Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / М.Д. Бондаренко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено закономірності розвитку та динаміки техногенно-активізованого карсту для різних типів геологічного середовища (ГС) Передкарпаття з метою обгрунтування інженерного захисту процесонебезпечних природно-техногенних систем (ПТС) різних стадій функціонування територій калійно-соляних і сірчаних родовищ Західного регіону України. Розроблено спеціальні постійно діючі моделі стану ГС у межах прогнозу й управління. Уточнено оцінку інженерного ризику ПТС, обгрунтовано рішення, спрямовані на його зменшення.

Источник: Автореф. дис... д-ра геол. наук: 04.00.01 / В.Ф. Грінченко; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 1999. — 39 с. — укp.

Аннотация: Доведено, що типоморфні властивості породоутворюючих та акцесорних мінералів еволюціонують під впливом більш пізніх накладених процесів. Це дозволяє намітити послідовність проявлення минулих геологічних подій, що досить важливо при відтворенні історії геологічного розвитку великих регіонів. Зроблені теоретичні узагальнення і розроблена еволюційно-формаційна модель геологічного розвитку Волинського мегаблоку в докембрії. Згідно запропонованої моделі в межах північно-західної частини Українського щита проявились чотири мегаетапа розвитку земної кори континентального типу: архейський прогеосинклінальний, протерозойський головний геосинклінальний, орогенний, платформенний.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / Т.М. Сокур; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Вивчено морфологію та особливості внутрішньої будови, а також ударного метаморфізму порід, кварцу та деяких породоутворювальних мінералів Західної імпактної структури. Усі типи порід у Західній імпактній структурі містять сліди ударного метаморфізму, який у кварці та польових шпатах зумовлює появу деформаційних структур, зменшення показників заломлення та двозаломлення, ізотропізації та плавлення.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / Л.В. Генералова; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2004. — 24 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблеми геологічної будови Північно-Східної Фергани та природу межі між каледонідами Серединного і герцинідами Південного Тянь-Шаню. На підставі результатів формаційного розчленування палеозойських комплексів порід Північно-Східної Фергани та порівняльного аналізу вулканогенних і осадово-вулканогенних формацій, їх речового складу, петрохімічних характеристик та особливостей розподілу рідкісноземельних елементів побудовано латеральні ряди формацій і з'ясовано геодинамічні умови їх формування під час каледонського і герцинського етапів. Запропоновано принципово нову модель геологічної будови складчасто-покривної споруди Північно-Східної Фергани за механізмом обдукції герцинських структурно-формаційних комплексів Південного Тянь-Шаню на каледонські комплекси Серединного Тянь-Шаню, яка відбулася в кам'яновугільний (башкирсько-ранньомосковський) період. Відзначено принципову структурну подібність герцинської споруди Північно-Східної Фергани та мезозоїд Карпат.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / В.Л. Приходько; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2005. — 31 с. — укp.

Аннотация: Доведено просторове і часове підпорядкування усіх етапів трапового вулканізму Волино-Поділля періодам перебудови структурного плану кристалічного фундаменту та осадового чохла, зумовлених змінами тектонічного режиму байкальського тектогенезу. Виділено чотири етапи вулканізму, що за часом збігаються з активізацією певних систем глибинних розломів, яка супроводжується переробкою порід субстрату з якісною зміною дислокаційних структур та мінералого-петрографічного складу порід. Висвітлено процес активізації розломів за результатами досліджень речовинного складу і потужностей ефузивно-пірокластичних утворень, який поступово зміщувався від межі Східно-Європейської платформи углиб її в північно-східному і східному напрямках. Відзначено, що на першому етапі трапового вулканізму сформувались міжформаційні та внутрішньо-формаційні сили габро-долеритів, пізніші фази проявів трапового вулканізму венду пов'язані з розломами північно-західного простягання. На основі дослідження прижерлових фацій порід, частоти їх перешарування в розрізах, пористості товщ визначено координати вулканічних апаратів та тріщинних виливів магми. Встановлено асинхронність викидів магми з вулканічних апаратів, зміщення за часом фаз і субфаз вулканізму. Виділено вулканічні поля і зони з характерними мінералого-петрографічними, літологічними, геохімічними та іншими особливостями ефузивно-пірокластичних утворень. Доведено, що концентрації самородної міді у розрізах трапової формації закономірно розміщуються у відповідних частинах розрізів, які корелюються на значні відстані, підтверджуючи стратиформний тип зруденіння, найбагатші концентрації міді приурочені до ділянок перетинання розломів діагональної та ортогональної систем, де відбувалося вилуговування рухомої міді з трапових утворень і перевідкладання її за допомогою гідротерм у тріщинах та пустотах. Зроблено висновок, що мідна мінералізація в ефузивно-пірокластичних утвореннях венду має полігенне походження.

Источник: Автореф. дис... канд. геол. наук: 04.00.01 / І.Д. Багрій; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2001. — 21 с. — укp.

Аннотация: Досліджено проблему вдосконалення методів виявлення прихованих розломних зон підвищеної проникності (РЗПП) гірських порід для оперативного вирішення різнотипних геоекологічних завдань. Визначено оптимальний комплекс непрямих методів прогнозування РЗПП та їх можливого впливу на навколишнє середовище, що передбачає виконання поетапних робіт за схемою: лабораторні дослідження (геоструктурне обгрунтування тектонічних порушень та пов'язаних з ними потенційних зон сучасної підвищеної геодинамічної активності гірських порід), польові інструментальні дослідження (еманаційна й атмогеохімічна зйомки, термометричні та гідрометричні дослідження). Доведено ефективність застосування розробленої методики (за інформативністю, швидкістю отримання польових даних та їх обробки, вартістю) під час вибору місць поховання радіоактивних відходів у кристалічних породах фундаменту, прогнозування шляхів розповсюдження радіоактивного забруднення, вивчення взаємозв'язку підземних і поверхневих вод, визначенні місць активізації суфозійно-карстових процесів, розробки рекомендацій щодо створення оптимальної мережі моніторингу екологонебезпечних сучасних геологічних процесів.

Источник: Автореф. дис. канд. геол. наук: 04.00.01 / А.Б. Холодних; НАН України. Ін-т геол. наук. — К., 2003. — 20 с. — укp.

Аннотация: Вперше побудовано геологічні карти зрізів на рівнях від мінус 3 000 до 7 000 м масштабу 1:200 000, за якими проведено аналіз будови Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Розглянуто питання будови, умов формування та співвідношення між собою структур I - II порядку, уточнено на нових засадах тектонічне районування Дніпровського грабена, визначено закономірності та перспективи нафтогазоносності в різних інтервалах глибин ДДЗ. Встановлено, що осадовий чохол Дніпровського грабена має інверсію асиметрії. Розроблено нову класифікацію виступів фундаменту, що враховує не тільки просторове положення останніх у структурах I порядку, але й морфологію кристалічного ложа, а також зіставлення з будовою осадового чохла. Уточнено та деталізовано з нових позицій тектонічне районування западин і, насамперед, Дніпровського грабена, а саме - вперше проведено поперечне районування прибортових зон, що базується на характері тектонічних рухів та відмінності утворених ними дислокацій протягом всього фанерозою (в доповнення до положення про древні шовні зони фундаменту). Встановлено закономірності формування структур III порядку в різних підзонах приосьової частини западини, поява яких залежала переважно від характеру регіональних тектонічних рухів та прояву процесів галокінезу. Встановлено, що на південному сході їх сучасна будова успадковує кінцеві етапи розвитку западини, тоді як на північному заході сучасні структурні форми палеозою принципово склалися ще за часів перших етапів. На основі результатів досліджень запропоновано перспективні ділянки для проведення детальних сейсморозвідувальних робіт та параметричного буріння.