Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / Ю.М. Воліков; НАН України. Ін-т гідробіології. — К., 2004. — 23 с. — укp.

Аннотация: Досліджено структурно-функціональні характеристики угруповань макрозообентосу та видового різноманіття придунайських водойм, з'ясовано їх роль у процесах мінералізації та трансформації органічних речовин, наведено оцінку екологічного стану та біопродукційного потенціалу у сучасний період. Виявлено, що у порівнянні з 50-ми роками минулого сторіччя більш ніж на половину скоротилися показники видового багатства донних ценозів. Встановлено, що відбулося спрощення структури, в основному за рахунок зменшення представництва реліктових видів понто-каспійського фауністичного комплексу і збільшення частки типово озерних груп донних безхребетних - малощетинкових червів і личинок хірономід. Виявлено, що відбулася заміна домінуючого ценозу Monodacna на ценоз Dreissena. Встановлено, що в цілому екосистеми придунайських водойм знаходяться у теперішній час у пригніченому стані і втрачають свою екотонну функцію. Визначено, що основною причиною зниження числа видів і представленості форм донної фауни придунайських озер - лиманів є збільшення об'ємів надходження у водойми органічних речовин, різних забруднюючих і токсичних інгредієнтів з площі водозбору. Встановлено, що зниження водообміну з Дунаєм також призводить до порушення на екосистемному рівні структурно-функціональних характеристик, які формуються під впливом водного екотону типу "ріка - озеро - ріка".

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.17 / В.І. Щербак; НАН України. Ін-т гідробіології. — К., 2000. — 32 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано основні закономірності багаторічної сукцесії структурних, функціональних характеристик фітопланктону в просторі та часі, його роль у функціонуванні екосистем річкової ділянки Дніпра, а також водоймищ після стабілізації гідробіологічного режиму та аварії на Чорнобильській АЕС. Доведено, що головним чинником стабілізації структурно-функціональних характеристик дніпровського фітопланктону на сучасному етапі його еволюції є остаточна зміна евтрофної лотичної екосистеми на лентичну (після заповнення Канівського водоймища). Встановлено зниження інтенсивності "цвітіння" води синьозеленими водоростями, перехід від монодомінантних угруповань до оліго- і полідомінантних, зростання абсолютного і відносного значеннь у фітопланктоні дрібноклітинних центричних діатомових і зелених (вольвоксових, хлорококових) водоростей. Показано, що просторово-часовий розподіл продукційних характеристик водоростей різних відділів у річних та озерних плесах на популяційно-видовому та ценотичному рівнях, інтенсифікація продукційних процесів дозволяють фітопланктону в більш повній мірі реалізувати біопродукційний потенціал, компенсувати зниження надходжень потоків енергії після зменшення "цвітіння" води синьозеленими водоростями. Підкреслено, що радіоактивне забруднення дніпровських водоймищ після аварії на Чорнобильській АЕС та існуюча еколого-токсикологічна ситуація не викликає загальної деградації фітопланктону. Стабілізація радіаційної ситуації в басейні Дніпра на початку 90-х рр. сприяла зростанню ролі фітопланктону в міграції радіонуклідів у системі "вода - фітопланктон - зоопланктон".

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / О.С. Смольський; НАН України. Ін-т гідробіології. — К., 1998. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено комплексну реакцію крові коропа (вміст форм гемоглобіну, його кінетичні і функціональні показники та їх регуляцію, стан систем енергозабезпечення в еритроцитах та ін.) на дію абіотичних факторів водного середовища та інтоксикацій. Встановлено, що реакція крові риб на інтоксикацію визначається фізико-хімічними властивостями токсиканту: іони свинцю і фенолу викликають в еритроцитах незворотні структурні і метаболічні зміни; іони марганцю, міді і цинку активують більшість процесів адаптивного захисту; аміак викликає відхилення на рівні адаптивної відповіді; спільна дія аміаку та іонів металів є антагоністичною і виступає фактором зниження пошкоджуючої дії кожного токсиканта окремо. Виявлено ключові характеристики адаптивної відповіді компонентів крові риб на дію екстремальних факторів і запропоновано використовувати їх як показники біоіндикації забруднення водного середовища.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / Н.В. Майстрова; НАН України. Ін-т гідробіології. — К., 2003. — 22 с.: рис. — укp.

Аннотация: Встановлено основні етапи сукцесії фітопланктону Канівського водосховища. На сучасному етапі сукцесії виділено три ділянки водосховища з сукцесійними відмінностями просторово-часового розподілу видового та кількісного різноманіття та структурної характеристики домінуючого комплексу фітопланктону. Виявлено зменшення кількості таксонів нижче виду та зростання флористичного індексу вид - внутрішньовидовий таксон. Доведено, що притоки річки Десна, Красна, Стугна, Либідь - є джерелом підвищення різноманіття фітопланктону водосховища. Перелік водоростей водосховища поповнено 196-ма видами (205-ма внутрішньовидовими таксонами, включно з тими, що містять номенклатурний тип виду), 16 з них - нові для Дніпра та дніпровських водосховищ. Вивчено вплив конкретних антропогенних критеріїв на природну сукцесію фітопланктону. Досліджено, що гідротехнічні роботи (видобуток піску) та підігріті скидні води (Трипільська ДРЕС) мають локальний вплив на його розвиток. На прилеглих до Києва ділянках водосховища встановлено зниження видового, кількісного, інформаційного різноманіття фітопланктону та інтенсивності первинної продукції у порівнянні з ділянками водосхоивща, де сукцесія протікає під впливом природних критеріїв. Створено базу даних (Microsoft Access 97) фітопланктону Канівського водосховища.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / І.М. Сєрікова; НАН України. Ін-т біології півден. морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 2005. — 22 с. — укp.

Аннотация: З використанням сучасного методу багаторазових батифотометричних зондувань верхнього фотичного шару пелагіалі вивчено дрібномасштабну просторово-часову структуру планктонного угруповання у різних за гідрологічною структурою водних масах. Показано визначальну роль дінофітових водоростей у формуванні мезомасштабної просторової структури, а також тонкої вертикальної структури поля біолюмінесценції у морях Середземноморського басейну. Доведено вагомий вплив зсувних ефектів внутрішніх хвиль на розподіл планктону, неврахування яких може призвести до значних помилок у визначенні його продуктивності. Установлено повсюдне існування тонкої структури у розподілі планктону як протяжних шарів товщиною 3 - 7 м, що має важливе значення для функціонування пелагічних угруповань і загальної оцінки стану морських екосистем. Розглянуто механізми генерації тонких шарів скупчень дінофітових водоростей на фоні фронтогенезу вод за переходу від північно-західного шельфу до відкритої частини у Чорному морі. Виявлено взаємозв'язок між тонкою структурою поля біолюмінесценції (планктону) та тонкою термохалінною структурою вод. Розроблено метод розрахунку параметрів тонкої структури поля біолюмінесценції, що відображають характер агрегованості планктону. Досліджено діапазони їх мінливості у водних масах з різним динамічним режимом. Уперше показано залежність процесів структуроутворення планктонних скупчень від гідродинамічних факторів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / О.Ю. Гончаров; НАН України. Ін-т біології півден. морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 2006. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: На підставі досліджень 2000 - 2003 рр. надано характеристику продукційно-деструкційних процесів і гідрохімічного режиму лиманів та лагун північно-західного Причорномор'я у сучасний період. Виявлено зміни величин первинної продукції, вмісту біогенних елементів і органічної речовини у порівнянні з періодом інтенсивної евтрофікації та до нього. Вивчено роль первинних продуцентів різних біотопів у формуванні кисневого режиму водойм. Розраховано співвідношення основних біогенних елементів у воді лиманів і у північно-західній частині Чорного моря. Для розрахунків питомої продукції використано параметр сумарної поверхні популяції мікроводоростей. З'ясовано внесок лиманів північно-західного Причорномор'я в загальну первинну продукцію українського сектору північно-західної частини Чорного моря. Показано вплив фізико-географічних параметрів водойм на рівень їх первинної продукції.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / Н.М. Лялюк; Ін-т гідробіології НАН України. — К., 2001. — 19 с. — укp.

Аннотация: Доведено існування фітонейстону в літоралі Азовського моря на прикладі його Таганрозької затоки. Ідентифіковано видовий склад фітонейстону. Встановлено наявність тривалої вегетації та формування фітонейстону у морському середовищі внаслідок життєдіяльності прісноводних водоростей річкового стоку (63 % видового складу) та типових форм. Виявлено, що фітонейстон представлений переважно нано- (80 %) та пікопланктонною (10 %) розмірними фракціями, які визначають продуційні можливості та трофність води моря. Розглянуто сезонну динаміку видового складу, чисельності та біомаси водоростей нейстону. Для вивчення фітонейстону було застосовано визначення пігментних індексів - вмісту та співвідношення хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінових пігментів. Розглянуто питання щодо впливу основних абіотичних факторів нейсталі (інтенсивності сонячної інсоляції, ступеня хвилювання моря, температурного режиму води) на формування угруповань фітонейстону. На підставі даних про організми фітонейстону запропоновано оцінювати якість води відповідно до затверджених в Україні нормативів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / М.В. Борисюк; Ін-т гідробіології НАН України. — К., 2004. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено видовий склад, кількісні показники та простежено особливості розвитку фітоперифітону прибережних ділянок Азовського моря у сезонному аспекті на рослинних (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Potamogeton pectinatus L.), тваринних (Balanus improvisus Darwin) та штучних субстратах (скельцях обростання). Вперше одержано пігментні характеристики фітоперифітону Азовського моря (динаміку вмісту хлорофілів, каротиноїдів, фікобілінових пігментів). Істотно доповнено дані щодо біорізноманіття угруповань фітоперифітону Таганрозької затоки Азовського моря на експериментальних субстратах (скельцях обростання). Для оцінки якості води виділено індикаторні види фітоперифітону (індикатори сапробності). Здійснено оцінку якості морської води за "Комплексною екологічною класифікацією вод суші" з урахуванням загальної мінералізації, іонного складу води та індексу сапробності.