Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / Г.В. Іванович; НАН України. Ін-т біології півден. морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 2005. — 23 с. — укp.

Аннотация: Вивчено вміст глікогену та його динаміку у тілі мідій Одеської затоки. Доведено, що вміст глікогену у тілі мідій з марікультурних колекторів у 1,8 рази вищий, ніж у мідій природних субстратів. З'ясовано, що він вірогідно зменшувався з верхньої частини колектора - 4,58 %, до нижньої - 2,68 % сирої маси. Виявлено, що вміст глікогену у зовнішніх частинах друзи вищий, ніж у внутрішніх у 1,6 - 1,8 рази. За результатами вивчення максимального вмісту глікогену у тілі мідій за літнього періоду (червень - липень) установлено, що цей вміст значно нижчий в Одеській затоці, ніж у мідій з Кримського регіону (2,98 та в 5,20 - 5,70 % сирої маси відповідно). Виявлено різницю максимальних рівнів вмісту глікогену на п'яти прибережних станціях з різним рівнем водообміну. Цей рівень послідовно зменшується від станції з вільним водообміном - 4,9 % до станції з обмеженим рівнем водобміну - 2,1 % сирої маси. Під час дослідження різних органів мідій установлено, що максимальний вміст глікогену у гонадах, а мінімальний - у зябрах. Визначено, що найбільшого рівня вміст глікогену становить на стадії статевого спокою у гонадах - 5,15 %, у гепатопанкреасі - 1,91 %, у зябрах - 1,79 % сирої маси. Мінімум цього компонента відзначено на стадії вимету в усіх органах. Сумарних ліпідів виявлено найбільше у гепатопанкреасі. В усіх органах вміст сумарних ліпідів максимальний у період дозрівання статевих продуктів на переднерестовій стадії: у гепатопанкреасі - 2,47 %, у гонадах - 1,53 % та у зябрах - 0,92 % сирої маси. Мінімум цього вмісту виявлено в усіх органах у період вимету статевих продуктів. Установлено можливість використання вмісту глікогену та сумарних ліпідів, а також супутніх показників (вмісту сирої та сухої речовини, вологи та морфо-функціональних індексів) як індикаторів стану молюсків на різних стадіях репродуктивного циклу та за різних умов мешкання.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / Н.В. Миронова; НАН України. Ін-т біології півд. морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 2005. — 21 с. — укp.

Аннотация: На підставі повного анатомо-морфометричного аналізу вперше проведено ревізію роду грацилярія в Чорному морі та відновлено існування двох його видів: Gracilaria verrucosa (Huds.) Papenf. і G. dura (Ag.) J.Ag. В обох видів виявлено та описано по три форми, дві з яких є неприкріпленими. Вперше простежено сезонну динаміку структурно-функціональних показників фітоценозів за наявності в них грацилярії. На основі даних розмірно-вагової структури ценопопуляцій виявлено зміну генерацій видів і форм грацилярії за природних умов. Здійснено оцінку запасів найбільших скупчень грацилярії у Чорному морі. Показано можливість і перспективність культивування , вивчено особливості її росту, продукції та формування таломів за різних експериментальних умов вирощування.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / М.О. Платонов; НАН України. Ін-т гідробіології. — К., 2005. — 22 с. — укp.

Аннотация: Вперше здійснено токсикологічну оцінку нових біологічно активних препаратів ("Триман-1", "Рост-3", "Клепс" і вуглеамонійної солі) з використанням стандартних для водної токсикології тест-об'єктів. Проведено експериментальне вивчення дії різних концентрацій нових препаратів на ряд поколінь C. affinis. Вперше одержано дані щодо тривалого впливу малих концентрацій регуляторів росту рослин і вуглеамонійних солей на розмноження рачків у ряду поколінь. Встановлено вплив високих концетрацій бактерій на життєдіяльність C. affinis, D. magna та M. macrocopa.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.17 / Н.Г. Сергеєва; НАН України. Ін-т біології півд. морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 2001. — 34 с.: рис. — укp.

Аннотация: Вперше досліджено мейобентос шельфу, материковий схил та улоговини Чорного моря. На підставі власних багаторічних даних про видову різноманітність і вертикальний розподіл мейобентосу сформульовано нову концепцію про зональний розподіл життя в Чорному морі. Залежно від зустрічальності різних розмірно-екологічних угруповань донних тварин у Чорному морі виділено два пояси (яруси). Перший - від урізу води до глибини 120-150 м, населений організмами макро-, мейо- та мікробентосу, другий - від 120-150 м і до максимальних глибин, де мешкає тільки мейо- та мікробентос. Бентос анаеробної зони представлений гідробіонтами різних угруповань. Одні з них включають звичайні для шельфу Чорного моря види, які невідомими шляхами потрапляють у батіаль, інші - складаються з ендемічних форм глибинної сірководневої зони. У вертикальному розподілі мейобентосу виявлено зональність, зумовлену трьома природними зонами Чорного моря. Кожній із зон (аеробній, проміжній та анаеробній) відповідають специфічні мейобентосні угруповання, утворені сукупністю незалежних популяцій. На підставі виявлених специфічних аномалій у розвитку нематод автор вважає за доцільне використання уніфікованого показника морфологічної мінливості даної групи організмів для оцінки стану прибережної акваторії Чорного моря у разі техногенного навантаження.

Источник: Автореф. дис. д-ра біол. наук: 03.00.17 / Л.В. Воробйова; НАН України. Ін-т біології півд. морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 2000. — 37 с. — укp.

Аннотация: Запропоновано концепцію формування структурно-функціональних показників мейобентосу за умов зростаючого антропогенного впливу. Виділено три основні етапи вивчення мейобентосу Чорного моря, а також проаналізовано роль вітчизняних вчених у розвитку даного напрямку. Розкрито закономірності антропогенних сукцесій і вертикального розподілу мейобентосу від супраліторалі до батіалі. Доведено можливість і доцільність використання характеристик видового розмаїття та кількісних показників мейобентосу для оцінки якості морського середовища та прогнозування екологічних процесів у бенталі.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / О.В. Лисицька; НАН України. Ін-т біології півд. морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 2005. — 23 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати багаторічного моніторингу видового складу та чисельності пелагічних личинок донних безхребетних, що охоплює весь таксономічний комплекс меропланктону. Вивчено сезонні та річні зміни таксономічної структури меропланктону, видовий склад та сезонну динаміку чисельності личинок донних безхребетних у Балаклавській бухті, наведено список таксономічного складу меропланктону, що включає личинки 57-ми видів безхребетних, які відносяться до 38-ми родин. Розглянуто просторовий розподіл личинок донних безхребетних у Балаклавській бухті, розходження в структурі меропланктону кутової та відкритої частин бухти. Проаналізовано вплив згінно-нагінних явищ, наслідків гідротехнічних робіт на чисельність і видовий склад меропланктону Балаклавської бухти, а також поширення у чорноморському секторі прибережних вод Криму ряду видів пелагічних личинок бентосних організмів, які є вселенцями у Чорне море.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.17 / П.Д. Клоченко; НАН України. Ін-т гідробіології. — К., 2002. — 38 с.: рис. — укp.

Аннотация: Встановлено закономірності асиміляції, трансформації та виділення сполук азоту прісноводними водоростями та з'ясовано роль цих процесів у формуванні альгоугруповань та якості води. На прикладі зелених та синьозелених водоростей показано, що процеси асиміляції та трансформації нітратів і сечовини клітинами цих організмів зумовлені їх таксономічною приналежністю, а питомий вміст нітритного та амонійного азоту, що утворюється, найбільший в період інтенсивного росту культур.Виявлено, що структурні зміни, які відбуваються в угрупованнях фітопланктону, пов'язані з особливостями ферментних систем, що зв'язують аміак у зелених та синьозелених водоростях. Серед азотвмісних речовин водоростевого походження ідентифіковано різноманітні амінокислоти та легкі аміни, які здатні трансформуватися в канцерогенні сполуки, що можуть впливати на вегетацію фітопланктону. Функціонування рослинного планктону зумовлює підвищення у воді вмісту вільних амінокислот і речовин білкової породи, зокрема, циклічнихпептидів-мікроцистинів, що негативно впливають на якість води.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / Р.Г. Геворгіз; НАН України. Ін-т біології півден. морів ім. О.О.Ковалевського. — Севастополь, 1998. — 18 с. — укp.

Аннотация: Пропонується механізм, який пояснює залежність кількості клітинних пігментів від інтенсивності світла у рослин. Основою механізму є уявлення про два протилежних процеси, які визначають концентрацію пігментів у клітині: синтез і руйнування пігментів під дією світла. Розроблено математичну модель, яка описує кількість пігментів в рослинних клітинах з урахуванням фотодеструктивних процесів. Отримані рівняння залежності кількості пігментів в біомасі мікроводоростей від поверхневої освітленості. Рівняння застосовано для опису світлозалежного вмісту пігментів в клітинах мікроводоростей різноманітних систематичних груп. Отримані коефіцієнти рівнянь. Показано гарне співвідношення експериментальних і теоретичних даних. Отримані рівняння, які описують динаміку кількості пігментів в рослинних клітинах при блокуванні синтезу пігментів недостачею компонентів мінерального харчування. Рівняння застосовано для опису концентрації пігментів в клітинах червоних і синьо-зелених мікроводоростей при глибокому азотному лімітуванні.