Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / О.В. Мерцалова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 40 с.: рис. — укp.

Аннотация: На основі комплексного обстеження 245-ти вагітних з діагностованою гіпоксією плода розвинуто уявлення про патогенез, діагностику та шляхи зниження частоти, а також наступних ускладнень перинатальних гіпоксичних уражень центральної нервової системи (ЦНС) плода у вагітних з даним ризиком. Сформульовано нові оціночні критерії для жінок, вагітність і пологи яких відносяться до категорії високого ризику стосовно розвитку у них перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС плода. Доведено, що гіпоксія є центральним патогенетичним синдромом, який призводить до уражень ЦНС плода. Використання магніто-резонансної томографії вперше дозволило з високою точністю анатомічної інтерпретації діагностувати антенатальні ураження ЦНС плода (функціональні, ішемічні, геморагічні, поєднані). Виділено варіанти поєднання метаболічних і гемодинамічних порушень, що визначають ступінь тяжкості гіпоксичних уражень ЦНС плода. Розроблено системи прогнозу гіпоксичних уражень ЦНС плода (низьку, середню, високу). Запропоновано схеми профілактичного лікування даних вагітних. Розроблено тактики ведення вагітності та пологів у вагітних з високим ризиком, що дозволило більш, ніж у 2 рази знизити частоту розвитку гіпоксичних уражень ЦНС плода та більш, ніж у 3 рази - частоту виникнення тяжких форм їх клінічного прояву у період новонародженості.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Т.Д. Карапетрова; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2005. — 22 с. — укp.

Аннотация: Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у разі багаторазового обвиття пуповиною шиї плода. На підставі одержаних результатів розроблено комплекс прогностичних заходів та раціональну тактику розродження. Науково обгрунтовано наявність плацентарної недостатності та виявлено сприятливі фактори щодо цієї патології залежно від кратності обвиття пуповиною шиї плода. Показано, що найбільш значимими для плода є фактор зниження плодово-плацентарного кровотоку, а також зменшення матково-плацентарного кровотоку та його функціональних резервів у міжворсинчастому просторі. Науково обгрунтовано та впроваджено раціональну тактику ведення пологів з диференційованим підходом до планового та ургентного абдомінального розродження.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.Ю. Вороненко; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вивчено використання різних методів планування сім'ї у здорового населення та жінок з екстрагенітальною патологією і чинників, що на нього впливають. Висвітлено можливості використання сучасних гормональних контрацептивів у разі цукрового діабету. Проведено ретроспективне клініко-анамнестичне дослідження пацієнток з екстрагенітальною патологією для визначення особливостей використання та невикористання ними різних методів планування сім'ї у зв'язку з медичним та соціальним анамнезом. Протягом клінічного експерименту за 2 контрацептивні цикли досліджувалась динаміка перебігу цукрового діабету на тлі прийому трьох оральних контрацептивів: мікрогінону, триквілару та логесту. Встановлено високу клінічну ефективність усіх трьох препаратів і відсутність патологічного впливу на основні клінічні та лабораторні параметри перебігу цукрового діабету, функції серцево-судинної системи, печінки, нирок, яєчників і метаболізм білків і ліпідів. Спостережено корисні неконтрацептивні ефекти використання оральних контрацептивів і практичну відсутність побічних наслідків.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Т.В. Марчукова; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вивчено етіологічні фактори, патогенетичні механізми, клінічні особливості перебігу вагітності та пологів у випадку загрози переривання вагітності, їх вплив на формування плацентарної недостатності. Виявлено особливості гістогенезу плаценти у разі спонтанних абортів за умов лікування загрози переривання вагітності. Досліджено спрямованість та інтенсивність морфофункціональних компенсаторних процесів у плаценті за різних термінів вагітності у процесі лікування невиношування шляхом визначення кількісної динаміки її структур і змін гормональної функції, з урахуванням параметрів біопрофілю плода. Запропоновано патогенетично обгрунтований комплекс лікувальних заходів щодо корекції порушень плаценти з застосуванням дюфастону та дезагрегатів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Н.С. Толкач; Львів. нац. мед. ун-т ім. Д.Галицького. — Л., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проведено компллексне обстеження 102-х дівчаток-підлітків віком 13 - 16 років, народжених матерями з прееклампсією в різні терміни гестації, та 40 їх здорових ровесниць, народжених від фізіологічних вагітності та пологів. Встановлено особливості фізичного і статевого розвитку, дані ультразвукового дослідження (УЗД) репродуктивних органів у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією. Проведено комплексне дослідження стероїдних і пептидних гормонів, охарактеризовано стан системи адаптації (рівні дофаміну, норадреналіну, адреналіну, альдостерону і кортизолу) у дівчаток порівнюваних груп. На підставі аналізу процесу сенсибілізації імунокомпетентних клітин організму до кори, стовбура і мозочка головного мозку визначено фактори ризику виникнення порушень репродуктивного здоров'я у дівчаток, народжених матерями з прееклампсією. Розроблено та апробовано схеми поетапної реабілітації їх репродуктивного здоров'я. У дівчаток, народжених в терміни гестації 36 - 38 тижнів, відзначено позитивний вплив запропонованої терапії, а народжених у раніші терміни (зокрема, 31 - 32 тижні) - її незначний позитивний ефект. Зроблено висновок, що для відновлення репродуктивного здоров'я дівчаток, народжених матерями з прееклампсією, необхідно проводити вимогливу диспансеризацію і лікувально-профілактичні заходи.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Ю.О. Котлик; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати системного аналізу етіологічних факторів безплідності імунного генезу та розроблено алгоритм її діагностики. Вперше проведено порівняльне дослідження ефективності лікування даної патології за допомогою імуномодуляторів, трансплантації кріоконсервованої тканини тимуса плоду людини, плазмозамінниками та їх сполучення з трансплантацією кріоконсервованої тканини тимуса плоду людини. Встановлено ефективність корекції імунних порушень у пацієнток з безплідністю імунного генезу шляхом гетеротопічної трансплантації фетального тимуса плоду людини. Виявлено, що у разі використання трансплантації кріоконсервованої тканини тимуса плоду людини у сполученні з внутрішньовенним введенням індивідуально підібраних плазмозамінників, найбільш ефективно відбувається нормалізація показників клітинної та гуморальної ланки імунітету.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / В.М. Підвальнюк; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вивчено особливості мікробіоценозу піхви у здорових користувачів внутрішньоматкових засобів контрацепції та пацієнток із запальними захворюваннями органів малого тазу. Досліджено стан імунітету залежно від ступеня вираженості дисбіотичних порушень. Розроблено раціональний комплексний метод корекції порушеного мікробіоценозу піхви з використанням гідролазерного ендовагінального опромінення. У процесі дослідження встановлено високий ступінь ризику розвитку запальних процесів придатків матки у жінок не лише з порушеним мікробіоценозом піхви, але й з порушеними параметрами системного та локального імунітету. На підставі отриманих даних визначено, що глибина порушень клітинного і гуморального імунітету, неспецифічної імунорезистентності та місцевого захисту корелює зі ступенем виразності дисбіозу та тяжкістю перебігу запального процесу. Розроблено й апробовано диференційований комплексний метод лікування та профілактики дисбіозів у користувачів внутрішньоматкових засобів, який передбачає використання гідролазерного ендовагінального опромінення (ГЛЕВО) в комплексі з застосуванням розчинів, які сприяли більш швидкому відновленню нормального біоценозу піхви. Метод базується на врахуванні етіологічного фактора та ступеня обсіменіння, кількості патогенних асоціантів, вираженості імунних порушень і присутності сапрофітної флори на слизових оболонках піхви. У разі дисбіозів і вагінітів з вираженими порушеннями та клінічними проявами, санація піхви проводиться за допомогою ГЛЕВО з використанням дезінфікуючих розчинів - "Бетадін" і "Гіпохлорит" натрію.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / М.І. Грицько; Львів. нац. мед. ун-т ім. Д.Галицького. — Львів, 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено можливості зниження частоти виникнення порушень репродуктивного здоров'я у дівчат-підлітків з екстрагенітальною патологією шляхом розробки та впровадження комплексу діагностичних і профілактично-лікувальних заходів. На підставі ехографічних, гормональних, імунологічних досліджень визначено клінічні особливості пубертатного періоду, гормонального гомеостазу у дівчат-підлітків з пубертатними кровотечами, вторинною аменореєю, гіпоменструальним синдромом за наявності екстрагенітальної патології. Доведено, що дисгармонійний розвиток, порушення біологічного та статевого дозрівання є прекурсорами порушень менструальної функції у дівчат із соматичною патологією, а ризик формування яєчникової гіперандрогенії зростає у разі підвищення секреції летеїнізуючих гормонів, пролактину та зниження продукції стероїдзв'язуючого глобуліну. Визначено діагностичну та прогностичну цінність дослідження рівнів інсулінподібного фактора росту-1 та стероїдзв'язуючого глобуліну, перинатальні та препубертатні чинники порушень репродуктивного здоров'я за соматичної патології у дівчат. Встановлено, що у 28,6 % підлітків з соматичною патологією має місце субклінічний гіпотироз, спостерігається дисімуноглобулінемія, пригнічення метаболізму мітохондріальних ферментів лімфоцитів, формується стійкий дисбіоз зовнішніх статевих шляхів. Запропоновано комплекс профілактично-лікувальних заходів, щодо корекції гормональних і метаболічних змін у підлітків з соматичною патологією, визначено прогностичні чинники їх ефективності.