Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.Г. Лінчевський; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2001. — 22 с. — укp.

Аннотация: Досліджено питання діагностики та лікування загрози передчасних пологів (ЗПП), обумовлених інфекційним процесом. Вивчено стан клітинної та гуморальної ланок імунної системи, стан систем перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту, показники периферичної крові, значення лейкоцитарного індексу інтоксикації у разі ЗПП і нормального перебігу вагітності у різні строки гестації. Стан плідних оболонок у випадку ЗПП проілюстровано за допомогою діагностичного набору "Амнітест". Встановлено основні патогенетичні особливості ЗПП, обумовленої інфекційним процесом. На їх підставі доведено доцільність використання лаферону (в профілактичних дозах) у комплексній терапії ЗПП та використання даного препарату для лікування новонароджених з ознаками внутрішньочеревного інфікування. Досягнуто значне збільшення відсотка жінок із ЗПП (вилікуваних з використанням лаферону), які народили своєчасно, у порівнянні з жінками, вилікуваними без вживання лаферону. Запропоновано методику прогнозування закінчення вагітності за підрахуванням методом інформаційної ентропії лейкоформули крові у жінок із ЗПП.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / І.К. Альхассан; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Дослідження присвячено пошуку й удосконаленню методів діагностики, лікування та профілактики запальних захворювань додатків матки та їх ускладнень. Наведено характеристику особливостей етіологічного чинника, клінічного перебігу, роль і ступінь імунних порушень у розвитку запальних захворювань придатків матки, ефективності застосування системної ензимотерапії та комбінованої лазерної терапії у лікуванні даної патології. Встановлено, що за наявності всіх клінічних форм запальних захворювань придатків матки відбуваються імунні порушення у вигляді змін клітинного та гуморального імунітету. Етіологічну структуру в процесі бактеріологічного дослідження вмісту цервікального каналу та гнійно-запальних утворень придатків матки відзначено певними відмінностями у частоті ідентифікації окремих видів мікроорганізмів та їх асоціацій. Гнійні запальні захворювання придатків матки у жінок старшого репродуктивного та передменопаузального віку та на фоні внутрішньоматкової контрацепції відрізняються важким клінічним перебігом, високим рівнем ендогенної інтоксикації, вираженим зниженням імунологічної реактивності організму, частим поєднанням з доброякісними новоутвореннями геніталій. Запропоновано комплексний консервативний метод лікування жінок з гострим запаленням придатків матки з використанням системної ензимотерапії (вобензім) і застосування комбінованої місцевої та внутрішньопорожнинної лазерної терапії у комплексному веденні післяопераційного періоду в жінок з гнійними запальними захворюваннями придатків матки.

Источник: Автореф. дис...канд. мед. наук: 14.01.01 / Д.Є. Барковський; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1998. — 16 с. — укp.

Аннотация: Вивчено перебіг вагітності у 108 жінок з рубцем на матці після кесарського розтину (КС). На підставі аналізу результатів клінічних та параклінічних методів діагностики стану фетоплацентарного комплексу (ФПК) надані практичні рекомендації по нагляду вагітних з рубцем на матці після КР, зокрема, з наявністю екстрагенітальної патології. Розвиток патологічних процесів в ФПК вагітних з рубцем на на матці після КР, незалежно від наявності ускладнень вагітності та/чи екстрагенітальних захворювань, починається в 1-му триместрі гестації. Під впливом рубця на матці та зміненої структури міометрію виникають порушення морфо-функціонального стану ФПК та фізичного розвитку плода вже в 1-й половині вагітності. Поруч з розвитком хронічної фетоплацентарної недостатності, в ФПК вагітних з рубцем на матці формуються виразливі компенсаторно-пристосовні реакції, досягаючи максимума на 28-34 тижні вагітності. Зниження їх впливу наприкінець періоду гестації призводить до народження дітей з ознаками пренатальної гіпотрофії та синдрому затримки розвитку внутрішньочеревного плода. Встановлено позитивний вплив санаторного оздоровлення на стан ФПК вагітних з рубцем на матці після КР.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / М.М. Ямчук; Львів. держ. мед. ун-т ім. Д.Галицького. — Л., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Визначено основні клінічно-морфологічні диференційні критерії діагностики лейоміом та лейоміосарком. Вивчено вміст соматотропного гормону (СТГ) і кортизолу в сироватці крові хворих на гладком'язові пухлини матки (ГМПМ). Установлено, що рівень СТГ - у межах норми, незалежно від гістотипу ГМПМ, а рівень кортизолу вірогідно вищий у хворих на злоякісні ГМПМ. Доведено, що моделювання індивідуального прогнозу дозволяє визначити обсяг хірургічного втручання в даних хворих репродуктивного віку.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Т.Л. Архипкіна; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі проведених клініко-лабораторних досліджень доведено прогностичну значущість синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у формуванні клінічних, гормональних і метаболічних порушень у період вікової перебудови нейроендокринної системи. Встановлено, що клінічні особливості перименопаузального періоду залежать від методів корекції СПКЯ в репродуктивному віці. Виявлено характерні для жінок з полікістозом яєчників підвищення у клімактерії секреції лютеїнізуючого гормону (ЛГ), коефіцієнтів ЛГ і фолікулостимулювального гормону та відносну гіперандрогенемію, яка прогресує зі збільшенням тривалості перименопаузи. Наведено характеристику стану ліпідного та вуглеводного обміну та доведено, що оперативне лікування у репродуктивному віці зменшує частоту та ступінь вираженості метаболічних порушень у клімактерії. Обгрунтовано доцільність проведення нагляду у перименопаузі за жінками з наявністю СПКЯ в анамнезі за участі акушерів-гінекологів та ендокринологів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / С.П. Нікіфорова; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати комлексного клініко-лабораторного, гормонального, інструментального, біохімічного досліджень 159 жінок у постменопаузі: 120 жінок після тотальної оваріоектомії у репродуктивному віці та 39 жінок у фізіологічній постменопаузі. Виявлено особливості клінічного перебігу синдрому після тотальної оваріоектомії у жінок репродуктивного віку. Визначено вплив двостороннього хірургічного видалення яєчників на зміни гормонального профілю, розвиток постменопаузального остеопорозу та порушення показників фосфорно-кальцієвого обміну у жінок репродуктивного віку для оптимізації профілактики наслідків тотальної оваріоектомії. Встановлено, що стан постменопаузи у жінок репродуктивного віку, як наслідок тотальної оваріоектомії, супроводжується більш вираженим клінічним перебігом, ніж за фізіологічної постменопаузи.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Музахем Мухлесс Якуб; Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. — К., 2003.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Р.Б. Гладкий; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2001. — 18 с.: рис. — укp.

Аннотация: Для вивчення ефективності відомих і запропонованих способів діагностики та лікування дискоординованої родової діяльності обстежено 132 вагітні. На підставі аналізу електрогістерограм у роділь із дискоординацією пологової діяльності розроблено електрогістерографічні критерії ранньої доклінічної діагностики цієї патології. Використання електрогістерографічних критеріїв дозволило покращити діагностику дискоординованої пологової діяльності на початкрових етапах її розвитку, а призначення внутрішньовенного введення трамадолу призвело до нормалізації пологової діяльності та достовірного зменшення ускладнень з боку матері та плоду.