| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
 Содержание текущего раздела: |
| Проблеми та перспективи кесаревого розтину при строковому та передчасному розродженні 2001
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / А.П. Григоренко; Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М.І.Пирогова. — Вінниця, 2001. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Дисертацію присвячено абдомінальному розродженню жінок за доношеної та недоношеної вагітності. Обгрунтовано застосування поперечного розтину матки у нижньому сегменті з урахуванням його анатомо-фізіологічних особливостей, залежно від ступеня розкриття шийки матки. На основі гістологічних досліджень встановлено, що ушивання матки одноповерховим кушнірським швом призводить до формування рубця за рахунок збереження орієнтації м'язових волокон і незначного ушкодження судинної системи. Доведено, що відновлення операційної крововтрати донорською кров'ю малоефективне, тому що найбільш доцільним методом визначено аутогемотрансфузію. Інтраопераційна антибіотикопрофілактика знижує активність клітинного імунітету та підсилює ендогенну ітоксикацію. Введення антибіотиків у післяопераційному періоді протягом 5 - 7 діб підвищує частоту гнійно-запальних ускладнень у 14,3 та 11 разів. Запропоновано спосіб кесаревого розтину, який включає інтерспінальну лапаротомію та ушивання матки одноповерховим кушнірським швом, скорочує час оперативного втручання в 2,3 рази, крововтрату в 3,25 рази.
|
| Прогноз і профілактика післяпологових гнійно-септичних ускладнень 2002
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / С.П. Польова; Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М.І.Пирогова. — Вінниця, 2002. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Обстежено 112 породіль, хворих на післяпологовий ендометрит (ПЕ), яким з метою ранньої діагностики та запобігання прогресуванню запального процесу в порожнині матки проведено гістероскопію з санацією порожнини матки 0,2 % розчином мірамістину. Породіллям, хворим на ПЕ, було призначено сеанси внутрішньотканинного електрофорезу, запропоновану комплексну терапію, вводився внутрішньовенно ципрофлоксацин, вагінальний дренаж з ентеросгелем, тіотриазолін. За показниками мікробіологічного, імунологічного, гістологічного та біохімічного досліджень встановлено зв'язок між урогенітальною інфекцією, супутніми захворюваннями вагітної та виникненням запальних процесів у післяпологовому періоді, який залежить від вірулентності збудників та імунологічної реактивності організму породілей. Обгрунтовано застосування гістероскопії у породілей з післяпологовим ендометритом і показана недоцільність вишкрібання порожнини матки у 35 % породілей з ендометритом, оскільки він розповсюджується не на всю слизову оболонку та прилеглі шари ендометрію, а часто має локальне розміщення.
|
| Прогнозування та діагностика ступеня тяжкості пізніх гестозів та ефективності терапії 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / В.Л. Кожаков; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 2003. — 19 с.: рис. — укp.
|
Аннотация: Вперше зроблено аналіз субфракційного складу піхвових змивів у широкому діапазоні розмірів біомолекул та ідентифіковані найбільш інформативно значимі біоінгредієнти, що відображають функціональну спрямованість метаболізму у клітинах тканин родових шляхів. Доведено, що залежно від терміну вагітності, віку вагітних і кількості попередніх вагітностей змінюються співвідношення імуномодифікуючих та інтоксикаційно-дистрофічних процесів у тканинах родових шляхів, які виявляються за допомогою лазерної кореляційної спектроскопії (ЛКС). Вперше показано, що на підставі реєстрації внеску імуномодифікуючих та інтоксикаційно-дистрофічних процесів можна диференціювати тяжкість супутніх пізнім термінам вагітності патологій: анемій, гестозів, ендокринних порушень, запальних процесів з боку дихальних шляхів, шлунково-кишкового тракту та нирок. На підставі результатів порівняння ЛКС зрушень у піхвових змивах, сечі та ротоглоткових змивах встановлено критерії, які дають змогу визначати характер внутрішніх і міжсистемних порушень на різних термінах вагітності за різних супутніх захворювань. На основі встановлення характеру обтяженості різних ЛКС зрушень у піхвових змивах обгрунтовано принципи патогенетичної терапії пізніх гестозів.
|
| Прогнозування та корекція фетоплацентарної недостатності у вагітних невиношуванням в анамнезі 2002
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / А.В. Ткаченко; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Визначено, що первинна форма звичного невиношування є найбільш несприятливою щодо репродуктивних невдач та розвитку акушерської та перинатальної патології. Встановлено взаємозв'язок між нейроендокринними, імунними та коагуляційними порушеннями та їх впливом на формування фетоплацентарного комплексу в жінок з первинним невиношуванням вагітності, що дозволяє розширити існуючі дані про патогенез фетоплацентарної недостатності. Розроблено критерії прогнозування та доклінічної діагностики плацентарної недостатності в жінок з первинним невиношуванням на підставі вивчення показників імунної та гемокоагуляційної систем. Запропоновано теоретично обгрунтовану схему корекції фетоплацентарної недостатності та запобігання достроковому перериванню вагітності в жінок зі звичними викиднями в анамнезі.
|
| Прогнозування та профілактика гнійно-септичних ускладнень оперативної лапароскопії в гінекології 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.І. Шевченко; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 2005. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: На підставі результатів ретроспективного аналізу встановлено структуру та частоту розвитку післяопераційних гнійно-септичних ускладнень (ПГСУ). З використанням методу покрокового дискримінантного аналізу визначено основні фактори ризику розвитку ПСУ. Розроблено метод індивідуалізованого прогнозування цього ризику в гінекологічній лапароскопії, а також диференційований підхід щодо профілактики цих ускладнень. Показано, що загальна частота ПГСУ в основній групі є у 1,79 разів меншою, ніж у групі порівняння, у разі "чистих" лапароскопічних втручань в основній групі інфекційних ускладнень - у 2,14 разів, "умовно чистих" - у 1,5, "інфікованих" втручань - у 1,25 разів. За цього ускладнення середньої тяжкості та тяжких в основній групі не мали місця. Установлено, що за ступенем тяжкості кількість легких ускладнень у групі порівняння становила у 1,67 разів більше, ніж в основній, а ускладнень середньої тяжкості та тяжких - у 2,5 разів.
|
| Прогнозування та профілактика гіпотрофії плода у вагітних з хронічним гломерулонефритом 2003
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.М. Івасечко; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2003. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Виявлено особливості стану гормонів кори наднирників та серотонінергічної системи в динаміці вагітності в жінок з хронічним гломерулонефритом (ХГН) та гіпотрофією плода. Показано зв'язок порушення в стрес-реалізуючих та стрес-лімітуючих системах з частотою розвитку гіпотрофії плода. Визначено особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу в хворих на ХГН та з гіпотрофією плода, чинники ризику розвитку та розроблено додаткові критерії для його прогнозування. Удосконалено комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку гіпотрофії плода жінок, хворих на ХГН.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
