Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / М.В. Гельмбольт; НАН України. Ін-т біології півден. морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 2002. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: На підставі досліджень 1995 - 2002 рр. виявлено видову різноманітність і розподіл морських кліщів у північно-західній частині Чорного моря (ПЗЧМ). Оцінено внесок таксоцену кліщів у формування поселень мейобентосу цього району моря. Проведено ретроспективний аналіз вивченості морських кліщів Чорного моря та Світового океану. Установлено, що морські кліщі ПЗЧМ представлені 18-а видами (11-а родами). Відзначено зміни у фауні та кількісних показниках морських кліщів різних біотопів і біоценозів ПЗЧМ унаслідок антропогенного евтрофування вод та інтенсивного засвоєння людиною берегової зони: з 29-ти видів, раніше зафіксованих у ПЗЧМ, у даний час відзначено 18, в Одеській затоці та суміжних акваторіях, включаючи інтерстиціаль краєвих біотопів, 12 видів з 17-ти наведених раніше. Описано життєві цикли деяких масових видів Halacaridae, які мешкають в ПЗЧМ, і виявлено морфологічні адаптації кліщів до особливостей біотопу та способу життя. Складено уточнений список видів (Halacaridae : Acari) Чорного моря - 41 вид (15 родів) і ПЗЧМ - 23 види (12 родів). Проведено фауністичне порівняння Чорного, Середземного, Балтійського морів і Атлантики, яке дає змогу прослідкувати етапи заселення цією групою мейобентосу Чорноморського басейну.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.17 / Галина Григорівна Мінічева; НАН України, Інститут біології південних морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 1998

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / Д.А. Вискушенко; НАН України. Ін-т гідробіології. — К., 2003. — 20 с.: табл. — укp.

Аннотация: Установлено, що сульфат міді для ставковика озерного є сполукою сильно токсичною, а хлорид цинку та нітрат свинцю - помірно токсичними. На початкових етапах отруєння адаптація до умов токсичного середовища відбувається за рахунок змін у етології тварин. Майже одночасно з ними реєструються швидкі фізіологічні захисно-пристосувальні реакції. У подальшому починають переважати патологічні зрушення, що призводять до летальних наслідків. Визначено, що іони важких металів викликають у ставковика суттєві дегенеративно-некротичні зрушення. Установлено, що витримування його у воді з цими токсикантами призводить до відторгнення та злущення епітеліального шару деструкції підстилаючих його тканин, дегенерації сполучної тканини травної та статевої залоз, а потім і їх структурних елементів (ацинусів). Зроблено висновок, що компенсація негативних впливів токсикантів на ставковика досягається завдяки підвищенню на початкових етапах його отруєння ефективності засвоєння їжі та інтенсивності дихання. За незначної інтенсивності інвазії вплив паразитів майже непомітний, але середній її рівень, як і генеральне ураження суттєво пригнічують життєдіяльність організму.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / Ю.В. Брянцева; НАН України. Ін-т біології півден. морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 2000. — 17 с. — укp.

Аннотация: Досліджено структурні характеристики фітопланктону у різних районах північної частини Чорного моря протягом річного циклу (березень, травень, липень, вересень, листопад 1992 та лютий 1993 рр.). Особливості сезонної сукцесії та рівень розвитку фітопланктону у 1992 - 1993 рр. зіставлено з їх багаторічними тенденціями. Показано просторовий зв'язок структурних характеристик фітопланктону у глибокій частині моря з океанографічними параметрами. Визначено відміни стану фітопланктону у зонах підйому води у порівнянні з суміжною акваторією. Зафіксовано збільшення значення перидінійових та золотистих водоростей у фітопланктоні Чорного моря. Особливо це властиво для відкритої частини моря. Виявлено, що зміни біомаси водоростей у значній мірі обумовлені атмосферною циркуляцією, яка діє не безпосередньо, а за особливостями поля течій. Вперше кількісно доведено, що суттєві зміни у фітопланктоні відкритого моря обумовлені сумарною дією природних (атмосферна циркуляція) та антропогенних (безповоротне водокористування) факторів. Наслідки цього негативно впливають на величину біорізноманіття у фітоцені (за інформаційною ентропією Шенона) та знижують сталість екосистеми до зовнішнього впливу.

Источник: Автореф. дис...канд. біол. наук: 03.00.17 / В.В. Беляєв; Ін-т гідробіології НАН України. — К., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено особливості накопичення радіонуклідів (р/н) гідробіонтами водойм Рівенщини, Житомирщини та зони відчуження Чорнобильської АЕС. Розроблено методику прижиттєвого визначення параметрів виведення гамма-випромінюючих р/н у риб, маса яких складає від 20 до 1500 г.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / І.І. Кулакова; НАН України. Ін-т біології півден. морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 2002. — 19 с. — укp.

Аннотация: На основі матеріалу, зібраного майже за 20-ти річний період (більше, ніж 2740 кількісних проб) у різних районах південно-західної частини Чорного моря (ПЗЧМ) проведено ретроспективний аналіз вивченості та біологічного різноманіття вільноіснуючих нематод у ПЗЧМ за минуле сторіччя, розглянуто 90 видів. Для інтерстиціалі піщаних пляжів - типового екотону моря - вперше досліджено 41 вид нематод і показано їх роль як компонента інтерстиціальної мейофауни піщаного контуру моря (псевдо- та супраліторалі). Найбільш різноманітно представлено ряд Enoplida (19 видів), Monhysterida (13 видів), (Chromadorida (8 видів). Вивчено просторово-часові показники чисельності та біомаси нематод субліторалі ПЗЧМ, деяких її заток (Одеської, Жебриянської бухти) та Причорноморських лиманів (Григорівський, Сухий). Показано їх роль у мейобентосі. Описано особливості кількісного розподілу нематод залежно від сезонів, типів субстрату та глибини. Виявлено основні тенденції розвитку нематод ПЗЧМ за умов евтрофування. Встановлено, що завдяки збільшенню антропогенного навантаження на екосистему ПЗЧМ скорочується число домінуючих видів з 3 - 4 до 1 - 2. Зазначено, що в евтрофних районах набувають розвитку види з малими розмірами тіла (1 - 2 мм) і спроможністю існування в зонах з низьким вмістом кисню.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / Ю.В. Леус; НАН України. Ін-т гідробіології. — К., 1998. — 16 с. — укp.

Аннотация: В дисертації представлені дані про активність основних антиоксидантних ферментів та вміст перекисних продуктів в організмі коропа за дії токсикантів і несприятливих фізико-хімічних факторів водного середовища. Встановлено, що токсиканти сприяють накопиченню, головним чином, вторинних продуктів ПОЛ (ТБК-реагуючих сполук) в печінці і крові коропа. Виявлена тканинна специфічність пероксидази, а також її висока чутливість до дії несприятливих факторів в крові. Для комплексної оцінки системи ПОЛ lambda АОА за несприятливих впливів у риб запропоновано "коефіцієнт антиоксидантного стану".

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / С.І. Рубцова; НАН України. Ін-т біології півден. морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 2003. — 19 с. — укp.

Аннотация: Започатковано новий напрямок гідробіологічних досліджень процесу самоочищення морського середовища від нафти та нафтопродуктів. Уперше проведено комплексні санітарно-біологічні дослідження в прибійній зоні акваторії Севастопольських бух і прилягаючих до них ділянок узбережжя, що характеризуються різним складом грунтів, рівнем нафтового забруднення та знаходяться під хвильовим впливом різної інтенсивності. Одержано систематичні дані про чисельність, закономірності розподілу, сезонну та річну динаміку, родовий склад і біохімічні особливості нафтоокислюючих мікроорганізмів у морській воді та донних даної зони. Вивчено залежність між чисельністю нафтоокислюючих бактерій, температурою морської води, хвилюванням моря, напрямком переносів вітрових мас, кількістю зависі та нафтових вуглеводнів, що переходять з грунту в морську воду. Розраховано рівні бактеріальної складової та періоди самоочищення морського середовища від вуглеводнів нафти за рахунок нафтоокислюючої мікрофлори в прибійній зоні Севастополя. Зазначено, що одержані дані можна використовувати у разі оцінення стану та надійності морських екосистем шляхом порівняння потоків забруднення та екологічної ємності, що дає змогу визначити тенденцію збільшення чи зменшення забруднень у морському середовищі. Наведені розрахунки можна використовувати для визначення рівнів мікробного самоочищення для інших видів гетеротрофних бактерій.