Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / О.В. Вашека; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Встановлено фізіологічні та анатомічні відмінності у рослин з різними ритмами сезонного розвитку, що належать до родини Dryopteridaceae Ching (Dryopteris affinis (Lowe) Fraser-Jenkins, D. carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs, D. crassirhizoma Nakai, D. cristata (L.) A. Gray, D. dilatata (Hoffm.) A. Gray, D. filix-mas (L.) Schott. D. goeringiana (G. Kunze) Koidz., D. goldiana (Hook.) A. Gray, D. oreades Fomin, D. uniformis (Makino) Makino, D. varia (L.) G. Kunze, Polystichum acrostichoides (Mich.) Schott, P. aculeatum (L.) Roth, P. braunii (Spenn.) Fee, P. munitum (Kaulf.) C. Presl, P. setiferum (Forssk.) Moore ex Woynar, P. tripteron (G. Kunze) C. Presl, P. woronowii Fomin), Cyrtomium fortunei J. Smith). Виявлено, що вічнозеленим представникам притаманні риси ксероморфізму, які проявляються як в анатомічній будові - збільшеній товщині листових пластинок, щільності розміщення продихів, менших, на відміну від рослин літньозеленої групи, розмірах епідермальних і продихових клітин, а також підвищених значеннях питомої поверхневої щільності листків, так і у фізіологічних параметрах - вищій водозатримній здатності, високих показниках сублетального водного дефіциту. Вперше встановлено різницю у вмісті та сезонній динаміці пластидних пігментів у папоротей з різним ритмами сезонного розвитку. Вперше доведено, що вірогідна зміна в акропетальному напрямку ксероморфних ознак вай папоротей (D. varia, D. filix-mas, P. tripteron) відповідає закону Заленського, згідно з яким анатомічна будова листків, що знаходяться на різній відстані від кореневої системи, підкоряється правилу ярусності. Встановлено, що папороті родини Dryopteridaceae відзначаються підвищенним вмістом лектинів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / О.О. Дьячкова; НАН України. Ін-т фізіології рослин і генетики. — К., 2003. — 17 с.: рис. — укp.

Аннотация: Установлено, що інфікування вірусом тютюнової мозаїки (ВТМ) рослин перцю призводить до підвищення активності пероксидази, що має відношення до локальної відповіді рослин на вірусну інфекцію. Зазначено, що підвищення активності поліфенолоксидази пов'язане з вторинними змінами фенольного метаболізму та не є первинною захисною реакцією рослинного організму на вірусну інфекцію. Виявлено, що ВТМ спричинює збільшення активності каталази. Інфікування ВТМ рослин перцю викликає деструктивні зміни на рівні клітинних органоїдів. Доведено, що найбільшим змінам підлягали хлоропласти. Показано, що репродукція вірусу викликає зменшення вмісту фотосинтезувальних пігментів. Досліджено, що репродукція ВТМ у даних рослинах призводить до деструктивних змін пігмент-білкових комплексів хлоропластів перцю. Установлено, що світозбиральні комплекси фотосистеми ІІ виявилися більш вразливими до дії вірусної інфекції, про що свідчить зменшення відносного вмісту СРа, а також поява нової смуги, яку віднесено до світозбиральних комплексів фотосистеми ІІ. Виявлено, що розмноження ВТМ призводить до руйнування мембранних білків, які формують поліпептиди ФС ІІ та появи низькомолекулярних білків. Зазначено, що вірусний патогенез викликав деструкцію стромальних білків. Доведено, що в хлоропластах, інфікованих ВТМ рослин перцю, відбувається нагромадження капсидного білку вірусу. Уперше експериментально методом полімеразної ланцюгової реакції показано наявність та локалізацію вірусної РНК у стромі хлоропластів даного перцю, що свідчить про участь хлоропластів у процесах реплікації вірусної РНК і синтезі білка.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / О.І. Дзюба; НАН України. Ін-т фізіології рослин і генетики. — К., 2001. — 20 с. — укp.

Аннотация: Досліджено фізіолого-біохімічні особливості рододендрона жовтого (Rhododendron luteum Sweet). Вперше надано алелопатичну характеристику рододендрона жовтого, вивчено його фізіолого-біохімічні особливості та адаптаційні процеси під час інтродукції, вивчено алелопатичні особливості насіння різних видів росту Rhododendron L. З'ясовано хімічну природу алелопатично активних сполук рододендрона жовтого. Встановлено, що алелопатичну активність обумовлено наявністю сполук фенольної природи, амінокислот, лектинів і сапонінів. Вивчено сезонну динаміку накопичення алелопатично активних сполук у рослині та ризосферному грунті. Вперше виділено суму сапонінів рододендрона жовтого та досліджено їх біологічну активність, показано, що рододендрон жовтий є лектиномісткою рослиною. Досліджено динаміку активності лектинів з різних органів рослини. Отримані результати розширюють існуючі погляди відносно збереження R. luteum Sweet у природних фітоценозах як реліктового виду флори України, а також дозволяють рекомендувати рододендрон жовтий для інтродукції в ботанічні сади, дендропарки та використання в ландшафтній архітектурі. Доведено перспективність їх використання в фармакологічній промисловості.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / М.О. Большакова; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 1999. — 17 с. — укp.

Аннотация: Дисертація прсвячена дослідженням мінливості структури і рівней ендогенних фітогормонів листків деревних середземноморських рослин, які ростуть в різних мікрокліматичних умовах. Отримано нові дані, на підставі яких встановлено закономірності структурної та фізіологічної адаптації листків. Вперше проведено комплексне дослідження рівнів фітогормонів у деревних рослин, що відрізняються за стратегіями адаптації до дефіциту вологи. Показано, що пристосування листків досліджуваних видів до дії різних екологічних факторів проходить шляхом зміни балансу фітогормонів та видоспецифічної мінливості структури.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / А.В. Капустян; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2002.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / В.А. Циганкова; НАН України. Ін-т фізіології рослин і генетики. — К., 2003. — 24 с.: рис. — укp.

Аннотация: Появу незвичайного мінорного білка з молекулярною масою ~ 30 кДа (схожого за фізико-хімічними властивостями з поліпептидом глікопротеїну екстенсину) виявлено у клітинах зародкової осі у процесі стимульованого 6-метилтіоурацилом (6-МТУ) проростання насіння квасолі. Наведено дані, що стосуються механізмів фітогормонопосередкованої дії даних регуляторів росту. Встановлено, що стимуляція проростання насіння квасолі 6-метилтіоурацилом призводить до істотного скорочення (у два рази) термінів онтогенезу рослини, а стимуляція N-оксидом лутидину - до прискореного розвитку вегетативних органів без розвитку репродуктивних органів рослини.