| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
Содержание текущего раздела: |
| Застосування системної ензимотерапії для оптимізації лікування післяпологових ендометритів 2001
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.О. Алєйнікова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2001. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 72 породіль з післяпологовим ендометритом та 61 породіллі з субінволюцією матки після кесарева розтину. Наведено результати вивчення показників імунного статусу, системи гемостазу, ехографічної картини післяпологового стану матки та надано оцінку бактеріальному фактору. Досліджено розвиток вторинної імунологічної недостатності за відносним супресорним варіантом з активізацією імунокомплексних реакцій, встановлено наявність гіперкоагуляції та зниження функціональних резервів фібринолізу. Зазначено, що післяпологовий ендометрит є полімікробним захворюванням і найчастіше розвивається на фоні патологічних включень в порожнині матки. Впровадження препарату СЕТ "Флогензим" до комплексної терапії та профілактики післяпологового ендометриту за рахунок корекції розладів імунітету та гемостазу сприяє підвищенню ефективності лікування породіль.
|
| Затримка розвитку плода (клініко-патогенетичне прогнозування і профілактика) 2001
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / М.А. Лизин; Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця. — К., 2001. — 37 с. — укp.
|
Аннотация: Висвітлено проблему антенатальної охорони плода у вагітних з груп високого ризику. Здійснено ретро- та проспективне контрольоване дослідження протягом 1995 - 2000 рр. Виявлено найбільш вагомі чинники ризику затримки розвитку матки та затримки розвитку плода. Вивчено етіопатогенез, здійснено клініко-патогенетичне прогнозування та визначено шляхи профілактики зазначеної патології. У процесі морфологічних змін м'язових волокон матки та її гломусної системи змінюються гістологічні та ультрамікроскопічні структури, які відповідають за трофіку міометрію, внаслідок чого розвивається гіпоксія та порушується білоксинтезувальний і енергозабезпечувальний апарат клітини. Первинною ланкою порушення структур вагітної матки є порушення маткового кровоплину, що обумовлює ускладнення з боку матері та зі сторони плода. Водночас активуються системи, які відповідають за гуморальну регуляцію обмінних процесів. Описані зміни зумовлюють збільшення функціональної активності гладком'язових клітин і клітин фібробластичного ряду. Підвищення функції на тлі дефіциту енергії та недостатності процесів синтезу білків, жирів і вуглеводів призводить до порушення координацій між пластичними процесами, процесами синтезу скоротливих білків і ауторегуляції синтезу колагену. Зазначені порушення грунтуються на дисбалансі процесів фізіологічної гіпертрофії, диференціації клітин і обмінних процесів, які в них відбуваються.
|
| Затримка розвитку плода (патогенез, прогнозування, профілактика і лікування) 2002
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / С.М. Янюта; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 2002. — 36 с. — укp.
|
Аннотация: Вперше проведено вивчення дисбалансу стрес-реалізуючих (симпатоадреналової та гіпофізарно-надниркової) та стрес-лімітувальних (дофамінергічних, серотонінергічної, опіоідних пептидів, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту) систем адаптації організму залежно від форми та ступеня тяжкості затримки розвитку плода (ЗРП), а також доведно їх роль у виникненні та прогресуванні плацентарної недостатності. Визначено ролі системи NO - L - аргінін у патогенезі судинних зрушень і розвитку плацентарної недостатності, хронічного психоемоційного стресу у виникненні (ЗРП). На підставі отриманих результатів запропоновано нові методи прогнозування, профілактики та лікування ЗРП з включенням психологічної адаптації, дієти з підвищеним вмістом L-аргініну та фармакологічних препаратів - донорів оксиду азоту. Створено ефективну систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямовану на корекцію виявлених нейрогуморальних і метаболічних зрушень, що дозволяє знизити частоту ускладнень з боку матері та плода протягом вагітності.
|
| Звичне невиношування вагітності і антифосфоліпідний синдром 1999
|
| Источник: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.01 / Т.М. Дьоміна; Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. — К., 1999. — 36 с. — укp.
|
Аннотация: Дисертацію присвячено питанням рішення важливої медико-соціальної проблеми: вагітності і пологів. В роботу включено клініко-теоретичні аспекти виникнення, розвитку антифосфоліпідного синдрому та його впливу на репродуктивну та дітородну функцію жінок, а також на стан здоров'я їхніх дітей. Проведено соціологічне та клініко-статистичне скринінгове обстеження 1127 пацієнток, що проживають в розвинутих промислових регіонах Донецької області. Визначені закономірності та виявлені причинно-наслідкові зв'язки між рівнем психоемоційного стресу та наявністю в крові вовчакового антикоагулянту, рівнем психоемоційного стресу і розвитком у вагітних фетоплацентарної недостатності, що виникає на тлі маточно-плацентарно-плодового кровообігу та супроводжується ускладненнями перебігу вагітності і пологів. Запропоновано новий напрямок у встановленні причин ідіопатичного невиношування вагітності - діагностика антифосфоліпідного синдрому. Розроблено комплекс профілактичних, реабілітаційних та лікувальних заходів у разі імуноконфліктної вагітності, який дозволяє знизити питому вагу ускладнень вагітності, перинатальної захворюваності та смертності.
|
| Змінення властивостей мембран та ряду біохімічних показників еритроцитів при фето-плацентарній недостатності 1999
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / В.Ф. Осташко; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 1999. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: На підставі комплексного обстеження вагітних з фето-плацентарною недостатністю (ФПН), яка розвинулась на фоні різноманітної патології (гестаційні анемія і пієлонефрит, пізній гестоз) та їх новонароджених, а також новонароджених з гострою інтранатальною гіпоксією, виділені диференційно-діагностичні критерії цих патологічних процесів. Показано, що ФПН супроводжується порушенням фізіологічної деформованості еритроцитів. Формування клінічної картини захворювань, що вивчаються, відбувається на фоні інтенсифікації перекисного окислення ліпідів, зниження вмісту АТФ, змінення активності ферментів еритроцитів та плазми крові (фосфоліпази А, альдолази, фосфофруктокінази, лактатдегідрогенази, термостабільної лужної фосфатази, alpha-гідроксібутіратдегідрогенази), а також концентрації фосфоінозитидів і естріолу. Для корекції вказаних порушень запропоновано використовувати препарати з антиоксидантною активністю (сілібор, вітаміни Є і С). Ефективність цієї терапії підтверджується нормалізацією клінічних показників у матері і новонародженого при нефропатії вагітних, а також покращанням фізіологічної деформованості еритроцитів, яка підтверджується при мікроскопічному та біохімічному дослідженні крові.
|
| Зміни метаболізму, стану центральної і матково-плацентарно-плодової гемодинаміки у вагітних з гіпертонічною хворобою та їх корекція 2005
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / О.О. Єгоров; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2005. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: З використанням клініко-лабораторних і функціональних методів досліджено роль метаболічних і гемодинамічних порушень у патогенезі ускладнень вагітності у разі гіпертонічної хвороби (ГХ), а також розроблено патогенетично обумовлені принципи їх корекції. Доведено наявність взаємозв'язку між станом кровообігу у системі мати - плацента - плід, показниками центральної гемодинаміки та метаболічними порушеннями. Відзначено, що використання магнітно-резонансної терапії для дослідження стану центральної нервової системи (ЦНС) плоду дає змогу з високою точністю діагностувати різні варіанти гіпоксичного ураження ЦНС плоду у вагітних з ГХ. Наведено прогностичні критерії показників метаболізму, центральної та матково-плацентарно-плодової гемодинаміки для визначення розвитку ускладнень вагітності та порушень стану плоду у обстежених вагітних. Розроблено тактику ведення вагітності та пологів у разі ГХ, яка передбачає застосування цілеспрямованої антигіпертензивної терапії з урахуванням типу центральної гемодинаміки, здійснення нормалізації метаболічних порушень та корекції порушень кровообігу у системі мати - плацента - плід. Завдяки впровадженню в практику об'єктивних діагностичних критеріїв, прогностичних значень факторів ризику, удосконаленню методу лікування та обгрунтованому вибору методів і термінів розродження знизилася частота розвитку ускладнень вагітності та порушень стану плоду у разі ГХ.
|
| Зміни фетоплацентарного комплексу при дискоординації пологової діяльності та її корекція 2006
|
| Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / З. А. Горшкова; Харк. держ. мед. ун-т. — Х., 2006. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: Висвітлено особливості та методи запобігання ускладнень перебігу пологів у випадку дискоординації пологової діяльності. З'ясовано заходи підвищення ефективності лікування з розробкою комплексної терапії, яка спрямована на корекцію порушень скорочувальної діяльності матки, зниження перинатальної патології. Встановлено, що факторами ризику розвитку дискоординованої пологової діяльності є професійна шкідливість, висока частота рецидивної інфекції сечового тракту та запальних захворювань внутрішніх геніталій. Доведено, що суттєву роль у розвитку цієї патології відіграє дезинтеграція кооперативної взаємодії нейроендокринної регуляції контрактильної функції та гемоциркуляторні порушення, що обумовлюють розвиток фетоплацентарної недостатності й акушерські ускладнення, які потребують певного динамічного спостереження та комплексного лікування. Запропоновано діагностичний алгоритм та ефективний комплексний підхід до лікування роділей з дискоординацією пологової діяльності, який сприяє нормалізації скорочувальної діяльності матки, зменшенню плацентарної недостатності, покращенню біофізичних параметрів внутрішньоутробного плода, і як наслідок зниженню показників оперативних втручань.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
 |
|
|
|
|