Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.15 / С.Б. Аленіна; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2000. — 19 с. — укp.

Аннотация: Дисертацію присвячено проблемам гетерозису і мінливості адаптивних ознак у Drosophila melanogaster в умовах впливу низькоінтенсивного лазерного випромінювання. Ефекти опромінення He-Ne лазером досліджено на організменному і субклітинному рівнях. Вивчено роль генотипічної й експозиційної компонент у детермінації кількісних ознак, пов'язаних із репродукцією та адаптацією. Встановлено, що опромінення на ранніх етапах онтогенезу приводить до змін вищевказаних ознак, а ступінь виразності ефекту гетерозису залежить від режиму впливу. Підтверджено взаємозв'язок між адаптивними ознаками і біоелектричними властивостями клітинних ядер.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.15 / А.В. Бленда; НАН України. Ін-т фізіології рослин і генетики. — К., 2000. — 17 с. — укp.

Аннотация: Розглянуто питання вивчення генотипних особливостей та вдосконалення біотехнологічного процесу мікроклонального розмноження представників підродини Prunoidae із застосуванням молекулярно-генетичних маркерів. Зроблено порівняльний аналіз регенераційної здатності за умов in vitro досліджених генотип даної підродини розподілено на групи. Виявлено наявність позитивної кореляції між вмістом фенольних сполук в однорічних пагонах та здатністю до регенерації в умовах in vitro у процесі мікроклонального розмноження даних генотипів. Запропоновано використання кількісного вмісту фенольних сполук в якості додаткових біохімічних маркерів під час роботи з генотипами даної підродини в культурі in vitro. Досліджено і проведено відбір поліморфних ферментних систем з метою ідентифікації окремих представників даної підродини за умов in vitro та in vivo. Охарактеризовано досліджені ферментні системи та проведено розподіл генотипів за визначеними типами ізоферментних спектрів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.15 / Д.М. Басовський; УААН. Ін-т розведення і генетики тварин. — с.Чубинське, Київ. обл., 2000. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено вплив порушення цілісності прозорої оболонки ооцитів корів шляхом часткового розсічення або повного ферментативного видалення на активацію до партеногенезу, моно- та поліспермне запліднення яйцеклітин та доімплантаційний розвиток зародків поза організмом. Розглянуто морфологічні та цитогенетичні особливості формування пронуклеусів у поліспермних зиготах великої рогатої худоби. Розроблено методику часткового розсічення прозорої оболонки ооцитів корів, яка не потребує використання мікроманіпулятора. Проведено порівняльний аналіз розвитку поза організмом половинок і четвертинок морул, а також бластоцист, одержаних in vitro та in vivo. Досліджено здатність до розвитку in vitro ізольованих бластомерів 4 - 8-клітинних зародків, отриманих поза організмом.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.15 / Р.А. Якимчук; НАН України; Ін-т фізіології рослин і генетики. — К., 2002. — 18 с. — укp.

Аннотация: Визначено цитогенетичну активність радіонуклідних забруднень у зоні відчуження ЧАЕС через 13 років після аварії. Встановлено суттєве збільшення, у порівнянні з спонтанним рівнем, частоти хромосомних аберацій і видимих мутацій у разі дії низьких доз гамма-променів і хімічних мутагенів на озиму пшеницю. Розглянуто можливість тестування низьких доз хімічних мутагенів у навколишньому середовищі за спектром хромосомних аберацій. Визначено, що максимальний вихід продуктивних форм викликають низькі дози гамма-променів і хімічних мутагенів. Встановлено, що зона відчуження ЧАЕС і місця локалізації низьких доз мутагенних факторів становлять генетичну загрозу для живих організмів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.15 / В.Р. Федорова; Селекц.-генет. ін-т - нац. центр насіннєзнав. та сортовивч. УААН. — О., 2004. — 18 с. — укp.

Аннотация: Вивчено ефекти генів фотоперіодичної реакції - однієї з генетичних систем, яка контролює тривалість вегетаційного періоду. Установлено відмінності прояву конкретних алелів трьох Ppd генів (Ppd1, Ppd2, Ppd3) за декількома ознаками: темпи розвитку озимої м'якої пшениці, час включення та тривалість дії генетичної системи Ppd, а також плейотропні ефекти вказаних генів на рівень розвитку окремих господарсько-цінних ознак в єдиному генофоні озимої м'якої пшениці. Показано, що ефект генів фотоперіодичної реакції виявляється в різній тривалості проходження II - V етапів органогенезу і дія генів Ppd триває на цьому проміжку часу. Найбільшу селекційну цінність для умов півдня України виявлено у носіїв генів слабкої фотоперіодичної чутливості - Ppd1 та Ppd3. У той же час у селекційних програмах для зон з достатнім рівнем зволоження та тривалим природним днем рекомендовано залучати носіїв домінантного гена Ppd2, оскільки за подібних умов може реалізуватись генетичний потенціал домінантного алеля даного гена за ознаками продуктивності рослин. Запропоновано використовувати результати роботи з метою одержання сортів (генотипів) озимої пшениці з запрограмованим темпом розвитку для конкретної зони України, що дає змогу суттєво зменшити втрати врожаю від впливу стресових чинників зовнішнього середовища, а також скоротити об'єми селекційних програм.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.15 / А.Л. Вількер; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2001. — 14 с. — укp.

Аннотация: Встановлено, що демографічному процесові малочисельних міст і селищ східної України притаманні зниження показників ефективної чисельності, шлюбності, частки новонароджених у репродуктивно сприятливому віці, низька та недостатня для простого відтворення народжуваність. Встановлено, що більша частка індекса тотального добору припадає на компоненту диференційної плодючості. Найбільшу роль у формуванні розподілу популяцій відіграють соціально значущі ознаки - освіта та професія, причому їх роль у формуванні шлюбної структури зростає. Значення національності, місця народження як факторів, що формують популяцію, знижується. Показники структури неоднакові для популяцій різної чисельності та національного складу. Найбільш високі значення компонент аутбрідингу відзначено в міських популяціях, найменші - в українських селищах. Російські селища за цими показниками займають проміжне положення.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.15 / О.В. Філіпцова; Харк. держ. ун-т. — Х., 1998. — 16 с. — укp.

Аннотация: Вивчення записів шлюбів, які були зареєстровані в 1960, 1985 та 1992-95 рр. в урбанізованих популяціях східної України (Харків, Донецьк, Полтава), показало, що в 90-і роки змінилась динаміка генетико-демографічного процесу. Якщо з 1960 по 1985 рр. у цих популяціях збільшувався аутбридинговий компонент (підвищення національного різноманіття, відсотка міжнаціональних шлюбів, дальності міграції та шлюбної відстані), то в 90-і роки почався зріст інбридингового компонента (зменшення коефіцієнта міграції, етнічного різноманіття, шлюбної відстані, підвищення відсотка однонаціональних шлюбів, тенденція до моноетнічності). За ознаками "національність" та "місце народження" міські популяції східної України наближаються до панміксії, за соціально-професійними ознаками (освіта, професія) вивчені популяції залишаються репродуктивно підрозділеними.

Источник: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 03.00.15 / І.М. Першина; Ін-т олійн. культур УААН. — Запоріжжя, 2000. — 16 с. — укp.

Аннотация: Досліджено успадкування основних декоративних ознак соняшнику: пігментації суцвіть і рослини загалом, морфологічних мутантів суцвіть, стебел та листя. Встановлено, що різноманіття жовтих базових забарвлень суцвіть контролюється не менше, ніж 8 різними генами, серед яких два виявлено вперше. Загальна кількість алелів, що регулюють розподіл антоціану на крайових квітках, не менше 21. Відкрито рецесивний ген принципово нової дистальної локалізації антоціану. Махровість суцвіть соняшнику як феномен включає у себе два незалежні компоненти - форму і відносну довжину дискових квіток. Виділено вісім нових морфологічних мутантів стосовно форм крайових квіток. Модернізовано класифікацію типів гіллястості соняшнику. Створено генетичну колекцію морфологічних мутантів соняшнику, до складу якої входить понад 220 зразків. На її основі виведено перші вітчизняні гібриди декоративного соняшнику: Лунний, Юліана, Кармен та Надія.