Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.20 / С.В. Кадурін; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Описано морфологію та анатомію уролітів. На підставі отриманої інформації розглянуто онтогенію ниркових каменів. Проведено лабораторне і математичне моделювання процесів росту уролітів. Визначено парагенетичні асоціації мінералів уролітів. Досліджено мікроелементний склад органо-мінеральних агрегатів у нирках людини, визначено залежність його від геоекологічного стану навколишнього середовища в Одесі.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.20 / В.В. Стеценко; Криворіз. техн. ун-т. — Кривий Ріг, 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто закономірності зміни у розрізі та за простяганням Криворізької структури мінерального складу мусковіт-вмісних метакластолітів. Визначено вплив на топомінералогію метакластолітів їх первинного складу та термодинамічних умов динамотермального метаморфізму. Висвітлено вплив на особливості хімічного складу та фізичних властивостей мусковіту за умов метаморфізму первинних кластогенних осадків. Розроблено мінералогічне обгрунтування технології одержання високоякісного мусковітового концентрату.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.20 / Г.Я. Смірнова; Криворіз. техн. ун-т. — Кривий Ріг, 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто особливості мінералогічної зональності залізистих і сланцевих горизонтів саксаганської світи Інгулецького родовища і розподілу сульфідів (піриту та піротину) в їх розрізах. Показано роль седиментації, динамотермального метаморфізму, натрієвого метасоматозу та гіпергенезу в перерозподілі сульфідів у межах продуктивної товщі родовища. З використанням експериментальних мінералого-технологічних даних визначено особливості поведінки піриту та піротину в процесі подрібнення та збагачення бідних магнетитових руд (залізистих кварцитів). Визначено мінеральні різновиди руд, наявність яких у мінеральній масі спричиняє підвищення вмісту сірки у магнетитовому концентраті Інгулецького гірничозбагачувального комбінату. Розроблено мінералогічні рекомендації щодо підвищення якості концентрату.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.20 / В.В. Сьомка; НАН України. Ін-т геохімії, мінералогії та рудоутворення. — К., 2005. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вивчено радіаційну структуру стійкості галіту соленосних формацій Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Визначено парамери їх накопичення (концентрацію, швидкість накопичення), термін стійкості структури галіту та проведено їх зіставлення з відповідними показниками для мінералів глини та породотвірних мінералів кристалічних порід Українського щита. Вивчено вплив температури, дефектності структури та розміру частинок галіту на накопичення в ньому F-центрів. З застосуванням методу ЕПР визначено час стабілізації (останній термін перекристалізації, вплив високих температур) соленосних формацій ДДЗ. Визначено шляхи щодо розв'язання прикладних проблем оцінки радіаційної стійкості галіту з метою вибору конкретних соленосних формацій для побудови в них сховищ радіоактивних відходів.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.20 / І.А. Федорова; Криворіз. техн. ун-т. — Кривий Ріг, 2004. — 19 с. — укp.

Аннотация: Досліджено мінералогічний склад лежалих хвостів Північного гірничозбагачувального комбінату (ПнГЗКу), які у придамбовій частині хвостосховища комбінату утворюють техногенний поклад залізних руд, що за природою є близькі до розсипних. За результатами кількісних мінералогічних розрахунків і хімічних аналізів показано, що якісні показники техногенної сировини близькі до відповідних показників первинних залізних руд Первомайського та Ганнівського родовищ, які розробляються ПнГЗКом. Наведено дані про закономірності зміни гранулометричного та мінерального складу лежалих хвостів у напрямках: вздовж дамби хвостосховища та від дамби до його центральної частини. За результатами топомінералогічних досліджень виділено техногенний залізорудний поклад шириною 300 - 500 м від дамби вглиб хвостосховища. На підставі даних, одержаних за мінералогічних досліджень лежалих хвостів розроблено оптимальну технологію їх повторного збагачення. Здійснено мінералого-технологічні експерименти з використанням магнітної та гравітаційної технологій. Показано, що мінералогічні особливості техногенної залізорудної сировини обумовлюють найбільшу ефективність гравітаційної або комбінованої гравітаційно-магнітної технології, їх використання дає змогу одержати концентрат зі вмістом заліза 67 - 68 %. Зазначено, що одержані результати дозволяють оцінити придамбову частину хвостосховища як поклад високоякісної та перспективної техногенної залізорудної сировини.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.20 / Л.М. Ковальчук; Криворіз. техн. ун-т. — Кривий Ріг, 2003. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Розглянуто локалізацію, морфологію покладів гранатвмісних сланців, їх мінералогічну зональність, морфологію й анатомію кристалів граната, особливості поведінки граната та інших породотвірних мінералів у процесі збагачення гранатвмісних сланців. Виділено два типи гранатвмісних сланців - невивітрені та вивітрені. Доведено, що за мінералогічними показниками оптимальною для збагачення невивітрених гранатвмісних сланців є комбінована магнітно-гравітаційна технологія, вивітрених - гравітаційна. За результатами мінералого-технологічних експериментів показано, що за тріщинуватістю, вмістом граната, гранулометричним складом та іншими параметрами гранатовий концентрат Ганнівського родовища відповідає вимогам світового ринку.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.20 / Е.О. Беспояско; Криворіз. техн. ун-т. — Кривий Ріг, 2005. — 20 с.: табл. — укp.

Аннотация: Розглянуто особливості геологічної будови зони гіпергенних змін порід залізисто-кременистої формації родовища. За потужністю кори вивітрювання визначено основною сировинною базою бідних гематитових руд товщу п'ятого та шостого залізистих горизонтів. Охарактеризовано вертикальну та горизонтальну мінералогічну зональність кори вивітрювання цих стратиграфічних горизонтів. Показано, що за основними мінералогічними характеристиками гіпергенна зональність наслідує аутогенно-метаморфогенну мінералогічну зональність залізистих і сланцевих горизонтів. Наведено дані про мінеральний склад, структуру і текстуру гематитових кварцитів як характеристики, які визначають їх фізичні, технічні показники та збагачуваність як бідних гематитових руд. Показано, що з підвищенням інтенсивності гіпергенних змін спостерігається зростання середніх значень пористості руд і питомої продуктивності млину за новоутвореним класом, а також поступове зменшення дійсної та об'ємної щільності та міцності порід. За результатами вивчення збагачуваності бідних залізних руд визначено, що їх мінералогічні показники обумовлюють більшу ефективність гравітаційної технології збагачення (якість концентрату 67 мас. %) у порівнянні з магнітною (60 - 62 %).

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.20. / Т.Я. Кутузова; НАН Украины. Ин-т геохимии, минералогии и рудообразования. — К., 2000. — 24 с. — рус.

Аннотация: Вивчено типоморфні особливості алмазів та їх мінералів-супутників з розсипищ і деяких кімберлітових тіл, розташованих на периферії Сибірської та Східно-Європейської платформ. На базі комплексного дослідження кристаломорфології, конституції, твердих і газово-рідких включень в алмазах, а також парагенетичних асоціацій їх мінералів-супутників проведено порівняння алмазів Лєно-Анабарського міжріччя, Архангельської області, Тиману, Уралу, України та зроблено висновки стосовно специфіки алмазів з окраїн давніх платформ - переважають кривогранні кристали з широким діапазоном коливань ізотопного складу вуглецю та вмісту домішкового азоту, з підвищеною кількістю серед включень гранатів екологітового парагенезису та парастеричними асоціаціями мінералів-супутників, переважно піроп-цирконового складу.