Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.15 / К.Ю. Суворова; НАН України. Ін-т фізіології рослин і генетики. — К., 2002. — 20 с. — укp.

Аннотация: Наведено результати досліджень схрещувань у 56 комбінаціях тритикале різної геномної будови з м'якою пшеницею. Досліджено вплив геномної будови материнського тритикале на зав'язуваність, життєздатність гібридних зернівок, успадкування мофрологічних ознак, диференціацію морфотипів за результатами формоутворення. Встановлено, що дане схрещування є найбільш простим і ефективним способом одержання вихідного матеріалу тритикале та м'якої пшениці з заміщеними хромосомами та перенесеними генами. За цим методом створено лінії пшеничних ревертантів та новий сорт тритикале Ладне.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.15 / О.І. Метлицька; УААН. Ін-т розведення і генетики тварин. — с.Чубинське (Київська обл.), 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Створено технології типування свиней за геном гормону росту і ріанодин-рецепторним геном та охарактеризовано вітчизняні породи свиней за цими локусами. Встановлено зв'язок генотипів RYR1-гена з життєздатністю поросят раннього віку. Досліджено мікросателітні локуси ДНК свиней полтавської м'ясної та миргородської порід. Модифіковано метод виділення ДНК з м'язової тканини свиней. Оцінено генетичну диференціацію полтавської м'ясної породи та порід-засновників, ступінь внеску кожної з них у формування її генетичної структури з застосуванням імуногенетичних маркерів і статистико-математичних моделей. Розглянуто мікроеволюційні процеси в генофондному стаді миргородської породи свиней. Проведено зіставлення генетичної інформативності систем мікросателітних маркерів із традиційними імуногенетичними.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.15 / Кам Давід; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено ефекти опромінювання світлом He-Ne лазера і надвисокої частоти (НВЧ) яєць і ляльок дрозофіли на показники теплостійкості імаго, репродуктивної здатності та виходу імаго у ліній з низькою та високою статевою активністю, та їх гібридів. У дослідах на клітинах букального епітелію людини встановлено, що випромінювання He-Ne лазера надвисокої частоти викликає збільшення електронегативності ядер (ЕНЯ) та підвищення кількості гранул гетерохроматину в ядрах. Досліджено вплив інсуліну та інгібіторів біосинтезу РНК і білка на ЕНЯ. За результатами дослідження виявлено значні ефекти мікрохвильового та лазерного випромінювання на клітинному й організменому рівнях, реакція на дані фактори обумовлена генотипом.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.15 / А.В. Злацька; НАН України. Ін-т клітин. біології та генет. інженерії. — К., 2001. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: Досліджено лінії пшениці, які за цитологічною стабільністю не відрізнялись від рекурентних сортів м'якої пшениці Кавказ і Безоста 1. Інтрогресію чужинного генетичного матеріалу до геному цих ліній представлено невеликими ділянками хромосом (транслокації та рекомбінації). Для з'ясування того, які хромосоми T. miguschovae передавали свій генетичний матеріал до геному досліджених ліній було залучено ідентифіковані біохімічні та морфологічні маркери хромосом T. miguschovae. Показано, що успішність інтрогресії чужинного матеріалу залежить від способу його включення до геному м'якої пшениці та належності його до певної гомеологічної групи. Виявлено лінії-носії господарсько-важливих ознак - стійкість до борошнистої роси та підвищений вміст білка в зерні (ВБЗ). Стійкість до борошнистої роси контролюється кількома генами з різним типом міжалельних взаємодій. Генетичний аналіз геномно-доданих форм з різними субгеномами D і однаковою частиною субгеному AABB показав участь у контролі ознаки ВБЗ двох генів, що взаємодіють за типом дублікатного епістазу за умов домінування низького ВБЗ.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.15 / О.В. Гостєва; НАН України. Ін-т клітин. біології та генет. інженерії. — К., 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: Розроблено метод виявлення різноконденсованих ділянок хромосом на стадії прометафази, а також способи вимірювання оптичної щільності індивідуальних хромосом та внутрішньохромосомних ділянок шляхом денситометричного сканування на системі аналізу зображень. Метод дозволяє об'єктивно оцінювати розподіл у кожній хромосомі ділянок різної оптичної щільності - умовних сегментів, що суттєво відрізняються оптичною щільністю, послідовність яких специфічна для індивідуальних хромосом і може бути використана для їх ідентифікації. Встановлено відмінність між кріотипами давніх та сучасних видів Crepis за величиною оптично-щільного матеріалу на геном та хромосому, за кількістю, а також об'ємом сегментів. З'ясовано, що давні види роду Crepis відрізняються від молодих значно ширшим розмахом міжвидової мінливості хромосом за величинами й кількістю сегментів. Запропоновано новий підхід в індивідуальному типуванні хромосом. Показано можливості реєстрації індукованих числових та структурних перебудов хромосом. Основні результати роботи знайшли застосування у вирішенні питань внутрішньо- та міжвидової диференціації каріотипів.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 03.00.15 / О.О. Скварська; Ін-т гігієни та мед. екології ім. О.М.Марзеєва АМН України. — К., 2004. — 17 с. — укp.

Аннотация: Доведено, що вплив несприятливих медико-біологічних факторів на плід погіршує адаптаційні можливості організму дитини не тільки у ранньому віці, але і на наступних етапах онтогенезу, сприяє виникненню функціональних порушень різних органів і систем з наступним розвитком хронічної соматичної патології. З'ясовано, що поєднаний вплив антенатальних факторів ризику на плід та опромінення батька підвищує частоту реалізації мультифакторної патології у пробанда, призводить до формування морфогенетичних варіантів, які представлені широким спектром множинних зовнішніх стигм різної локалізації у поєднанні з комплексом ознак, що характеризують наявність синдрому дисплазії сполучної тканини. Установлено, що частота хромосомних аберацій у пробандів основної групи вища, ніж у сибсів і матері за рахунок збільшення варіабельності мікросателітасоційованих послідовностей ДНК у дітей, які народилися у післяаварійний період у сім'ях учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Визначено лінійний характер залежності кількості мутацій у мікросателітній фракції ДНК від дози та часу, що пройшов з моменту припинення контакту батька з радіаційним чинником до зачаття пробанда. Удосконалено систему профілактичних заходів щодо мінімізації негативних наслідків радіаційного опромінення батька.

Источник: Автореф. дис... канд. мед. наук: 03.00.15 / Г.М. Бичкова; Укр. наук. гігієн. центр. — К., 1999. — 19 с. — укp.

Аннотация: Дисертація присвячена вивченню клінічного поліморфізму синдрому Мартіна-Бела. Встановлено, що синдром проявляється як мінімум у двох клінічних формах, які характеризуються специфічним комплексом фенотипічних і психопатологічних ознак. Показано, що в основі виявленого клінічного поліморфізму лежить істинна генетична гетерогенність (відмінність молекулярно-генетичних змін при різних клінічних формах синдрому). Вперше проведений аналіз порушень психічних функцій у хворих дозволив виявити переважне ураження у них лобних відділів мозку. Впроваджені у практику основні результати роботи дозволять підвищити ефективність діагностики і профілактики синдрому Мартіна-Бела.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.15 / С.І. Волощук; Ін-т агроекології УААН. — К., 2006. — 20 с. — укp.

Аннотация: Розроблено технологію створення, а також досліджено питання оцінки та добору селекційного матеріалу пшениці, стійкого до фузаріозу колоса з використанням методів культури in vitro, базуючись на розширенні генетичної мінливості. За результатами експериментальних робіт одержано нові дані стосовно дії токсичних метаболітів Fusarium graminearum in vitro (на калюсні тканини, ізольоване колосся та зрілий пилок пшениці) та in vitro. Установлено залежну від генотипу токсичну, генотоксичну та мутагенну дію культуральних фільтратів на калюсні культури з незрілих зародків пшениці. Розроблено й удосконалено критерії оцінки та добору клітинних ліній щодо стійкості до культуральних фільтратів. Виявлено відповідність рівня регенерації за дії селективного фактора польовій стійкості до патогена. За дії цього фактора у гібридних популяціях показано зміну величини адитивно-домінантних генетичних ефектів та накопичення стійких генотипів. Виявлено збільшення частоти та розширення діапазону сомаклональної варіабельності за якісними та кількісними ознаками за дії культуральних фільтратів і показано ефективність поєднання комбінаційної, мутаційної та сомаклональної мінливості для одержання стійких генотипів. Досліджено генетичний контроль за компонентами стійкості у відібраних in vitro варіантів та встановлено їх комбінаційну здатність.