Аналіз мутацій в гені арилсульфатази А та особливості біохімічної діагностики метахроматичної лейкодистрофії

Досліджено молекулярно-генетичні та біохімічні особливості метахроматичної лейкодистрофії (МЛД). Створено базу даних мутацій у гені арилсульфатази А (АСА) та розроблено стратегію молекулярно-генетичного дослідження спектра мутацій, що обумовлюють розвиток МЛД у хворих в Україні. Встановлено, що сумарна чатота цих мутацій серед пацієнтів в Україні менша за середньоєвропейську та складає 20 %. У результаті секвенування послідовності гена АСА трьох пацієнтів ідентифіковано три нові місенс-мутації і одну місенс-мутацію, яку раніше було описано у іспанського пацієнта з пізньою інфантильною формою МЛД. Визначено частоту розповсюдженості алеля псевдодефіциту арилсульфатази А серед населення України. Проведено аналіз біохімічного методу діагностики МЛД, на основі чого визначено чинники, що впливають на результат визначення активності АСА і стандартизовано умови проведення аналізу з метою запобігання діагностичних помилок. Запропоновано нову модифікацію методу визначення активності АСА, що дозволить диференціювати дійсний дефіцит, псевдодефіцит АСА та встановлювати гетерозиготне носійство. Визначено рівні нормальної активності АСА для населення України. Вперше розроблено алгоритм обстеження осіб у разі підозри на наявність або обтяженість МЛД.

Введення в культуру in vitro тису ягідного (Taxus baccata L.) і отримання таксол-продукуючих калюсних ліній

Мета даної роботи - вивчення закономірностей калюсоутворення та продукування протиракового препарату таксолу в культурах клітин тису ягідного (Taxus baccata L.). Вивчено розподіл вмісту таксолу між окремими частинами рослин тису в 15-ти клонах T. baccata і 3-х клонах T. cuspidata. Встановлено міжклональну варіабельність вмісту таксолу в корі стовбура, річних клонах та хвої досліджуваних видів. Найбільший вміст таксолу та найменша його міжклональна варіабельність характерні для кори стовбура. Розроблена методика отримання калюсу з вегетативних бруньок, пиляків, насіння та пагонів T. baccata. Підібраний оптимальний склад поживних середовищ та умови культивування для кожного типу експлантів. Виявлено, що для культури тису баланс співвідношення амонію до нітрату важливіший, ніж загальний вміст неорганічного азоту в середовищі. Гістологічний аналіз клітин тису показав, що найбільша проліферативна активність in vitro характерна для камбію і паренхіми флоеми. Розроблена процедура культивування протопластів T. baccata. Мікроколонії проявляли проліферативну активність протягом перших 7-14 діб. Потім клітинний поділ припинявся, але мікроколонії зберігали життєздатність протягом 2-х тижнів. Аналіз вмісту таксолу в отриманих калюсних лініях T. baccata за допомогою високоефективної рідинної хроматографії - обернений варіант - показав наявність у них речовини в кількостях, що характерні для рослин-донорів. Отримані калюсні лінії T. baccata, що стабільно ростуть і зберігають біосинтетичну активність при тривалому культивуванні.

Використання прийомів генетичної інженерії і клітинної біології для отримання нових форм у видів з родини бобових і деяких інших рослин

Розроблено методику культивування протопластів і регенерації рослин у люцерни, конюшини, гороху і у Oenothera hookeri. Протопласти сої, люпину, голубиного гороху при використанні розроблених методів культивування здатні до утворення клітинних колоній з високим ступенем ефективності. Отримано канаміцинстійкі рослини люцерни і клітинні лінії сої та гороху шляхом електропорації протопластів. Запропоновано метод, що підвищує ефективність трансформації у гороху та люцерни - "подвійна трансформація", що включає 1) отримання лінії рослин, які здатні до регенерації в культурі in vitro, за рахунок трансформації мутантом "shooty" A. tumefaciens pGV2206; 2) - трансформація ліній, які здатні до регенерації, селективним геном. Таким шляхом було отримано регенераційні лінії люцерни і гороху і далі трансгенні рослини гороху з Ds транспозоном кукурудзи та з геном стійкості до фосфінотрицину. Присутність генів в геномі рослин було доказано за допомогою методів полімеразної ланцюгової реакції, блот-гібридизації за Саузерном, NPT II аналізу, аналізу GUS активності, імуноферментного аналізу (ELISA). Міжвидові соматичні гібриди Medicago sativa_+ M.varia і M.borealis+ M.lupulina були отримані за допомогою асиметричної гібридизації. Хромосомний аналіз та блот-гібридизація рибосомальної ДНК підтвердили гібридну природу отриманих ліній. Було проведено гістологічний аналіз процесу регенерації у конюшини, гороху та цукрового буряка.

Вплив зміненої сили тяжіння на цитоскелет рослинних клітин з верхівковим ростом

Генетичні механізми регуляції біосинтезу ландоміцину Е у штаму Streptomyces globisporus 1912

Гравічутливість одноклітинних організмів

ДНК-маркери локусів кількісних ознак кукурудзи

Клонування та аналіз структури і особливостей експресії гена екзопектатліази ендофітної бактерії Klebsiella oxytoca VN13