Динаміка зсувного процесу Середнього Придніпров'я на прикладі ділянки Трипілля-Канів

Вперше створено дві моделі розвитку земельних систем, які відрізняються за типом зсувів, механізмом та динамікою. Для зсувних моделей першого типу, які представлені циркоподібними зсувами видавлювання, побудовано математичні моделі розвитку процесу залежно від атмосферних опадів, зроблено прогноз розвитку зсувного процесу в часі. За допомогою методу визначення зсувного потенціалу проведено районування Канівського підрайону з виділенням найбільш зсувонебезпечних ділянок. Здійснено просторовий прогноз розвитку зсувного процесу. Встановлено, що динаміка зсувного процесу тісно пов'язана з динамікою ерозійного і абразійного процесів. Для визначення основних типів зсувних зміщень за їх механізмом застосовано методику, яка дозволяє перейти від типу мікроструктури глинистих грунтів і характеру зв'язків між мікрочастинами до властивих їм деформацій і механізму зсувів.

Закономірності зміни станів геологічного середовища Криворізької промислово-міської агломерації (локальний рівень)

Уперше виконано математичну та картографічну обробку 67-річних комплексних даних про зміну інженерно-геологічних умов (локальний рівень) на прикладі природно-технічної літосистеми (ПТЛ) Криворізького металургійного заводу. Виконано палеогеоморфологічну реконструкцію еволюції верхніх ланок ерозійної сітки. Установлено зв'язок морфометрії палеобасейнових систем (I - III порядку), палеокліматичних умов, швидкості сучасних горизонтальних рухів земної кори. Обгрунтовано можливість застосування часткових і загальних показників техногенних впливів фізичного класу механічного та гідродинамічного підкласів до аналізу та прогнозу змін геологічного середовища ПТЛ (локальний рівень). Встановлено залежність просторово-часової конфігурації області взаємодії від зони розломного порушення. Створено регресійну модель залежності просадових властивостей від техногенного впливу механічного та гідродинамічного підкласів. Обгрунтовано фізичний і математичний зміст критичного значення інтегрального показника техногенних впливів. Доведено зв'язок процесів лінійної ерозії та деградації просадових властивостей в області значень інтегрального показника техногенних впливів, менших критичного.

Закономірності розвитку берегів абразійного та абразійно-зсувного типів північно-західної частини Чорного моря

Вперше на підставі аналізу даних спостережень за останні 25 років комплексно оцінено стан і напрямок розвитку берегів абразійного та абразійно-зсувного типів. З використанням статистичних методів встановлено зв'язок між показниками абразійних і зсувних процесів (АЗП), а також причинно-наслідкові зв'язки між процесами та клімато-гідрологічними чинниками, які обумовлюють режим їх розвитку. Вперше побудовано кількісні та якісні моделі розвитку типових ділянок північно-західного узбережжя Чорного моря. Розвинуто методику типізації абразійних та абразійно-зсувних берегів та інженерно-геологічне районування узбережжя. Надано характеристику типових ділянок - природних аналогів, які достовірно представляють типи берегів, виділених в результаті інженерно-геологічного районування. Удосконалено функціональні структурні моделі систем "абразійний берег" та "абразійно-зсувний берег". З урахуванням мінливості клімато-гідрологічних чинників виконано прогноз розвитку абразійних та абразійно-зсувних берегів.

Районування урбанізованих територій на основі інтегральних оцінок інженерно-геологічних умов (на прикладі м. Сімферополя)

На підставі результатів досліджень та аналізу відповідної літератури розроблено методичні положення використання інтегральних показників інженерно-геологічних умов (ІГУ) у разі оцінювання категорій придатності геологічного середовища (ГС) для господарського освоєння. Обгрунтовано вибір розрахункових комплексів, які дають змогу врахувати ІГУ, вимоги конкретних задач і стадію проведення робіт. Розроблено алгоритм і запропоновано технологічну схему проведення процедури оцінки ІГУ, які дають змогу інтегрувати нові та попередні дані інженерно-геологічних пошуків у ГІС-технології: Arc View та інші програмні документи. Здійснено оцінку інженерного ризику в межах полігонної ділянки на підставі інтегрального показника властивостей ГС і розроблено рекомендації з інженерного захисту урбанізованих територій.

Інженерно-геологічні основи сейсмічного мікрорайонування території м.Одеси

На території Східних і Південних Карпат, Молдови та Північно-Західного Причорномор'я проведено аналіз регіональної сейсмічної небезпеки в масштабах 1 : 1 000 000 - 1 : 2 500 000. У межах даної території виділено 53 сейсмоактивні області, з яких набільш небезпечними є зони Вранча, Бузау, Іаломіта, Сату Маре з Mmax - 6.5 - 7.7 і середньою фактичною повторюваністю - 35 - 50, 100 і 200 років. Проведено інженерно-геологічне та геоморфологічне картографування території Одеси для подальшого сейсмічного мікрорайонування міської території.

Інженерно-геологічні умови правобережного схилу долини Дніпра в районі м. Києва

Досліджено інженерно-геологічні умови правобережного схилу Дніпра в районі м.Києва з точки зору природної, техногенної, історичної складової. Детально розглянуто фізико-географічні, геолого-тектонічні, геоморфологічні, гідрогеологічні та геодинамічні фактори формування та їх техногенну трансформацію в процесі освоєння території. Розроблено класифікацію грунтів схилу за їх роллю у розвитку екзогенних процесів. На основі аналізу та систематизації даних про розвиток екзогенних процесів на схилі за період 1939 - 2000 рр. встановлено основні чинники дестабілізації (природні та техногенні). На основі порівняльного аналізу інженерно-геологічних умов різних ділянок схилу виділено їх типи за геолого-геоморфологічними та екзогеодинамічними ознаками. Встановлено роль напрямків техногенного впливу, визначених функціональним використанням території, у формуванні особливостей інженерно-геологічних умов. Для оперативного встановлення стану стабільності схилу з метою забезпечення його довгострокової стабільності запропоновано принципи моніторингу на основі розрахунку коефіцієнта стабільності схилу за розробленою системою показників стабільності, що враховують властивості географічного середовища та зовнішні чинники впливу.