Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.20 / О.М. Мороз; НАН України. Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. — К., 2003. — 22 с. — укp.

Аннотация: Розроблено модельну систему процесу біотехнологічного продукування оцтового альдегіду шляхом конверсії екзогенного етанолу в ацетальдегід алкогольоксидазою клітин мутантів метилотрофних дріжджів Hansenula polymorpha. Вивчено вплив мутацій, які блокують активності ферментів метаболізму ацетальдегіду, порушують глюкозну катаболітну репресію синтезу алкогольоксидази, а також призводять до підвищення активності фермента, на ефективність біотрансформації етанолу в оцтовий альдегід клітинами мутантних штамів H. polymorpha. Зазначено, що клітини регуляторного мутанта з підвищеною активністю алкогольоксидази виявилися найбільш ефективними біокаталізаторами процесу. Розроблено метод одержання мутантів метилотрофних дріжджів з підвищеною активністю алкогольоксидази. Ізольовано мутант H. polymorpha 7-4А з активністю фермента до 6,8 Од/мг білка після культивування клітин у середовищі з глюкозою. Запропоновано умови культивування клітин штаму для одержання високого виходу біомаси. Оптимізовано умови проведення біоконверсії етанолу в ацетальдегід клітинами штаму 7-4А. Доведено, що мутації, які призводять до пошкодження етанольної катаболітної інактивації алкогольоксидази, підвищують ефективність біоконверсії етанолу в ацетальдегід клітинами мутантів Pichia methanolica з блоком ацетил-КоЛ синтетази та ізоцитратліази. Розроблено схему біоконверсії етанолу в ацетальдегід клітинами штаму 7-4А (після спеціальної обробки), у яких стабілізація активності алкогольоксидази за інактивуючих умов (пошкодження селективної автофагії пероксисом) досягнуто завдяки специфічній дії хімічних реагентів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.20 / В.М. Архипова; НАН України. Ін-т біохімії ім. О.В.Палладіна. — К., 1998. — 19 с. — укp.

Аннотация: Представлено результати по оптимізації основних характеристик кондуктометричних ферментних біосенсорів та створенню високоефективних і стабільних систем для аналізу реальних зразків. Всебічно досліджено вплив умов проведення експериментів, матеріалів, форми та розмірів електродів на характеристики перетворювачів і розроблені практичні рекомендації щодо їх оптимального вибору. Проведено порівняння робочих характеристик біосенсорів на основі кондуктометричних перетворювачів та pH-чутливих польових транзисторів для кількісного аналізу пеніциліну. Запропоновано декілька шляхів цілеспрямованої зміни аналітичних характеристик кондуктометричних ферментних біосенсорів, зокрема чутливості та динамічного діапазону вимірювань, і проведено їх детальний аналіз. Розроблено глюкозний кондуктометричний біосенсор для аналізу реальних зразків (крові і культуральних рідин) без попередньої їх обробки.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.20 / Х. Азізпур; НАН України. Ін-т клітин. біології та генет. інженерії. — К., 2004. — 23 с.: табл. — укp.

Аннотация: Комплексно вивчено вплив основних технологічних параметрів та умов культивування виробничих штамів лактобактерій на накопичення біомаси, лізовамість клітин та рівень прояву антагоністичної, онкопротекторної та імуномодулювальної активності вихідної субстанції з метою наступного використання для одержання препаратів з широким спектром терапевтичної активності готових препаратів. Визначено можливість проведення керованого біосинтезу для одержання за виробничих умов біомаси молочнокислих бактерій з переважно заданими властивостями. З'ясовано їх антибіотичну дію та показано можливість зміни рівня онкопротекторної й імуномодулювальної активності. Доведено високий рівень індивідуальної мінливості клітин продуцентів, показано необхідність використання більшої кількості критеріїв для відбору культур-претендентів з метою віднесення їх до пробіотичних штамів. Запропоновано додаткову характеристику чутливості клітин до дії літичних ферментів як одного з показників стабільності властивостей пробіотичної культури. Установлено залежність чутливості клітин до дії літичного ферментного комплексу та лізоциму від умов культивування - складу ферментаційного середовища та ряду технологічних параметрів. Показано різнонаправленість регулювання процесів накопичення біомаси, формування антагоністичного комплексу й імуномодулювального потенціалу продуцента.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.20 / Т.П. Ткаченко; Білоцерк. держ. аграр. ун-т. — Біла Церква, 1999. — 18 с. — укp.

Аннотация: Результати досліджень свідчать, що в організмі телят під впливом тривалої дії зовнішнього та внутрішнього опромінення розвиваються імуносупресивні зміни. Препарати гомотин і КАФІ позитивно впливають на основні ланки кровотворної та імунної системи організму. Дія імуномодулюючих факторів тимуса полягає у переважному впливі на проліферацію, дозрівання та спеціалізацію клітин лімфоїдного ряду, стимуляцію спонтанного розеткоутворення, підвищення їх функціональної активності. Поряд з імунокоригуючою доведена радіопротекторна властивість препаратів. Застосування імуномодуляторів на всіх технологічних етапах вирощування молодняку великої рогатої худоби сприяє підвищенню природних захисних функцій організму та продуктивних якостей тварин, запобігає розвитку імунодефіцитного стану, компенсуючи таким чином вплив негативних чинників навколишнього середовища, у тому числі радіації.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.20 / С.П. Бабенко; Білоцерківський держ. аграрний ун-т. — Біла Церква, 1999.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.20 / І.О. Павлова; УААН. Нікіт. ботан. сад - Нац. наук. центр. — Ялта, 2002. — 17 с.: рис. — укp.

Аннотация: Досліджено проблему постзиготичної абортивності у стеноспермокарпічних сортів і гібридів винограду та запропоновано шляхи її подолання. На підставі досліджень розроблено спосіб одержання рослин з стеноспермокарпічного насіння винограду з використанням культури in vitro, що дає змогу протягом року одержувати селекційні форми, їх розмножити, адаптувати до умов in vivo і виростити їх повноцінне вегетативне потомство. Виявлено біологічні особливості проростання стеноспермокарпічного насіння, росту та розвитку ювенільних рослин за умов культури. Встановлено залежність тривалості періоду проростання від гормонального складу середовища культивування. Визначено шляхи формування рослин експериментальних популяцій, а також вплив взаємодії бензиламінопуріну та генотипу конкретного гібрида на розвиток рослин, одержаних зі стеноспермокарпічного насіння винограду. За результатами аналізу поліморфізу за частотою морф трьох ознак (кількості та зростання сім'ядольних листків і пігментації першого справжнього листка) виявлено диференціацію в рівномірності розподілу рослин за рідкісними морфами та морф за популяціями. Показано різницю досліджених експериментальних популяцій винограду за різноманітністю спостережуваних морф. Виявлено явище поліембріонії в потомстві експериментальних комбінацій та встановлено вплив генотипу сорту Ялтинського безнасінного на ступінь її експресії. Виділено безнасінну форму, яка має ранній строк достигання, польову стійкість до оїдіуму.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.20 / Ольга Олександрівна Овчаренко; НАН України; Інститут клітинної біології та генетичної інженерії. — К., 2005.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.20 / О.В. Щербак; УААН. Ін-т тваринництва. — Х., 2001. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: Проведено детальний аналіз жіночих гамет і ембріонів великої рогатої худоби та свині, отриманих за умов організму та поза ним. Встановлено, що дозрівання в культурі in vitro ооцитів свині до метафази II триває майже вдвічі довше, ніж ооцитів великої рогатої худоби. Виявлено, що у разі культивування поза організмом, кількість аномалій хромосомного апарату яйцеклітин знаходиться на однаково високому рівні. Досліджено морфологічні та цитогенетичні особливості процесів запліднення яйцеклітин і раннього ембріонального розвитку великої рогатої худоби та свині поза організмом. Встановлено, що поліспермне запліднення вірогідно частіше спостерігається у свині. З'ясовано, що геномні аномалії в ембріонах корів накопичуються (на рівні тенденції) з просуванням стадії розвитку ембріона, а в ембріонах свиней такої тенденції не спостережено. Проведено порівняльний аналіз ембріонів великої рогатої худоби, отриманих за умов in vitro та in vivo. Висунуто гіпотезу про різні механізми дегенерування таких ембріонів.