Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.Д. Дубенко; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонародженого у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування трубно-перитонеальної неплідності. Проаналізовано характер перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду залежно від виду неплідності, методів і тривалості її лікування, патогенетичних та нейроендокринних чинників неплідності. Досліджено функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок після хірургічного та консервативного лікування неплідності. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними та морфофункціональними особливостями стану фетоплацентарного комплексу у жінок, які завагітніли після консервативного, хірургічного та ендохірургічного лікування неплідності. Науково обгрунтовано та розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів і тактику ведення вагітності у жінок після консервативного та хірургічного лікування неплідності, застосування яких сприяє зменшенню частоти ускладнень вагітності та перинатальних пошкоджень.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / З.В. Чумак; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 2005. — 19 с. — укp.

Аннотация: Уперше вивчено функціональну активність аденогіпофізу, тиреоїдної та яєчникової системи у жінок клімактеричного періоду на тлі гіпотиреозу й можливий взаємозв'язок між гормональними показниками та проявами клімактеричного синдрому. Доведено наявність у цих жінок підвищеного рівня урогенітальних розладів: диспареуній, дизурій та рецидивуючих піхвових інфекцій, а також порушення мікробіоценозу у перші 5 років постменопаузи у напрямку розвитку важких форм дизбіозу та високого ризику виникнення запальних процесів нижніх відділів урогенітальної системи. Проведено оцінку основного маркеру кісткової резорбції - дезоксіпіридиноліну. Уперше обгрунтовано необхідність використання низьких доз L-тироксину (25 - 50 мг/добу) у комплексному лікуванні хворих з клімактеричними порушеннями та гіпотиреозом на фоні естроген-гестагенної терапії препаратами кальцію, вітамінами, що сприяє нормалізації гормональних показників, піхвової системи та процесів кісткового метаболізму.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / І.Б. Венцківська; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2006. — 36 с. — укp.

Аннотация: На підставі результатів клініко-параклінічних досліджень доведено, що передменструальні розлади (ПР) є проявами захворювань, а саме: передменструального синдрому (ПМС) і передменструальних дисфоричних розладів (ПМДР), для яких характерним є віковий градієнт тяжкості. Установлено, що у більшості пацієнток з ПМС захворювання розвинулося за дії стресіндукувальних факторів у результаті проградієнтного перебігу передменструальних симптомів на тлі запальних захворювань різної локалізації, за цього превалюють фізикальні розлади, спричинені дисімунним станом, порушеннями вегетативної регуляції з помірною симпатикотонією за відсутності активації вагальної та центральної ланки вегетативної нервової системи, що зумовлює розгляд ПМС як соматопсихічну патологію, яка розвивається у фазі компенсації дистрес-синдрому. Доведено, що МДР є психосоматичним захворюванням, яке характеризується превалюванням психопатологічної симптоматики та вегетативною дисфункцією з вираженою симпатикотонією та гіперактивацією надсегментарної ланки вегетативної нервової системи та розвивається на тлі імуносупресії в акцентуйованих за істероїдним чи сенситивним типом осіб з високии рівнем реактивної й особистісної тривожності під впливом стресогенних факторів у разі декомпенсації дистрес-синдрому. Виявлено, що однією з ланок розвитку передменструальних порушень є гіпофункція яєчників, яка у випадку ПМС є первинною і здебільшого має запальний генез, для ПМДР характерний вторинний гіпогонадизм, обумовлений зниженням продукції гонадотропінів і гіперпролактинемією внаслідок зриву компенсації стреслімітувальних систем. На підставі виявлених особливостей клінічного перебігу та механізмів розвитку ПР розроблено критерії диференціальної діагностики та патогенетично обгрунтовано комплексні методи лікування різних їх форм. Створено алгоритм і математичну модель прогнозування розвитку ПМС і ПМДР та визначено фактори ризику їх розвитку з урахуванням ступеня ймовірності виникнення.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / С.В. Антіпова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2001. — 36 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто епідеміологічні та патогенетичні особливості фонових і передракових процесів та раку ендометрія. Проведено комплексне клініко-імунологічне та біохімічне обстеження 210 хворих з фоновими та передраковими станами ендометрія та 679 пацієнток з уперше встановленим діагнозом раку тіла матки (РТМ). Виявлено найбільш значущі клінічні та лабораторні фактори ризику виникнення РТМ та розроблено математичну модель прогнозування розвитку раку ендометрія з використанням сучасних комп'ютерних технологій. Визначено рівень ефективності медичної реабілітації з використанням індукторів інтерферону, гепатопротекторів, ентеросорбентів і антиоксидантів під час диспансерного спостереження хворих на рак ендометрія. На підставі методів диференційованої імунокорекції та медичної реабілітації запропоновано можливість підвищення загального та безрецидивного три- та п'ятирічного виживання хворих на рак тіла матки.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / Г.І. Резніченко; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 1998. — 33 с. — укp.

Аннотация: Вперше встановлені особливості перебігу переношеної вагітності, запізнілих пологів у жінок та стану здоров'я дітей першого року життя в умовах великого промислового центру. Встановлена залежність перебігу вагітності і пологів від віку, росту, маси тіла матерів. Визначені оптимальні критерії набування маси тіла жінок упродовж вагітності, тривалості безводного періоду і пологів. Встановлена частота переношування вагітності у жінок сільської та міської місцевості. Вперше одержані нові дані патогенезу переношування вагітності: активація системи ПОЛ, порушення обміну простагландинів, зміни вмісту опіатних та неопіатних пептидів, гормонів осі гіпофіз-наднирники. Розроблені індивідуалізовані алгоритми ведення переношеної вагітності, запізнілих пологів і новонароджених. Розроблений 4-х етапний комплекс заходів по зниженню ускладнень вагітності, пологів та захворюваності дітей при переношуванні.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / Наталя Миколаївна Рожковська; Одеський держ. медичний ун-т. — О., 1999.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / Н.М. Рожковська; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 1999. — 35 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена проблемі перинатальної охорони плоду при вагітності високого ризику. При ретро- і проспективному контрольованому дослідженні протягом 1986-1998 рр. виявлені найбільш вагомі чинники ризику плацентарної недостатності (ПН) і затримки розвитку плоду (ЗРП) у вагітних Одеського регіону. Доведено патогенетичне значення гіперпродукції автоантитіл до фосфатидилсерину і кардіоліпіну, хоріонічного гонадотропіну людини, а також реактивації цитомегаловірусів (ЦМВ), генітального герпесу (ВПГ-2) і мікст-інфекції в розвитку ПН і ЗРП. Виявлені механізми впливу досліджуваних ендо- і екзогенних чинників на імунний, ензимний гомеостаз, систему гемостазу, фетоплацентарний комплекс. Встановлені найбільш інформативні діагностичні і прогностичні показники стану внутрішньоутробного пацієнта в залежності від гестаційного віку. Розроблені диференційовані підходи до ранньої (з I-II триместру) корекції виявлених порушень механізмів адаптації в ситемі мати-плацента-плід при різних патогенетичних варіантах розвитку хронічної ПН із використанням рео- та імунокорекції, фотогемотерапії. Запропоновані алгоритми ведення вагітних сприяли зменшенню частоти передчасних пологів, перинатального інфікування, народження дітей із низькою масою тіла, перинатальної смертності, а також неврологічних розладів у новонароджених; нормалізації темпів психосоматичного розвитку дітей перших років життя.

Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / Т.В. Авраменко; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2005. — 39 с. — укp.

Аннотация: Уперше розроблено концепцію стосовно особливостей нейро-гормональної та метаболічної адаптації у системі мати - плацента - плід - новонароджений, а також ролі порушень у цій системі у розвитку перинатальної патології. Визначено фактори, що призводять до перинатальних втрат за цукрового діабету (ЦД). На підставі даних комплексного вивчення материнсько-плодових взаємовідносин і, базуючись на математичному аналізі, доведено патогенетичну роль ендотеліальної дисфункції, гормонально-метаболічних й імунологічних зрушень у виникненні діабетасоційованих і акушерських ускладнень, перинатальної патології та смертності. Одержано дані про стан систем, що приймають участь у становленні процесів адаптації у матері, плода і новонародженого, зокрема, гіпофізарно-наднирникової, симпато-адреналової, простаноідів, нейропептидів, циклічних нуклеотидів, ендотеліальної й імунологічної залежно від ступеня тяжкості та компенсації ЦД, рівня інсуліно-глюкагонового фону, наявності та поширеності ангіопатій і акушерських ускладнень. Математично доведено взаємозв'язок між рівнем функціонування цих систем і станом плода та новонародженого. Вивчено зміни матково-плацентарного і плодового кровообігу та гормональної функції плаценти. Запропоновано критерії ранньої діагностики порушень стану плода та розроблено тактику ведення вагітності залежно від їх характеристик. З застосуванням сучасних інформаційних технологій, базуючись на аналізі показників, що характеризують стан нейро-гормональної та метаболічної адаптації у системі мати - плацента - плід - новонароджений, створено математичну модель та розроблено алгоритм прогнозування перинатальних втрат за цукрового діабету (ЦД). Запропоновано принципово нові підходи до лікування хворих на ЦД у період гестації, ведення у них вагітності та вибору методу і терміну розродження. На підставі комплексної оцінки стану вагітної та плода, змін різних функціональних показників у материнсько-плодовому комплексі обгрунтовано та розроблено патогенетично орієнтовану диференційовану систему лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів у разі ЦД у вагітних.