Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / Ганна Дмитрівна Волощук; НАН України; Інститут фізіології рослин і генетики. — К., 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис. канд. біол. наук: 03.00.12 / О.І. Косик; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 19 с.: рис. — укp.

Аннотация: На основі дослідження складу і співвідношення головних класів ліпідів фотосинтетичних тканин озимої пшениці за умови штучно створеного свинцевого навантаження виявлено динаміку вмісту гліколіпідів залежно від концентрації, тривалості впливу та способу внесення свинцю в середовище. На основі порівняльного аналізу стійкості сортів пшениці різного екологічного походження до дії іонів свинцю встановлено, що основною спрямованістю змін у рослин стійкого сорту є швидка стабілізація рівня пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), зростання вмісту МГДГ, СХДГ та підтримання стабільного рівня стеринів. Обгрунтовано, що трансформації ліпід-пігментних компонентів фотосинтетичного апарату пов'язані з адаптивними процесами, прояв яких залежить від рівня генетичної детермінованості рослин, а також концентрації, способу надходження та тривалості впливу даного стресового чинника.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.12 / Д.А. Кірізій; НАН України. Ін-т фізіології рослин і генетики. — К., 2002. — 35 с. — укp.

Аннотация: Встановлено закономірності регуляції активності фотосинтетичного апарату та ростових процесів. Досліджено розподіл асимілянтів за умов зміни донорно-акцепторних відносин на організменному рівні в рослин з недетермінованим типом росту на прикладі цукрового буряка та квасолі. Виявлено, що у рослин з недетермінованим типом росту діють ефективні механізми перерозподілу пластичних речовин у донорно-акцепторній системі, що стабілізує роботу фотосинтетичного апарату. Експериментальне втручання у донорно-акцепторні відносини цих рослин дозволяє цілеспрямовано керувати їх продукційним процесом. Доведено, що у рослини цукрового буряка ріст листкової розетки у другу половину вегетації є надлишковим і може бути обмежений через видалення апекса або обробку ретардантом з перерозподілом пластичних речовин у коренеплід зі збільшенням його маси та цукристості. Інтенсивність фотосинтезу листків регулюється попитом на асиміляти з боку акцепторів сигналами субстратної та фітогормональної природи. Показано, що важливу роль у цій регуляції грає фотодихання, яке є альтернативним акцептором у разі зменшення аграгувальної сили основного, що захищає фотосинтетичний апарат від інгібування надлишком асимілянтів. Встановлено, що проміжне депонування асимілянтів на шляху між донорами (листками) та акцепторами (споживаючими органами) стимулює асиміляційну діяльність рослини та є важливим фактором продукційного процесу.

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.12 / Л.О. Лісневич; НАН України. Ін-т фізіології рослин і генетики. — К., 1999.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.12 / В.Г. Кур'ята; НАН України. Ін-т фізіології рослин і генетики. — К., 1999. — 33 с. — укp.

Аннотация: Вивчено вплив різних груп ретардантів на ріст, фотосинтетичні процеси, період спокою і продуктивність ягідних культур. Встановлено, що рістгальмуюча дія препаратів реалізується через зміни донорно-акцепторних відносин рослини, в основі яких знаходиться глибока перебудова гормонального комплексу, інгібування активності меристем, перерозподіл потоків асимілятів і елементів мінерального живлення між органами. Обробка рослин на ранніх етапах розвитку призводить до перебудови гормонального комплексу в осінньо-зимовий період і викликає більш ранній вихід пагонів із стану органічного спокою. З'ясовано, що внаслідок зміни архітектоніки насаджень і підвищення морозостійкості під впливом ретардантів збільшується продуктивність рослин малини, що дозволило розробити і впровадити у виробництво технологію застосування препарату декстрел для оптимізації продуктивності цієї культури.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / Любов Григорівна Маргітай; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2003.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / Н.В. Ковальчук; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2001. — 18 с. — укp.

Аннотация: Досліджено фізіологічну роль насіннєвих лектинів на прикладі лектину квасолі - фітогемаглютиніну (ФГА). Проаналізовано динаміку накопичення ФГА протягом дозрівання та проростання у функціонально різних частинах насінини, а також можливі механізми її регуляціїз використанням різних типів фітогормонів. За результатами проведених досліджень заперечено запасну природу ФГА та розкрито набагато ширшу фізіологічну роль. Встановлено накопичення лектину під час дозрівання насінини у зародкових осях, а не в сім'ядолях, на відміну від типових запасних білків, зокрема, віциліну. Висвітлено захисну роль ФГА у проростанні насіння, яка базується на здатності лектину виділятися у навколишнє середовище, та, внаслідок специфічної взаємодії зі складовими клітинних стінок хвороботворних бактерій, викликати затримку їх росту. У процесі дослідження ендогенного вмісту різних типів фітогормонів, а також їх екзогенного впливу на лектинову активність виявлено можливість існування двох альтернативних шляхів гормональної регуляції накопичення лектинів у різних органах насінини.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / Л.О. Перепелиця; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2002.

Аннотация: