Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... д-ра геол. наук: 04.00.09 / О.П. Ольштинська; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 1999. — 35 с. — укp.

Аннотация: Дисертація є першим для України узагальнюючим дослідженням, присвяченим вивченню викопних діатомових водоростей, закономірностей розподілу їх решток у товщі морських осадочних відкладів та детальному аналізу їх еволюції протягом значного відрізку геологічного часу. Визначено послідовність зональних діатомових підрозділів, встановлені біостратиграфічні репери і на цій основі розроблено першу для території України зональну біостратиграфічну діатомову шкалу кайнозойських відкладів. Встановлено найважливіші корелятивні рівні для зпівставлення розробленої шкали з діатомовими шкалами інших регіонів світу та Світового океану та можливості її використання для розчленування та кореляції кайнозойських утворень. Визначені рубежі еволюційних змін та обгрунтовано еволюційну етапність у розвитку відділу Bacillariophyta у регіоні, простежені шляхи еволюції стратиграфічно важливих таксонів. Екологічні структури викопних діатомових ценозів стали підгрунтям для інтерпретації палеоекологічних умов існування діатомових та визначення палеогідрологічних характеристик басейнів протягом їх кайнозойської історії. Розроблено комп'ютерну базу даних та створено атлас викопних діатомових водоростей України, що є складовою частиною банку даних по викопним організмам країни. Результати роботи знайшли впровадження при побудові Національним Стратиграфічним комітетом "Стратиграфических схем фанерозоя и докембрия України" (1993).

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.09 / І.В. Шайнога; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Проведено дослідження двостулкових молюсків з середньоюрських відкладів Зовнішньої (Більче-Волицької) зони Передкарпатського прогину, уперше монографічно описано їх 31 вид, що належить до 16 родин 4 рядів. Виділено комплекс малакофауни, який можна використовувати для обгрунтування чіткості стратиграфічного розмежування і кореляції. Виконано стратиграфічне розчленування середньоюрської товщі Зовнішньої зони Передкарпатського прогину, в якій виділено три допоміжні літостратиграфічні підрозділи (товщі) та один біостратиграфічний шар з Phaladomya solitaria та Astatre cf. orbicularis, наведено їх характеристику. Першу (верхню) товщу, виділено в межах яворівської світи, потужністю 40-80 м, складену грубим чергуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів з таксонами, діапазон поширення яких байос - келовей; другу - у більшій (верхній) частині коханівської світи, потужністю до 200 м, складену тонким ритмічним чергуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів з численними двостулковими молюсками та двома керівними таксонами для батського ярусу; третю - в нижній частині коханівської світи, потужністю до 80 м, складену грубим чергуванням пачок пісковиків, аргілітів і алевролітів з комплексом молюсків різного таксономічного складу, серед яких наявні також два керівні таксони для байоського ярусу. З'ясовано, що осадонакопичення келовейської товщі відбувалося в прибережних ділянках морського басейну в зоні з активною гідродинамікою; батської - у більш глибоководних прибережних ділянках моря з ослабленою гідродинамікою; байоської - у прибережних ділянках моря з активною гідродинамікою.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.09 / Г.І. Гоцанюк; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2004. — 23 с.: рис., табл. — укp.

Аннотация: На підставі систематичного вивчення та монографічного опису амонітів і наутілоідей обгрунтовано біостратиграфію юрських відкладів Пенінської зони Українських Карпат. Уперше на території цієї зони зібрано й описано 45 видів головоногих молюсків, серед яких: наутілоідей - одна родина, два роди, три види; амонітів - 14 родин, 31 рід, 42 види. За результатами досліджень розроблено детальну біостротиграфію юрських відкладів Пенінської зони, палеонтологічно обгрунтовано виділення у гігантських олістолітах ярусів юрської системи, установлено межі між ними, визначено 13 біостратиграфічних зон за амонітами, а також деталізовано історію геологічного розвитку регіону в юрському періоді. Висвітлено палеографічну та палеоекологічну обстановку цієї території.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.09 / Л.В. Попова; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2002. — 21 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання біостратиграфії, палеоекології та палеоландшафтних реконструкцій пізнього неоплейстоцену Придніпров'я на базі морфосистематичного і фауністичного аналізу решток дрібних ссавців з тафоценозу сучасного руслового алювію Дніпра. Висвітлено основні напрямки морфологічної диференціації арвіколід пізнього неоплейстоцену та перспективні для використання в біостратиграфії стадії еволюційного розвитку представників родини. Встановлено еволюційний рівень і відносний геологічний вік виділених за тафономічними критеріями вибірок решток, близьких за хронологічним показником (груп фосильності). Виявлено закономірності формування змішаних тафоценозів у річковому алювії. На основі фауністичного аналізу запропоновано модель розвитку природного середовища як динамічної системи ландшафту, клімату та біоти з своєрідною організацією в часі та просторі.

Источник: Автореф. дис... канд. геолог. наук: 04.00.09 / Т.В. Шевченко; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2002. — 24 с. — укp.

Аннотация: Вивчено органікостінний мікрофітопланктон середнього еоцену-олігоцену Українського щита та Київського Придніпров'я. Виявлено, що найбільш чисельні та різномантні комплекси фітопланктону присутні в еоценових відкладах. Фітофосилії в олігоценових відкладах виявлено лише в фаціях Київського Придніпров'я. Для даного регіону запропоновано варіант зональної схеми за диноцистами, згідно з якою в середньоеоценових-олігоценових відкладах Київського Придніпров'я виділено три зони та два шари з диноцистами, а для регіону Українського щита в еоценових відкладах - два шари з динофлорою. В історії розвитку динофітових водоростей регіону виділено еоценовий і олігоценовий етапи, кожний з яких розділяється на підетапи. Реконструйовано палеоекологічні умови басейнів седиментації середнього еоцену-олігоцену. Описано 39 видів та різновидів диноцист, дві форми з яких нові для науки, а також двох видів акритарх та двох видів зелених водоростей.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.09 / Ю.В. Діденко; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2005. — 20с. + 1 арк. дод. — укp.

Аннотация: Детально проаналізовано стратиграфічне поширення остракод у верхньокрейдових відкладах Волино-Поділля та виділено сім характерних комплексів цієї групи фауни для окремих стратиграфічних підрозділів. Проведено міжрегіональну кореляцію одновікових утворень даного регіону та Європи за остракодами. На підставі результатів палеобіономічних реконструкцій етапів розвитку Волино-Подільського пізньокрейдового палеобасейну встановлено, що виявлені особливості у зміні видового та кількісного складу цих викопних у пізній крейді зумовлені трансгресивно-регресивними циклами в епіконтинентальному басейні, доповнено й уточнено знання про температурний і сольовий режими, палеоглибини, зв'язки басейну з морями Північно-Західної Європи. Розроблено атлас, який містить зображення 86-ти видів остракод (три з них є новими для науки), які одержано за допомогою сканувального електронного мікроскопу.

Источник: Автореф. дис... д-ра геол. наук: 04.00.09 / О.М. Васильєв; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2005. — 41 с.: рис. — укp.

Аннотация: Розроблено принципи нового напрямку палеобіогеохімії - палеобіогеохімічного аналізу геоісторичних подій, який дає змогу одержувати нову об'єктивну інформацію щодо історії екосистеми минулого. Установлено основні фактори, які зумовлюють розподіл у скелетній речовині молюсків хімічних елементів на фоні геоісторичних подій. Доведено вплив осмотичних адаптацій на залежність вмісту у черепашках молюсків натрію від солоності вод проживання. Установлено, що розподіл у черепашках стронцію більшою мірою залежить від співвідношення солей, а не від солоності вод. Виявлено основні закономірності акумуляції натрію прісноводними молюсками, які є осморегуляторами за екстремальних умов. Уперше обгрунтовано видільно-акумулятивну функцію черепашки бівальвій. Установлено біогеохімічні показники тектонічних подій, взаємопов'язаних з субдукційними та колізійними процесами на суміжних територіях. Вивчено вплив тектонічних подій у Середньоморському рухливому поясі на формування кайнозойських басейнів південної та південно-західної окраїн Східно-Європейської платформи. На підставі палеобіогеохімічного аналізу розроблено методики вивчення аномального річкового стоку в басейні осадконакопичення, субмаринного навантаження підземних вод у зонах довгоживучих розривних порушень, проявів вулканізму. Установлено закономірні зміни хімічного складу черепашок морських молюсків у зв'язку з евстатичними коливаннями рівня Світового океану. Запропоновано нову гіпотезу щодо надходження марганцю під час формування марганцеворудних родовищ Нікопольської групи.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.09 / І.І. Іщенко; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Монографічно досліджено піздньокрейдові короткопетельні теребратуліди (Brachiopoda) Украіни зм надродини Cancellothyridoidae. Встановлено паралельний розвиток в мезозої двох гілок скульптурованих короткопетельних теребратулід - Cancellethyridoidae та родини Cnismatocentridae (Terebratuloidea), до останнього включено підродину Inopinatarculina з родом Prochlidonophora. Відновлено морфогенез і розроблено варіант схеми філогенезу надродини. Прослідковано історичний розвиток морських пізньокрейдових басейнів на України та сусідніх тереторіях. На підставі стратиграфічного аналізу вивчених видів у розрізі верхньокрейдових відкладів запропоновано виділити шари з фауною канцеллотиридоідей, які простежуються на території Донбасу, а деякі фіксуються на теренах України.