеження встановлено фактори ризику виникнення синдрому хірургічної менопаузи (СХМ) та сексуальних порушень у жінок після гістеректомії, розроблено математичні моделі та алгоритми прогнозування їх виникнення. Обгрунтовано доцільність проведення профілактичних заходів для попередження дисфункції яєчників після гістеректомії без оваріоектомії. Доведено, що через рік після гістеректомії без оваріоектомії, майже у половини жінок розвивається синдром виснаження яєчників (СВЯ), який є передумовою виникнення СХМ. На підставі результатів вивчення особливостей функціонування вегетативної нервової системи, аналізу психопатологічного статусу нейроендокринної характеристики, данних УЗДГ (доплерографії), запропоновано схеми деференційованої профілактики СВЯ та СХМ з урахуванням прогнозу імовірності виникнення даних патологічних станів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / І.І. Трещак; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Уперше вивчено особливості формування фетоплацентарного комплексу та становлення лактації в жінок з супутнім ожирінням залежно від клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового та неонатального періодів. Уперше встановлено взаємозв'язок між ступенем вираженості гіпогалактії та станом фетоплацентарного комплексу в даних жінок з застосуванням ехографічних, доплерометричних й ендокринологічних досліджень, що дало змогу розширити наявні дані про патогенез фетоплацентарної недостатності та гіпогалактії. Науково обгрунтовано методику прогнозування та поетапної профілактики досліджених патологій.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Б.М. Лисенко; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано особливості клінічного перебігу вагітності та пологів, а також функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок з сифілітичною інфекцією на підставі результатів клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження. Висвітлено роль різних форм сифілітичної інфекції в розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок даної групи. Встановлено основні фактори ризику порушень в системі мати - плацента - плід у жінок з різними формами сифілітичної інфекції. Розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології.