| |
 |
|
|
 |
|
 |
|
Библиотечный каталог авторефератов Украины |
|
 Содержание текущего раздела: |
| Продуктивність, обмін речовин та гістоструктура внутрішніх органів молодняка свиней при згодовуванні бовілакту 2001
|
| Источник: Автореф.дис... канд. с.-г. наук: 06.02.02 / В.П. Кучерявий; Нац. аграр. ун-т. — К., 2001. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Показано, що згодовування бовілакту молодняку свиней у дозах 5 - 15 г на голову за добу підвищує показники відгодівельних та забійних якостей на 7,7 - 19,9 %, перетравність протеїну та жиру на 2,9 % і утримання азоту в тілі на 3,0 - 3,9 %. З'ясовано, що використання в раціонах свиней бовілакту дозволяє одержувати свинину з добрими фізико-хімічними показниками її якості. Доведено, що бовілакт не має істотного впливу на стан крові, структуру печінки, кишечнику та підшлункової залози свиней, а також стимулює розвиток окремих структур щитовидної залози, наднирників та інсулярного апарату.
|
| Продуктивність, обмін речовин та морфологічні показники органів травлення у молодняка свиней при згодовуванні мацеробациліну 2001
|
| Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.02.02 / Н.В. Гуцол; Нац. аграр. ун-т. — К., 2001. — 16 с. — укp.
|
Аннотация: Експериментально обгрунтовано продуктивну дію різних доз мацеробациліну Г3х у процесі вирощування молодняка свиней на м'ясо. Вивчено фізико-хімічні показники м'яса, його білковий та жирнокислотний склад, морфологічні показники органів травної та ендокринної систем свиней під час згодовування мацеробациліну Г3х. Встановлено, що згодовування молоднякові свиней мацеробациліну Г3х у кількості 0,2 - 0,6 г на 100 кг живої маси підвищує середньодобові прирости на 14,7 - 18,3 %, покращує відгодівельні та забійні якості свиней, дозволяє отримати свинину високої якості. Доведено, що мацеробацилін Г3х не має суттєвого впливу на морфологічні та біохімічні показники крові, посилює в незначній мірі функціональну активність деяких структур органів травної системи молодняка свиней.
|
| Продуктивність, перетравність поживних речовин та забійні якості свиней при згодовуванні добавок глутамінової кислоти 1999
|
| Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.02.02 / Н.А. Бережнюк; Львів. акад. вет. медицини ім. С.З.Гжицького. — Вінниця, 1999. — 19 с. — укp.
|
Аннотация: В дисертації викладений експериментальний матеріал по згодовуванню глутамінової кислоти молодняку свиней. Встановлено, що добавка глутамінової кислоти у кількісті 10% від її вмісту в раціоні позитивно впливає на продуктивність відгодовуваних свиней, перетравність поживних речовин, особливо протеїну та незамінних і замінних амінокислот. При цьому у піддослідних свиней зростали середньодобові прирости, а також збільшувалася маса туші та підвищувався забійний вихід. Введення до раціонів свиней вказаних амінокислот не вплинуло на якість м'яса як після добової витримки, так і після тривалого зберігання у замороженому вигляді. Морфологічні та біохімічні показники крові свиней при згодуванні глутамінової кислоти були в межах фізіологічної норми. Запропоновано використовувати в годівлі свиней глутамінову кислоту в кількості 10% від її вмісту в раціоні.
|
| Продуктивність, якість продукції та обмін речовин у курок-несучок при використанні різних доз кормової добавки мінерол в комбікормах 2001
|
| Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.02.02 / М.Ю. Сичов; Нац. аграр. ун-т. — К., 2001. — 18 с. — укp.
|
Аннотация: Викладено теоретичний та експериментальний матеріал про використання в годівлі курок-несучок комбікормів з різними дозами кормової домішки "мінерол". Виявлено зміни в перетравності поживних речовин, балансі азоту, мінеральних елементів в організмі курок залежно від доз мінеролу в комбікормах. Вивчено продуктивні якості несучок, морфологічний та хімічний склад яєць. Встановлено вплив комбікормів з різними дозами мінеролу на рівень накопичення мінеральних елементів у яйці та морфологічний склад крові. Рекомендовано для підвищення несучості, збільшення середньої маси яєць та зменшення витрат корму на одиницю продукції, для виробництва яєць з підвищеними харчовими якостями використовувати комбікорми з вмістом кормової домішки "мінерол" 1 % до маси комбікорму.
|
| Продуктивність, якість яєць та обмін речовин у курок-несучок за різних рівнів вітаміну Е і селену в раціоні 2000
|
| Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.02.02 / А.І. Чигрин; Нац. аграр. ун-т. — К., 2000. — 20 с. — укp.
|
Аннотация: Викладено теоретичний і експериментальний матеріал з використання в раціонах курок-несучок високих доз вітаміну Е в поєднанні з різними рівнями добавок селену. Вивчено продуктивні якості птиці, морфологічний і хімічний склад яєць, накопичення в них вітамінів Е, А і каротиноїдів. Встановлено особливості впливу різних рівнів та співвідношень добавок вітаміну Е і селену на перетравність поживних речовин раціонів та баланс азоту в організмі, стан фізіологічної антиоксидантної системи та дихальної функції крові. Дослідженнями встановлено взаємозв'язок між змінами у функціональному стані окремих компонентів ланцюгів транспорту електронів в печінці та стані дихальної функції крові. Визначено оптимальні рівні та співвідношення добавок вітаміну Е та селену, які сприяють підвищенню вмісту в яйцях alpha-токоферолу і не впливають негативно на фізіологічний стан та продуктивність несучок.
|
| Продуктивність, якість яєць та обмін речовин у японських перепелів за різних рівнів натрію і калію у комбікормі 2004
|
| Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.02.02 / І.І. Ільчук; Нац. аграр. ун-т. — К., 2004. — 21 с.: табл. — укp.
|
Аннотация: Вперше вивчено вплив різних рівнів натрію і калію у комбікормах на продуктивні якості та обмін речовин у дорослих перепелів яєчного напряму продуктивності. Досліджено показники яєчної продуктивності та якості яєць, перетравність поживних речовин корму, баланс азоту, натрію, калію, кальцію та фосфору, морфологічний та біохімічний склад крові, вміст мінеральних елементів у печінці та м'язах перепелів. Встановлено, що оптимальний вміст калію в раціоні птахів складає 0,81 %, а натрію - 0,15 % за їх співвідношення 5,4 : 1. Виявлено, що під час годівлі птахів комбікормом із вказаною кількістю даних елементів зростає яєчна продуктивність, поліпшується якість яєць, знижуються витрати корму на одиницю продукції.
|
|
|
 |
|
 |
|
|
 |
|
|
|
|
|
|
