Дисертацію присвячено питанню геохімії азоту в підземних водах зони гіпергенезу центральної частини Донбасу. Встановлено, що характер розподілу сполук азоту в підземних водах зони гіпергенезу центральної частини Донбасу визначається геохімічними особливостями підземних вод регіону. Розроблено критерії генетичного розподілу гідрогеохімічних аномалій азоту і з'ясовано, що вони утворюються як в результаті висхідного розвантаження азотвміщуючих флюідів по зонах тектонічних розломів, так і завдяки надходженню його з інфільтраційними водами. Побудовано модель гідрогенного утворення і руйнування техногенних азотвміщуючих мінералів.
Розглянуто елементи-домішки найбільш розпосюджених ("наскрізних") акцесорних мінералів (НАМ) та їх використання під час проведення дослідження ендо- та екзогенних геологічних утворень. Запропоновано нові індикаторні пари ізоморфних елементів-домішок провідних НАМ - циркону (Hf - Y), а також апатиту та сфену (Sr - Y). Розроблено геохімічні класифікації, які дають змогу ідентифікувати вміщуючі породи та руди за домішковим складом НАМ, реконструювати області живлення осадових басейнів і здійснювати пошуки родовищ алмазу і рідкісних металів. Запропоновано модель магматичної еволюції, яка базується на геохімії НАМ та їх мінералотвірних елементів. Зазначено, що її реалізація на прикладі Коростенського плутону (Український щит) показала принципове розширення можливостей геохімічного моделювання з метою оцінки умов функціонування та потенційної рудоносності магматичних систем. Доведено можливість використання великих теригенних популяцій циркону для дослідження історії формування континентальної земної кори. Запропоновано модель її росту, яка може бути застосована для узгодження геохімічних моделей магматичних систем і системи кора - мантія між собою і з геофізичними моделями.
За результатами дослідження флюїдних включень у мінералах кварц-карбонат-сульфідних жил установлено головні геохімічні параметри мінералотвірних флюїдів основних золото-поліметалевих родовищ та рудопроявів Нагольного рудного району та суміжних геологічних структур Центрального Донбасу.виявлення палеоміграції високощільних метаново-водних флюїдів у осадовій вугленосній товщі карбону вказує на можливість накопичення за їх участю за сприятливих структурних умов промислових покладів природного газу.
Досліджено закономірності розподілу рідкісних елементів, визначено геологічні та фізико-хімічні умови кристалізації, джерела речовин і генезис рідкісноземельного зруденіння в лужних породах і карбонатитах докембрію Приазовського блоку Українського щита (УЩ). На підставі комплексного дослідження речовинного складу порід мінералів, ізотопно-геохронологічних та ізотопно-геохімічних досліджень встановлено певні закономірності розподілу рідкісних елементів у лужних породах і карбонатитах Приазовського блоку УЩ. Встановлено, що в деяких лужних породах і карбонатитах мінерали-концентратори рідкісних елементів концентруються в підвищених або породоутворювальних кількостях, утворюють прояви та родовища (Азовське, Балка Мазурова). Перспективними щодо виявлення таких родовищ визначено масиви Малотерснянський та Дмитріївський. Доведено, що формування родовищ азовського типу відбувається в диференційованих (розшарованих) інтрузіях сієнтів, які мають геохімічну спеціалізацію щодо цирконію та лантаноїдів, збагачені леткими компонентами - фтором і водою, нагромадженими в процесі кристалізаційної диференціації розплаву. Зроблено висновок, що ізотопні дані про лужні породи та карбонатити Приазов'я свідчать про їх мантійне походження. Зазначено, що окремі ділянки мантії дещо відрізняються своєю неоднорідністю, зумовленою різними геодинамічними обстановками.
Досліджено особливості розподілу петрогенних і малих елементів у породах девонського магматичного комплексу, а також взаємопов'язаних з ними окремих метасоматичних утвореннях зони зчленування Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) з Приазовським мегаблоком Українського щита (УЩ). Проведено співставлення петрохімічних характеристик порід девонського магматичного комплексу району, що дослідувався, з іншими подібними утвореннями Східного Приазов'я (Хомутовсько-Ростовська структура, штоки "Зірка"), ДДЗ (Білоцерківський виступ), Прип'ятської западини. Установлено певні закономірності розподілу петрогенних і малих елементів у окремих субкомплексах девонського магматичного комплексу. Досліджено геохімічні характеристики, розподіл ізотопів вуглецю та кисню в карбонатитопобідних породах зони зленування. Зроблено висновок, що на території зони зчленування поширені магматичні та метасоматичні карбонатити. Визначено, що за ізотопним складом вуглецю та кисню, розподілом петрогенних і малих елементів магматичні карбонатити подібні докарбонатитів інших регіонів світу; геохімічні та ізотопно-геохімічні особливості метасоматичних карбонатитів відображають успадкування складу порід, за якими вони утворились. На підставі цих даних установлено спеціалізацію субкомплексів девонського магматичного комплексу: першого субкомплексу - титанова спеціалізація, другого - поліметалічна, третього - рідкісні, рідкісноземельні елементи, глиноземні руди. Виявлено найбільш перспективні рудоносні ділянки: Покрово-Киреївська й Александринська структури. Зазначено, що на південному фланзі зони зчленовування можливі знахідки алмазовміщуючих трубок вибуху.
Встановлено геохімію природного стану приповерхневих ділянок гідро- та літосфери Південностинавської та Блажівської площ. Досліджено хімічний склад потенційних джерел забруднювачів та здійснено їх класифікацію. Оптимізовано комплекс основних параметрів геохімічного контролю за станом ландшафтно-геохімічних систем на ділянках будівництва нафтогазових свердловин. Виявлено динаміку техногенного навантаження на довкілля в процесі будівництва глибоких свердловин і розроблено критерії оцінки відносного часу надходження забруднювачів у ландшафт. Встановлено парагенетичні асоціації елементів і сполук. Виявлені закономірності формалізовано у динамічній геохімічній моделі. Запропоновано методологію створення системи керованого контролю за станом довкілля нафтогазоносних районів та оптимізовано превентивні заходи щодо зменшення техногенного навантаження на ділянках будівництва нафтогазових сведловин.
Розглянуто проблему визначення закономірностей розподілу і міграції фтору та його форм знаходження у підземних водах, що застосовуються для водопостачання на території України. Виявлено основні закономірності розподілу фтору у підземних водах різних регіонів. Проведено детальне вивчення фторовмісних вод на території Львівщини, Одесщини та Полтавщини. Проаналізовано специфічні для даних регіонів геолого-тектонічні, геохімічні, гідрогеологічні умови та рівень техногенного навантаження, а також чинники, які обумовлюють погіршення якості питної води. Виявлено, що основною причиною утворення фторовмісних вод України є розвантаження глибинних мінералізованих підземних вод у зонах тектонічної активізації, порушення фізико-хімічної рівноваги природної системи фторвміщуючі породи, мінерали - природні розчини, техногенне навантаження території. Встановлено форми міграції фтору у підземних водах різних генетичних типів і вплив активних форм знаходження фтору на ступінь і характер ендемічного захворювання. Визначено геохімічні провінції з фтору у питних водах України.
