Библиотечный каталог авторефератов Украины

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / І.М. Микієвич; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2003. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Досліджено адаптаційні реакції у рослин соняшника (Helianthus annus L. ) у відповідь на пошкоджувальну дію іонів свинцю. За величиною індекса толерантності найбільшу стійкість до дії свинцю виявляє сорт квасолі Первомайська та сорт соняшника - Світоч. Виявлено, що рослини даного сорту соняшника нагромаджують свинець у коренях і пагонах, у даному разі його концентрація у коренях більша, ніж у надземній частині та у порівнянні з рослинами квасолі нагромаджують свинець у коренях у 2 рази більше, а в пагонах - у 10 разів менше. Відзначено, що збільшення вмісту у тканинах ТБК-активних продуктів та пероксиду водню у коренях і пагонах соняшника може свідчити про розвиток оксидативного стресу, індукованого іонами свинцю. Виявлено зниження вмісту аскорбінової кислоти з одночасним зростанням вмісту дегідроаскорбінової та дикетогулонової кислот. монодегідроаскорбатредуктази у пагонах досліджуваних рослин.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / О.О. Авксентьєва; НАН України. Ін-т фізіології рослин і генетики. — К., 2005. — 21 с.: рис. — укp.

Аннотация: Вивчено ростову, фізіологічну та метаболічну реакції озимої м'якої пшениці різних за ступенем посухостійкості сортів на грунтову посуху. Встановлено, що гальмування росту та процесів водообміну за посухи супроводжується адаптаційними перебудовами білкової системи в листках та коренях сортів озимої пшениці. Під час цього відбуваються суттєві зміни в амінокислотному пулі, складі азотвмісних сполук, кількості загального та легкорозчинного білка, а також активності ферментів білкового обміну - амінотрансфераз, протеаз, аміноацил-т-РНК синтетаз. Зафіксовано сортові відмінності функціонування окремих компонентів білкової системи за умов оптимального та недостатнього вологозабезпечення. Виявлено різну швидкість реакцій на дію посухи у стійкого та менш стійкого сортів озимої м'якої пшениці. Досліджено роль кореневої системи в стрес-реакції цілісної рослини у сортів озимої пшениці контрастних за ступенем посухостійкості.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / С.М. Охріменко; НАН України. Ін-т фізіології рослин і генетики. — К., 2000. — 20 с. — укp.

Аннотация: Одержано клони бульбочкових бактерій гороху, вивчено їх здатності до утворення симбіозу в присутності підвищеного вмісту мінерального азоту в субстраті вирощування рослин, а також впливу їх на основні фізіологічні процеси рослин гороху. Вперше методом хімічного мутагенезу отримано клони бульбочкових бактерій гороху, які утворюють ефективний симбіоз із рослинами гороху за даних умов, що дає підставу вважати дані клони бактерій стійкими до підвищеного вмісту мінерального азоту. За умов вегетаційних дослідів (піщана та грунтові культури) досліджено вплив отриманих клонів бульбочкових бактерій гороху на інтенсивність фізіологічних процесів у рослинах гороху сорту Солара, які вирощувались на підвищеному фоні азоту (1,2 норми по Гельрігелю) в субстраті. Визначено, що передпосівна інокуляція зерна гороху дослідними клонами сприяла збільшенню інтенсивності процесів бульбочкоутворення, азотфіксації, фотосинтезу, темнового дихання, наростання біомаси, нагромадження в ній азоту та пігментів, підвищенню маси та якості зерна рослин гороху.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / О.І. Серга; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2002. — 22 с. — укp.

Аннотация: З'ясовано, що формування адаптивних реакцій сортів озимої пшениці на посуху та високі температури детерміновано перебудовами водного, ліпідного, аденозинфосфатного та фітогормонального пулів. Виявлено дві, розмежовані в часі, фази адаптивної реакції надходження тритієвої води до листків озимої пшениці за умов високотемпературного стресу різної напруженості. Одержані результати свідчать, що сорти озимої пшениці степового екотипу відрізняються інтенсивнішим синтезом аденозин-трифосфатів (АТФ) і утилізацією енергії в процесах адаптації рослин до посухи від сортів лісостепового екотипу. Показано, що енергетичне забезпечення адаптивних процесів пшениці до водного дефіциту визначається вмістом і балансом аденозин-5-моно-, ди- і трифосфатів та енергетичним зарядом. Встановлено взаємозв'язок між рівнем енергозабезпечення, водообміном, вмістом фітогормонів, рідкокристалічною структурою сумарних полярних ліпідів мембран хлоропластів сортів озимої пшениці та їх посухостійкістю. Доведено, що для посухостійких сортів пшениці в післястресовий період характерне збільшення концентрації абсцизної кислоти (АБК), зеатину та зеатинрибозиду, збільшення або зменшення вмісту індоліл-3-оцтової кислоти (ІОК). Для слабостійких до посухи сортів пшениці відмічено зниження вмісту зеатину + зеатинрибозиду та ІОК за постійного та незначного збільшення концентрації АБК. Зроблено висновок, що обробка рослин за фази колосіння водними розчинами полістимуліну К і полістимуліну А-6 індукує розширення спектра якісно нових адаптивних реакцій, спрямованих на зменшення втрат урожаю та збереження якості зерна озимої пшениці за умов посухи. Розроблено спосіб оцінки посухостійкості сортів озимої пшениці за величиною енергетичного заряду аденілатної системи, який рекомендовано використовувати у селекційній роботі.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / Л.С. Ахов; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2000.

Аннотация:

Источник: Автореф. дис... д-ра біол. наук: 03.00.12 / Т.В. Паршикова; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 36 с.: рис. — укp.

Аннотация: Вивчено закономірності взаємодії клітин мікроводоростей за різним типом фоточутливих систем з речовинами природного та синтетичного походження - поверхнево-активними речовинами (ПАР), що у великих об'ємах попадають у водні екосистеми та внаслідок високої поверхневої активності негативно впливають на фотосинтезувальні організми. Як об'єкт дослідження використано популяції водоростей та цінні для промислового вирощування культури (представники родин Cyanophyta, Chlorophyta, Bacillariophyta, Rhodophyta), представлені активнорухливими формами та організмами фітопланктону, що пасивно зависають у воді. Досліджено зміни під впливом ПАР структури (зміни цитоплазматичних мембран, стан хлоропластів, ядер, мітохондрій, вакуолей) та фізіології клітин (інтенсивності росту та розмноження, швидкості руху, енергетичного потенціалу його здійснення, зміни об'ємів та площі поверхні поверхні внаслідок надходження води), особливості фотосинтезу, водного обміну та стійкості (динаміки вмісту хлорофілу a, потенційної фотосиснтетичної активності, зміни стану води та гідратації внітрішньоклітинних структур, процесів фотовицвітання хлорофілу у разі опромінення світлом, адаптаційного пристосування клітин до виживання за умов контакту з ПАР). Вперше розшифровано основні механізми впливу на клітини мікроводоростей 9-ти видів ПАР різної хімічної природи (катіон-, аніонактивних, неіоногенних та природних). Одержано стійкі до катіонактивних ПАР мутанти Anabaena РСС 7120 й доведено перспективу мутагенезу у виживанні організмів.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / О.Є. Пюрко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 20 с.: рис. — укp.

Аннотация: Вивчено структурно-функціональні особливості галофітів різних екологічних груп Приазов'я України (P. lanceolata L. - мезофіт, адаптований до засолення; A. santonica L. - глікогалофіт; H. pedunculata L. - криногалофіт; S. europaea L. - є індикатором засолених грунтів, евгалофіт) з метою з'ясування мультиваріабельності основних складових адаптаційного процесу та чутливості рослин до засолення в онтогенезі. Зазначено, що гістологічний аналіз вегетативних органів галофітів дозволив констатувати, що сольовий стрес викликає зміну співвідношень тканин у них. З'ясовано роль ряду структурно-функціональних перебудов, окремі з яких запропоновано як діагностичні ознаки для визначення солетолерантності рослин.

Источник: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.12 / Р.М. Палагеча; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 24 с. — укp.

Аннотация: Проаналізовано особливості зимостійкості інтродукованих листопадних магнолій за кліматичних умов Полісся та Лісостепу України. Досліджено особливості формування покривних, паренхімних, механічних та запасних тканин пагонів контрастних за зимостійкістю видів магнолій. Доведено, що секреторні сполуки знаходяться у паренхімі кори та серцевині пагонів, а також у зоні механічних руйнувань кори та під сочевичками, що створює систему захисту нижче розташованих тканин у найбільш вразливих ділянках пагонів. Визначено залежність кількості води у пагонах різних видів магнолій та їх водоутримувальну здатність у зимово-весняний період від рівня сформованості покривних тканин пагонів, зокрема, товщини кутикули, кількості шарів фелеми, рівня виповнення сочевичок та їх кількості. Вивчено амплітуди тепловиділення у результаті заморожування пагонів для контрастних за зимостійкістю видів. Висвітлено сезонну динаміку вмісту біохімічних сполук (флавоноїдів та ліпідів), розкрито їх вплив на процеси морозо- та зимостійкості інтродуцентів.