Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. геолог. наук: 04.00.09 / О.А. Шевчук; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2003. — 23 с.: рис. — укp.

Аннотация: За результатами аналізу спорово-пилкових комплексів проведено фітостратиграфічне розчленування нижньокрейдових відкладів Причорноморської западини, в яких виділено сім палінозон: дві у баремських відкладах - Cicatricosisporites - Classopollis - Protopinus, Pilosisporites - Ginkgoaceae - Clavatipollenites; дві у аптських - Clavifera triplex - Pinaceae - Liliacidites, Murosporoides floridus - Cedripites - Eucommiidites; три у альбських - Pinuspollenites - Murosporoides chlonova - Palmidites, Gleichenidites rara - Murosporoides rovninae - Retitricolpites, gleicheniidites senonicus - Pinaceae - Tricolporopollenites. За замінами у систематичному складі та співвідношенні спор і пилку різних екологічних угруповань рослин баремський спорово-пилковий комплекс Причорноморської западини вперше поділено на два підкомплекси, аптський - на два, альбський - на три підкомплекси. Склад виділених підкомплексів відображає етапи розвитку ранньокрейдової флори: ранньо- та пізньобаремський, ранньо- та пізньоаптський, ранньо-, середньо- та пізньальбський. Вперше для Причорноморської западини за палінологічними даними реконструйовано рослинність та палеогеографічні умови зростання рослинних угруповань впродовж ранньої крейди. Виявлено, що в складі флори поступово зменшується кількість ксерофітів, збільшується кількість представників гігромезофітів. Зазначено, що клімат змінювався від тропічно-субтропічного в баремі, вологого субтропічного в апті до помірно-вологого субтропічного в альбі. Описано ландшафтні реконструкції для території Причорноморської западини в баремський, аптський та альбський часи. Описано 10 нових для науки видів спор і пилку. Створено палеонтологічний атлас спор, пилку, а також решток динофітових водоростей та форамініфер, виявлених у відкладах барему, апту та альбу Причорноморської западини.

Источник: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 04.00.09 / В.І. Корінний; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2004. — 22 с. — укp.

Аннотация: Проведено вивчення хітинозой з лудовських і суміжних з ними відкладів силуру Волино-Поділля. Наведено монографічний опис 54-х видів хітинозой, серед яких 32 види (у тому числі 7 нових) на досліджуваній території виявлені вперше. Уточнено та доповнено ряд морфологічних та анатомічних видових і родових ознак, описано особливості індивідуального розвитку та встановлено палеобіогеографічні зв'язки. Вперше для даного регіону за хітинозоями проведено зональне розчленування відкладів з аргументованим виділенням 5-ти біостратиграфічних зон. Встановлено значний збіг зон граптолітової шкали та виявлених хітинозойних, що дозволило в межах досліджуваного інтервалу провести кореляцію глибоководних (теригенно-глинистих) і мілководних (карбонатних) фацій. На підставі позитивного результату оцінки стратиграфічного значення хітинозой доведено доцільність їх подальшого вивчення та розробки аналогічних зональних схем для інших стратиграфічних підрозділів палеозою.

Источник: Автореф. дис...д-ра. геолог. наук: 04.00.09 / Н.І. Дикань; НАН України. Ін-т геолог. наук. — К., 2004. — 39 с. — укp.

Аннотация: Розроблено теоретичні засади систематики і таксономії викопних остракод, проведено систематичне вивчення четвертинних остракод, відтворено історичний розвиток черепашкових рачків. Здійснено максимально повний опис морфології черепашки (визначено 45 морфологічних елементів, з них 23 - з кількісними показниками) та детальний опис кожного морфологічного елемента, визначено діапазон їх мінливості. Складено термінологічний словник, схему опису черепашки і кожного морфологічного елемента. На підставі жорсткої уніфікації термінології під час опису черепашки й формалізації опису усіх таксонів визначено таксономічну вагу кожної морфологічної ознаки, розроблено уніфіковану систему таксономічних ознак для всього ієрархічного ланцюга ряд - вид і кожної родини та підпорядкованих їй таксонів для всіх четвертинних остракод України. Проведено ревізію четвертинних остракод, переглянуто об'єм і співвідношення таксонів. Описано 79 видів остракод, складено палеонтологічний атлас і ключі для визначення четвертинних прісноводних, солонуватоводних і морських остракод України. Встановлено критерії класифікації четвертинних остракод України (порівняльно-морфологічний, екологічний, філогенетичний, географічний). Розроблено класифікаційну схему четвертинних остракод України. На підставі аналізу морфології черепашки та особливостей онтогенетичного розвитку остракод визначено основні етапи історичного розвитку черепашкових рачків, побудовано схеми філогенетичних зв'язків для родин, підродин, родів морських і прісноводних остракод від кембрію до голоцену. Уточнено інформацію щодо умов існування четвертинних остракод, доповнено дані про їх стратиграфічне положення та географічне поширення. У четвертинних морських і континентальних (алювіальних, озерних) відкладах виділено місцеві (комплексну зону, акме-зону, верстви з остракодами) і регіональну (зона поширення таксона для території Східної Європи) біостратиграфічні підрозділи. Реконструйовано деякі параметри середовища існування остракод у четвертинному періоді (палеосолоність для північної частини Чорного моря, палеотемпературу в континентальних водоймах України).