Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Р.Р. Костіков; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2000. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено нейроендокринний гомеостаз, роль психоемоційного фактора у патогенезі генітального ендометріозу, місце МРТ у діагностичному процесі для створення науково обгрунтованої системи організації спеціалізованої допомоги, що включає діагностичну програму, визначену лікувальну тактику з наступною реабілітацією даного контингенту хворих. Для вирішення поставленої мети обстежено 150 жінок, з них 130 жінок із різними формами ендометріозу та 20 практично здорових жінок із збереженою менструальною і репродуктивною функцією. Діагноз генітальний ендометріоз ставився на основі клінічних даних, вивчення ендокринного гомеостазу, параметрів МРТ-дослідження та стану психоемоційного статусу, що визначає "внутрішню картину хвороби". Визначено значимість магнітно-резонансно-топографічних критеріїв генітального ендометріозу, доведено доцільність гормонального моніторингу для оцінки ефективності консервативної тактики ведення хворих, що у подальшому визначило місце гормонотерапії до і після оперативного лікування. Розроблено клініко-гормонально-функціональні критерії генітального ендометріозу, що сприяло поліпшенню діагностики і дозволило визначити етапність лікувальної тактики та своєчасний перегляд показань до оперативного лікування комплексу проведеної консервативної терапії. Сучасна патогенетично обгрунтована лікувально-реабілітаційна програма у хворих з генітальним ендометріозом сприяла відновленню репродуктивної функції у 40 % хворих, підвищенню їх працездатності.

Источник: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.01 / О.Ю. Шелудько; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Встановлено залежність гормонального забезпечення організму від ряду факторів ризику та клінічних проявів порушень менструальної функції в підлітковому віці. Виділено чотири варіанти гонадотропної функції гіпофіза у дівчат-підлітків з олігоменореєю (ОМ) та вторинною аменореїю А-II: нормо-, гіпер-, гіпо- і дисгонадотропінемія. Встановлено, що тривала вторинна аменорея у 27,7 % дівчат-підлітків виникає на тлі зниженого вмісту пролактинсекретуючого гормону в сироватці крові. Виявлено, що гормональні взаємовідносини у дівчат-підлітків з порушеннями менструальної функції поглиблюються зі зростанням менструального віку. Доведено ефективність застосування верошпирону та ультрафонофорезу вітаміну Е в комплексному лікуванні ОМ та А-II в підлітковому віці. Розроблено нові високоефективні негормональні методи лікування дівчат-підлітків з вказаною патологією та визначено прогностично сприятливі та несприятливі фактори стосовно ефективності розроблених методів лікування.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.В. Бороденко; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 1998. — 16 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено проблемі використання електромагнітних хвиль міліметрового діапазону малої потужності в комплексному лікуванні вагітних з пізніми гестозами легкого та середнього ступеня важкості з метою запобігання розвитку їх тяжких форм. Доведено відсутність ембріолетальної і тератогенної дії НВЧ-опромінення, негативного впливу на перебіг вагітності і постнатальний розвиток потомства незалежно від термінів його використання. Визначено, що НВЧ-терапія сприяє нормалізації показників біоелектричної активності головного мозку, церебральної гемодинаміки, імунокорекції, стимуляції компенсаторно-пристосовних реакцій в плацентні. Запропоновано комплексний, з НВЧ-терапією, метод лікування вагітних з пізніми гестозами, використання якого покращує перебіг ускладненої вагітності та прогноз для матері і плода.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / М.О. Єрьоменко; Львів. нац. мед. ун-т ім. Д.Галицького. — Л., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено частоту розповсюдженості тазових перитонеальних спайок у жінок (ТПСЖ) серед пацієнток гінекологічного профілю репродукційного віку. Встановлено діагностичну цінність ультрасонографічного методу в поєднанні з дворучним гінекологічним дослідженням для встановлення діагнозу ТПСЖ. Виявлено найбільш інформативні клінічні та лабораторні чинники ризику утворення спайок у жінок репродукційного віку. Встановлено роль аутоімунних реакцій та гідроксипроліну у наростанні процесу спайкоутворення у малому тазі. Доведено в експерименті та клінічно підтверджено доцільність та перспективність застосування купреліну для лікування жінок з сальпінгоофоритом (СО) з метою запобігання виникненню та розсмоктування ТПСЖ.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / В.Л. Дудко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Виявлено позитивні особливості розвитку репаративних процесів у тканинах стінки піхви після нанесення лазерної рани у порівнянні з ранами механічними. Розроблено схему передопераційної підготовки жінок постменопаузального віку з пролапсами геніталій, у яких чільне місце посіла замісна гормональна терапія препаратами естрогенної дії. Адаптовано техніку фотогідропрепарування та лазерно-механічних швів до оперативних втручань у разі корекції аномальних положень жіночих внутрішніх статевих органів. З використанням клінічних, параклінічних, інструментальних і катамнестичних даних засвідчено позитивні ефекти названих технологій у разі проведення втручань, у післяопераційний період, а також безпечність методів для суміжних органів. Виявлено позитивне покращання віддалених анатомічних і функціональних результатів. Архівно-статистичним шляхом встановлено деякі етіологічні, патогенетичні та клінічні особливості патології у жінок.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Г.П. Кіяшко; Вінниц. держ. мед. ун-т ім. М.І.Пирогова. — Вінниця, 1998. — 15 с. — укp.

Аннотация: На підставі клініко-епідеміологічних та додаткових методів дослідження встановлені особливості акушерської та перинатальної патології при різних формах сифілісу у вагітних жінок. Крім того, розроблені практичні рекомендації по зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з сифілісом. Все це в сукупності дозволило поліпшити результати розродження жінок з сифілітичною інфекцією.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / І.В. Руденко; Одес. держ. мед. ун-т. — О., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок, які народили дітей з великою масою тіла. Наведено оцінку стану фетоплацентарного комплексу, плода та новонародженого у матерів з дисмікроелементозами. На підставі ретроспективного аналізу медичної документації виявлено найбільш вагомі фактори, що впливають на розвиток макросомії. Вивчено клініко-лабораторні особливості клінічного перебігу гестаційного періоду, проаналізовано стан фетоплацентарного комплексу залежно від рівня -SS-, -SH-груп та макро- і мікроелементів у крові. Здійснено порівняльне дослідження клінічних симптомів і лабораторних показників і проаналізовано імовірний вплив дисмікроелементозу та -SS-, -SH-груп на розвиток макросомії. Вперше проведено вивчення даної патології у патофізіологічному аспекті щодо визначення категорій "патологія" та "норма". Досліджено рівні сульфгідрильних і дисульфідних груп за макросомії плода. Доведено, що за даної патології в крові матері та тканинах плацент спострігається вірогідне зниження вмісту есенціальних елементів та їх збільшення в крові з пупкового канатика. Обгрунтовано залежність між рівнем дисульфідних і сульфгідрильних груп небілкової фракції та ступенем концентрації макро- та мікроелементів. Підтверджено взаємозв'язок між вмістом біогенних елементів, гормону фетоплацентарного комплексу (плацентарного лактогену), інсуліну, дисульфідних і сульфідних груп у крові жінок з ускладненим акушерсько-гінекологічним анамнезом та обтяженим перебігом вагітності. Обгрунтовано значення даного факту як імовірного складника патогенетичного процесу розвитку макросомії. Обгрунтовано доцільність визначення груп ризику розвитку макросомії й необхідність проведення превентивних курсів терапії вагітним.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Б.Б. Жигадло; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 1998. — 18 с. — укp.

Аннотация: Проведена клінічна апробація оральних контрацептивів і оптимальний вибір (овідон, ригевідон, контінуін) у жінок, хворих на туберкульоз легень. Вивчено стан основних функцій печінки, згортаючої системи крові, ендокринної функції яєчників у жінок, хворих на туберкульоз легень, під час вживання овідону, також вивчено стан ендокринної функції яєчників після припинення вживання препарату. Встановлено, що найвища ефективність контрацепції і найбільш сприятливий клінічний ефект мали місце під час застосування овідону. Доведено, що концентрація фібріногену в крові жінок, хворих на туберкульоз легень, підвищується на третьому місяці вживання овідону, однак не перевищує верхніх меж норми. Повне відновлення ендокринної функції яєчників у жінок, хворих на туберкульоз легень, відбувається на третьому місяці після відміни орального контрацептиву. Застосування овідону жінками, які хворіють різноманітними формами туберкульозу легень, дозволить уникнути вагітності під час лікування даного захворювання.