Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... д-ра с.-г. наук: 06.01.12 / В.Т. Маткевич; Ін-т земл-ва УААН. — К., 1999. — 40 с. — укp.

Аннотация: Містяться теоретичні дослідження по розробці агротехнічних прийомів підвищення продуктивності і поліпшення якості кормових культур в північному Степу України. Одержані нові дані відносно особливостей формування врожаю і зміни якості корму з сортів люцерни, гороху і сої, гібридів кукурудзи на силос і зерно, залежно від добрив, густоти посівів та ширини міжрядь, співвідношення компонентів. Теоретично обгрунтована і практично доведена можливість одержання високопоживної зеленої маси завдяки посіву однорічних злаково-бобових сумішок з капустяними культурами. Наведено біоенергетичний аналіз розроблених технологій.

Источник: Автореф. дис... д-ра с.-г. наук: 06.01.12 / Г.П. Квітко; Ін-т земл-ва УААН. — К., 1999. — 33 с. — укp.

Аннотация: Багаторічні дослідження (1965-1998 рр.) закономірності формування урожаю люцерни переконливо свідчать, що стабільне, гарантоване підвищення кормової продуктивності, в наступні роки використання травостою, можливо тільки за агроекологічних умов, які забезпечують ріст і розвиток за ярим типом, коли рослини в рік посіву досягають фази цвітіння. За ярого типу розвиток в рік посіву, на другий і третій роки люцерна формує максимально можливі урожаї, повністю використовуючи біокліматичний потенціал лісостепової зони України. Ярий тип розвитку забезпечується безпокривними весняними посівами із застосуванням ефективних гербіцидів, літніми безпокривними посівами, проведеними до третьої декади липня, а також сумісними посівами з ярими капустяними і ранніми зерновими при нормах висіву останніх 1,0 і 2,0 млн/га схожих насінин. Ланки сівозмін з безпокривними і сумісними посівами люцерни забезпечують збільшення збору кормових одиниць на 32,4-40,6% порівняно з ланкою сівозміни ячмінь на зерно-люцерна-люцерна.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / Р.М. Кулик; Ін-т земл-ва УААН. — К., 2005. — 22 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати дослідження комплексного впливу різних режимів використання та удобрення на формування видової структури лучних травостоїв, їх продуктивність, якість корму, нагромадження кореневої маси та зміну деяких елементів родючості грунту. Встановлено підвищення економічних показників сіяних люцерно-злакових травостоїв і природних луків у разі проведення першого укосу на початку цвітіння, а також збирання отав у фазі галуження бобових або кущення-початку трубкування злаків і застосування сінокосозмін. Виявлено, що раннє скошування травостою з проведенням всіх укосів у фазу галуження люцерни посівної знижує збір сухої маси, але покращує її розподіл за укосами. Вперше встановлено оптимальні строки початкового відростання люцерно-злакових отав (з 15-го липня, 1-го та 15-го серпня) для осіннього використання, які дозволяють забезпечити безперебійне надходження високоякісної рослинної маси з 15-го серпня до випадання снігу та подовжити пасовищний період на 50 - 60 днів, а в цілому за сезон збільшити його з 140 - 150-ти до 200 - 210-ти. Розроблено модель пасовищного конвеєра для безперервного забезпечення худоби високоякісним зеленим кормом протягом 210-ти днів. Показано залежність економічної та енергетичної ефективності виробництва трав'яних кормів від типу луків, видового складу травостою та режиму їх використання.Обгрунтовано шляхи зменшення витрат у техногічному процесі поліпшення та використання лучних угідь.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / О.П. Соляник; Ін-т землеробства УААН. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати дев'ятирічних досліджень щодо оптимізації режимів використання бобово-злакових травосумішок з різним видовим і сортовим складом бобових компонентів. Виявлено, що травосумішки за участю конюшини повзучої "Спринт" забезпечують кращі результати за умов багатоукісного (пасовищного) режиму використання, з конюшиною лучною "Тетра ВІК" чи люцерною різних сортів - за укісного режиму з проведенням першого укосу у фазі цвітіння з використанням на сіно чи сінаж, а за участю двоукісної конюшини лучної "Кумач" чи конюшини гібридної "Рожева 27", конюшини повзучої укісних сортів "Ювілейна" чи "Гігант" білий або лядвенцю рогатого "Монастирецький" - за обома режимами. На базі чотирьох різностиглих бобово-злакових травосумішок розроблено зразкові пасовищні та укісні конвеєри рівномірного надходження зеленої маси протягом 135-144 днів.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / С.Е. Амонс; Вінниц. держ. аграр. ун-т. — Вінниця, 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Виявлено залежності формування врожаю конюшини лучної за різної густоти рослин у підпокривних посівах. Визначено величини фотосинтетичного потенціалу конюшини лучної за умов зрошення залежно від густоти посіву та доведено можливість підвищення коефіцієнта використання ФАР. Встановлено якісні показники корму залежно від умов створення агрофітоценозів. Проведено економічний та біоенергетичний аналіз, обгрунтовано доцільність застосування удосконаленої технології вирощування конюшини лучної за умов зрошення на сірих лугових грунтах правобережного Лісостепу.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / І.С. Волощук; Ін-т землеробства УААН. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено підбір фітоценозів однорічних культур з конюшиною гібридною. Установлено оптимальні норми висіву, способи сівби, рівень мінерального живлення, мікродобрив та інокуляції для росту та розвитку рослин, формування високого та якісного врожаю корму. Визначено показники економічної та біоенергетичної ефективності агротехнічних заходів за умов західного Лісостепу. Відзначено, що конюшина гібридна в усіх агрофітоценозах забезпечила високу врожайність зеленої маси та сухої речовини (378 - 539, 84 - 117 ц/га). передпосівна інокуляція насіння ризоторфіном є важливим технологічним заходом, який на фоні <$Eroman {P sub 60 K sub 90 }> збільшував масу рослини на 46 %, кореня - 10 %, кількість бульбочок - 31 %, їх масу - на 49 %.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / О.П. Лук'янець; Ін-т земл-ва УААН. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: На підставі порівняльної оцінки сіяних злакових, бобово-злакових травостоїв і перелогу визначено найкращі моделі лучних ценозів у процесі їх відтворення на колишніх орних землях з темно-сірими опідзоленими грунтами. Виявлено можливість прискореного формування перелогу шляхом підсівання насіння дикорослих лучних рослин під час відновлення лучних травостоїв на орних землях. Встановлено вплив агроекологічних факторів (типу травостою, системи удобрення, режиму використання) на особливості росту лучних рослин, трансформацію їх видової структури та продуктивність. Досліджено процес використання лучними травостоями ФАР і біохімічний склад корму за вмістом органічних речовин, макро- та мікроелементів і важких металів, визначено агрохімічні показники родючості грунту, нагромадження кореневої маси та симбіотичного азоту, баланс азоту, фосфору і калію та коефіцієнти їх використання з грунту та добрив, протиерозійну стійкість лучних ценозів. Встановлено, що найвищі показники продуктивності (94,7 - 112,4 ц/га корм. од.), використання ФАР (1,06 - 2,46 %), нагромадження симбіотичного азоту та найкращі показники якості корму, економічної та енергетичної ефективності забезпечує люцерно-злакова суміш. Виявлено позитивний вплив азотних добрив на продуктивність та якість корму на злакових травостоях.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.01.12 / В.М. Нероба; Вінниц. держ. аграр. ун-т. — Вінниця, 2001. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено продуктивність, економічну ефективність та якість корму різних люцерно-злакових сумішок, що вирощують на чорноземах опідзолених Лісостепу, залежно від удобрення. Доведено, що для підвищення вмісту в кормі каротину, жиру, сирого протеїну і білка обов'язково треба вносити фосфорно-калійні добрива, для збільшення кількості люцерни з травостою - азотні добрива.